Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" лютого 2020 р.м. Харків Справа № 922/3706/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву ТОВ "ТОП КРОП" про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"
про стягнення 606.660,36грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
28.01.2020 ТОВ "ТОП КРОП" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. №2208), в якій на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат, а також ухвали додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 190.113,85грн.
Позивач та відповідач уповноважених представників у судове засідання 11.02.2020 не направили, причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву ТОВ "ТОП КРОП" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), суд вважає, що вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
У відповідності до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано для долучення до матеріалів справи: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО "ЛОУ УОЛВС" та ТОВ "ТОП КРОП"; копію договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 №б/н із додатком; копію додаткової угоди від 01.11.2019 №1 до договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 №б/н; копію акту прийому-здачі наданих послуг від 28.01.2020 за договором про надання правової допомоги від 01.11.2019 №б/н; платіжне доручення від 27.01.2020 №257 на суму 164.510,50грн. Детальний опис наданих послуг, їх виду, часу, затраченого на їх надання, вартості та порядку формування такої вартості визначено в акті прийому-здачі наданих послуг, який міститься у матеріалах справи.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання АО "ЛОУ УОЛВС" професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, виходячи з наступного.
Так, між позивачем ТОВ "ТОП КРОП" та АО "ЛОУ УОЛВС" було укладено Договір про надання правової допомоги від 01.11.2019 №б/н (надалі - Договір, т. I, а.с 95-96). Даний Договір по суті є договором комплексного юридичного обслуговування, однак, у договорі передбачено повноваження Адвокатського об'єднання представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в судових органах, зокрема господарських судах.
У додатку №1 до Договору (т. I, а.с. 97) сторонами узгоджені ставки розрахунку часу надання послуг, у тому числі і складання позову, аналіз судової практики, участь в судовому засіданні, надання консультацій з вивченням і без вивчення документів. Тобто, на підставі Договору Адвокатське об'єднання має надавати позивачеві ТОВ "ТОП КРОП" (Клієнту) правничу професійну допомогу у справі №922/3706/19.
У додатковій угоді від 01.11.2019 №1 (т. I, а.с. 98) до Договору, яка в силу пункту 4 є його невід'ємною частиною, сторони узгодили обсяг послуг, що має надати Адвокатське об'єднання: зокрема, написання позовної заяви до ТОВ "Азотфострейд" про стягнення суми попередньої оплати за Договором поставки від 12.05.2017 №12/05, подання доказів, надання консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз судової практики, участь у судових засіданнях у Господарського суді Харківської області.
В акті прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2020 (т. I, а.с. 99) зазначено, що послуги для Клієнта за додатковою угодою від 01.11.2019 №1 до Договору, а саме, послуги, пов'язані зі справою 922/3706/19 за позовом ТОВ "ТОП КРОП" до ТОВ "Азотфострейд" про стягнення суми попередньої оплати за Договором поставки від 12.05.2017 №12/05 у розмірі 500.512,00грн., пені за порушення зобов'язання надані Адвокатським об'єднанням належним чином. Акт містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об'єднанням, із зазначенням часу надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази на всебічному, повному, об1єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Водночас, суд враховуючи висновки об'єднаної палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, зазначає наступне.
Так, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 190.113,85грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
Однак, суд беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30.311,00грн., виходячи з такого.
Перш за все, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно з Договором поставки від 12.05.2017 №12/05 в частині повернення грошових коштів у зв'язку з поставкою товару в меншій кількості. При цьому, відповідач проти позовних вимог заперечень не висловив.
Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки). У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо попередньої оплати та поставки товару, судова практика є сталою.
Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України, ГК України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Крім того, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Так, до позовної заяви додані договір поставки від 12.05.2017 №12/05, Додаток від 08.08.2017 №2 до вказаного договору, рахунок-фактуру, платіжні доручення, виписки з банківського рахунку, розрахунок пені. До заяви про усунення недоліків позивачем додані видаткові накладні (2 шт.) та платіжне доручення.
Це всі документи, що були надані позивачем і стосуються суті спору.
Тобто, для Адвокатського об'єднання дана справа є звичайним розрахунковим спором; адвокат мав дослідити умови договору, вирахувати загальну суму попередньої оплати і відрахувати від цієї суми часткову поставку товару.
З огляду на зазначене, невиправданим видається застосування Адвокатським об'єднанням подвійної ставки послуг адвоката за одну годину (4 173, 00грн * 2 = 8 346, 00грн) з огляду на надання правової професійної допомоги у даній справі незначної складності, хоча й сума позову складає більше 100тис.грн.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою.
Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд виходить із встановленої договором про надання правової допомоги від 01.11.2019 №б/н ставки послуг Адвокатського об'єднання за одну годину у розмірі 4 173, 00грн. у 2019 році та 4.723,00грн. у 2020 році.
Так, в акті прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2020 зазначено, що на написання позовної заяви Адвокатським об'єднанням затрачено 4,5 години, але з урахуванням зазначеного вище (дана справа є розрахунковим спором незначної складності без необхідності досліджувати значний обсяг нормативно-правових актів, документів), суд вважає вказаний затрачений час завищеним.
Позовна заява складається із 4 сторінок з викладенням обставин правовідносин, міститься посилання на договір поставки від 12.05.2017 №12/05, додатку до нього (специфікації) видаткові накладні і платіжні доручення; позивачем використані норми Цивільного і Господарського кодексів України.
З огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах співмірною із складністю справи, необхідністю дослідити незначну кількість документів, є достатнім 2 години для написання позовної заяви у даній категорії спору для кваліфікованого юриста.
Також в акті прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2020 зазначено, що на аналіз судової практики у справі, Адвокатським об'єднанням затрачено 3 години. Як зазначено вище, у спорах щодо повернення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу (поставки), судова практика є сталою; у позовній заяві позивач не посилається на жодну правову позицію Верховного Суду; не зазначає про наявність різних правових позицій судів. А відтак, суд вважає, що у спірних правовідносинах співмірним із складністю справи і сталою судовою практикою є затрачений час 1 година для аналізу судової практики у даній категорії спору.
Щодо надання усних консультацій з вивченням документів, то суд вважає, що у спірних правовідносинах співмірним із складністю справи є затрачений час 1 година. Тим паче, як зазначено вище, спірні правовідносини не передбачають великої кількості документів, а також не містять документів, що суперечили б одне одному.
Також в акті прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2020 зазначено про ознайомлення Адвокатського об'єднання з матеріали справи. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що адвокат Крайз О.І. ознайомлювався з матеріалами справи.
Так, згідно з пунктом 6 розділу X Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (зі змінами) після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.
Адвокатом ТОВ "ТОП КРОП" Крайз О.І. було подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т. I, а.с. 42), проте останній так і не скористався наданим йому ГПК України правом, запису про ознайомлення заява адвоката не містить.
Також в акті прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2020 передбачено участь адвоката у трьох судових засіданнях у даній справі в загальній кількості затрачених годин - 3 години.
Вказаний витрачений час суд вважає обґрунтованим; як вбачається із матеріалів справи, були проведені 2 підготовчих засідання (17.12.2019 та 14.01.2020) та 1 судове засідання (23.01.2020).
Що стосується додаткової винагороди (13% від розміру задоволених майнових вимог) у розмірі 78.865,85грн., визначеної пунктом 2 Додаткової угоди від 01.11.2019 №1 до Договору, то за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.
Аналіз положень пункту 2 Додаткової угоди від 01.11.2019 №1 до Договору дають підстави для висновку, що його умовами визначено оплату факту досягнення позитивного для особи, в інтересах якої укладено договір, результату судового розгляду справи №922/3706/19.
При цьому, передбачений пунктом 2 Додаткової угоди від 01.11.2019 №1 до Договору додаткова винагорода (гонорар адвоката), за результатом надання послуг якого, ухвалено позитивне рішення на користь ТОВ "ТОП КРОП" не є витратами на професійну правничу допомогу, в розумінні приписів пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України що підлягають стягненню з ТОВ "Азотфострейд" в порядку статті 129 ГПК України.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18).
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об'єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час Адвокатського об'єднання у кількості 7 годин (2 годин написання позовної заяви + 1 година аналізу судової практики + 1 година надання консультацій з вивченням документів + 3 години участі адвоката в судових засіданнях).
Суд зазначає, що 7 годин витраченого Адвокатським об'єднанням часу * встановлену договором про надання правової допомоги від 01.11.2019 №б/н ставку послуг Адвокатського об'єднання за одну годину у розмірі 4.173,00грн. у 2019 році та 4.723,00грн. у 2020 році становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 30.311,00грн. (5 годин * 4.173,00грн. + 2 години * 4.723,00грн.).
З огляду на відсутність заяви відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, судові витрати ТОВ "ТОП КРОП" на професійну правничу допомогу в розмірі 30.311,00грн. покладаються на ТОВ "Азотфострейд".
Враховуючи вищевикладене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ТОВ «ТОП КРОП» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 16, кв. 13, код ЄДРПОУ 35579031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП КРОП» (61007, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ 39796536) 30.311,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. В решті заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 13.02.2020.
Суддя О.В. Бринцев