вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2971/19
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., розглянувши в судовому засіданні справу № 911/2971/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БІОФАРМА-ІНВЕСТ”
до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго”
про стягнення 3 376 144,94 грн.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичний завод «Біофарма»
до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго”
про стягнення 183 256,00 грн.
Учасники судового процессу:
від позивача: Гудій В.В.;
від відповідача: Камєнєва С.В., Гучок В.В.;
від третьої особи із самостійними вимогами: Трохимчук О.І.;
Товариство з обмеженою відповідальністю “БІОФАРМА-ІНВЕСТ” звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” про стягнення 3 376 144,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. За твердженнями позивача, відповідачем, як постачальником, 29.05.2019 було порушено свої зобов'язання, передбачені п. 5.1.2 ПРРЕЕ та п. 2.2.2. договору про постачання електричної енергії № 220042941 від 30.11.2010. У зв'язку з цим позивачу завдано збитки внаслідок незабезпечення електропостачання його електроустановки ПС 35/10 кВ “Біофарма” якісною електричною енергією в межах гранично допустимих параметрів у розмірі 3 376 144,94 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2971/19 від 02.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БІОФАРМА-ІНВЕСТ” залишено без руху.
04.12.2019 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 911/2971/19 та призначено підготовче засідання на 02.10.2019.
02.09.2019 до канцелярії суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву.
10.01.2020 від позивача до суду надійшла заява, в якій останній просить продовжити строк для подачі відповіді на відзив на позовну заяву, а 13.01.2020 від останнього надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
22.01.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
22.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Біофарма-Інвест” до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” про стягнення 183 256,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичний завод “Біофарма” посилалось на те, що останнє орендує у позивача нежитлові будівлі та обладнання, розміщене в них, за тією самою адресою, за якою і знаходяться електроустановки позивача, які приєднанні до електричної мережі відповідача. Саме в зазначені електроустановки позивача і було поставлено напругу із перевищенням гранично допустимого рівня, що призвело до аварійної ситуації в електромережі позивача, наслідком чого стало припинення електропостачання та зупинення технологічного виробництва ліків Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичний “Біофарма”. Відповідно до калькуляції собівартості бракованого виробу його виробнича собівартість складає 183 256,00 грн., що в свою чергу і є сумою збитків, завданих відповідачем третій особі із самостійними вимогами щодо предмету спору.
В судове засідання 22.01.2020 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
22.01.2020 в судовому засіданні судом розглянуто та задоволено заяву позивача про продовження строку для подачі відповіді на відзив на позов та прийнято до розгляду, раніше подану, відповідь на відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 22.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про прийняття позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичний завод “Біофарма” до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” про стягнення 183 256,00 грн. до спільного розгляду з первісним позовом; про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичний завод “Біофарма” направити на офіційну адресу відповідача заяву про вступ у справу третьої особи з самостійними вимогами. Докази направлення долучити до матеріалів справи та про відкладення підготовчого засідання на 12.02.2020 о 14:50.
03.02.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи № 911/2971/19 спочатку, 12.12.2020 - додаткові письмові пояснення (доповнення) до відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
12.12.2020 в судовому засіданні представником позивача заявлені заперечення щодо долучення до матеріалів справи поданих відповідачем додаткових пояснень (доповнень) до відзиву на позовну заяву, оскільки, на думку позивача, до останніх відповідачем долучено докази, про які Приватним акціонерним товариством “Київобленерго” не було зазначено у відзиві на позовну заяву, а також, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав неможливості їх подачі з відзивом на позовну заяву.
Суд, розглянувши, подані відповідачем додаткові письмові пояснення (доповнення) до відзиву на позовну заяву, а також з урахуванням висловлених позивачем заперечень щодо долучення цих пояснень до матеріалів справи, встановив наступне.
Відповідно до ч. 3 - 5, 8 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що відповідачем долучено до додаткових пояснень (доповнень) до відзиву на позовну заяву всі докази, які не були зазначені та не були долучені до відзиву на позовну заяву. При цьому, всі докази, окрім копії листа № 4 від 14.01.2020, копії акту опосвідчення стану електроустановок споживачів від 23.02.2020 та копії сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-20-0021 від 07.02.2020 датовані значно раніше, ніж відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву. Одночасно, суд зауважує, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не зазначено, про те, що в майбутньому будуть складені докази, які, на його думку, входять в предмет доказування і які останній хоче долучити до справи. Так само, відповідачем а ні у відзиві, а ні в поданих поясненнях (доповненнях) до відзиву на позовну заяву, не наведено обґрунтування не можливості подання зазначених доказів до відзиву на позовну заяву.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, господарський суд не приймає та не долучає до матеріалів справи додаткові пояснення (доповнення) відповідача до відзиву на позовну заяву разом із всіма додатками доданими до них.
Також, 12.02.2020, в судовому засіданні, судом розглянуто клопотання відповідача про розгляд справи № 911/2971/19 спочатку.
Представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких не заперечував проти задоволення поданого клопотання.
Представник третьої особи заперечував в повному обсязі проти задоволення поданого відповідачем клопотання.
Відповідно до аб. 2 ч. 3 ст. 183 ГПК України, у зв'язку зі вступом у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, така особа, а також інші учасники справи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.
Як встановлено судом, заяву про розгляд справи з початку відповідачем направлено до суду 31.01.2020 поштою, що підтверджується наявним на конверті штемпелем пошти. При цьому, фактично ухвалу суду від 22.01.2020, якою суд прийняв позовну заяву третьої особи для спільного розгляду із первісним позовом та яку направлено поштою, відповідачем отримано 03.02.2020. В свою чергу, відповідач був обізнаний про наявність зазначеної ухвали ще до фактичного її отримання, а саме: з інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень і тому, в строк, передбачений нормами закону, направив до суду зазначене клопотання.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України “Про міжнародні договори України” і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є “одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції” (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Враховуючи те, що, чинним ГПК України, а саме аб. 2 ч. 3 ст. 183, передбачено право всіх учасників справи, в тому числі і відповідача, подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали, а також, беручи до уваги дату направлення відповідачем зазначеного клопотання, суд вважає його нормативно обґрунтованим, поданим із дотриманням вимог закону, а тому таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ГПК України, якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.
Згідно з приписами ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Наразі, суд вважає, за необхідне наголосити увагу учасників справи, що ч. 2 ст. 177 ГПК України визначає початок та завершення такої стадії судового процесу, як підготовче провадження. Зокрема, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Отже, при здійсненні системного аналізу норм ГПК України, суд дійшов висновку, що у випадку задоволення судом клопотання учасника справи про початок розгляду справи спочатку та призначення підготовчого засідання спочатку в загальному порядку, розгляд справи починається саме зі стадії підготовчого провадження, яка, в свою чергу, починається з відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: 1) найменування господарського суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); 3) предмет та підстави позову; 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; 6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; 10) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Оскільки, саме при початку підготовчого провадження, яке розпочинається ухвалою суду про відкриття провадження у справі (якщо судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження), окрім іншого, судом визначається дата першого підготовчого засідання, а також, встановлюються учасникам справи строки для подання, передбачених ГПК України, заяв по суті справи, то, суд вважає за необхідне призначити підготовче судове засідання на 12.02.2020 о 15:30, а також встановити учасниками справи строки для подачі визначених законодавством заяв по суті спору.
Одночасно, судом взято до уваги, що, у відповідності до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Разом із тим, відповідачем, в судовому засіданні 12.02.2020, надано усні пояснення, відповідно до яких, останній не заперечував, проти встановлення йому строку для подачі відзивів, в термін 10 днів, з моменту вручення зазначеної ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 80, 176, 177, 178, 181, 183 - 184, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” та почати розгляд справи № 911/2971/19 спочатку, починаючи зі стадії підготовчого провадження.
2. Призначити підготовче судове засідання у справі № 911/2971/19 на 27.02.2020 о 15:30.Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/106, зал № 6. Викликати для участі у засіданні представників учасників справи.
3. Запропонувати відповідачу у строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду від 12.02.2020 подати до суду відзив на первісний позов та відзив на позов третьої особи у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача та третьої особи з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву всі учасникам справи; у строк протягом п'яти днів з дня отримання від позивача та/або третьої особи заперечення на відповідь на відзив на позов позивача та/або третьої особи подати до суду заперечення на відповідь на відзив на позов позивача та/або третьої особи, з викладенням мотивів та з посиланням на діюче законодавство; докази направлення заперечень на відповідь на відзив всім часникам справи.
4. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
5. Запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відзиву від відповідача подати до суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
6. Запропонувати третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відзиву від відповідача подати до суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив всім учасникам справи.
7. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
8. Повернути Приватному акціонерному товариству “Київобленерго” додаткові пояснення (доповнення) до відзиву на позовну заяву разом із доданими до них документами.
9.Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.
10. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
11. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали скаледно та підписано 13.02.2020.
Суддя Л.В. Сокуренко