вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.02.2020 м. ДніпроСправа № 904/5877/19
За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2)
про стягнення 712 774 751,52 грн. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 101 226 271,73 грн. пені, 8 412 674,43 грн. 3% річних та 26 606 599,76 грн. інфляційних втрат
Суддя Бондарєв Е.М.
за участю секретаря судового засідання Найдьонов Є.О.
Представники:
Від позивача: Вагнер Д.В., довіреність, адвокат
Від відповідача: Астраханцева Л.Т., довіреність, адвокат
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №1001вих-19-5846 від 29.11.2019 про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заборгованості на загальну суму 849 020 297,44 грн., з яких:
- 712 774 751,52 грн. заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу;
- 101 226 271,73 грн. пеня за загальний період з 01.07.2018 по 27.06.2019;
- 8 412 674,43 грн. 3% річних за загальний період з 01.07.2018 по 27.06.2019;
- 26 606 599,76 грн. інфляційні втрати за загальний період з вересня 2018 року по травень 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором транспортування природного газу №1512000702 від 17.12.2015 в частині своєчасної та повної оплати за послуги балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 712 774 751,52 грн., про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг:
- №07-18-1512000702-БАЛАНС від 31.07.2018;
- №08-18-1512000702-БАЛАНС від 30.08.2018;
- №09-18-1512000702-БАЛАНС від 30.09.2018;
- №10-18-1512000702-БАЛАНС від 31.10.2018;
- №11-18-1512000702-БАЛАНС від 30.11.2018;
- №12-18-1512000702-БАЛАНС від 31.12.2018;
- №12-18-1512000702-БАЛАНС від 26.02.2019;
- №01-19-1512000702-БАЛАНС від 31.01.2019;
- №02-19-1512000702-БАЛАНС від 28.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5877/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 14.01.2020 о 11:30год.
До суду 03.01.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву яким просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі на підставі наступного. Так відповідач щодо складової суми заборгованості в розмірі 712 774 751,52 грн., яка за змістом є сумою вартості природного газу для ВТВ, оформленою послугою балансування, зазначає, що оператор ГРМ, в частині використання обсягів фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу не є споживачем природного газу в розумінні Закону України "Про ринок природного газу". Відтак підтверджена постачальником газу номінація на обсяг для компенсації фактично понесених (не спожитих) в газорозподільній мережі витрат та втрат не є безумовною підставою для його отримання. Аналогічного висновку дійшов суд у постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №922/1382/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.10.2019. Так, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" до АТ "Харківміськгаз" про стягнення 6 453 530 155,96 грн. за послуги балансування. Щодо застосування коефіцієнту 1,2 на суму вартості даної послуги та невірним розрахунком АТ "Укртрансгаз" вартості послуги балансування в частині застосування коефіцієнту відповідач зазначає, що відсутність первинного документу свідчить про відсутність господарської операції, зокрема в даному випадку, про відсутність факту надання позивачем послуг балансування природного газу, оскільки розрахунок вартості послуг балансування із застосування коефіцієнту 1,2 та відображення даної суми в акті наданих послуг не відповідає вимогам укладеного між сторонами договору, Кодексу ГТС, кодексу ГРМ, правовим висновкам Верховного Суду та позиції Регулятора ринку природного газу. Крім того, у спірних правовідносинах, в тому числі в договорі від 17.12.2015, відсутній момент з якого виникає обов'язок відповідача здійснити оплату на користь позивача.
Також відповідач зазначає, що протягом 2014 - 2019 р.р. останній звертався до НКРЕКП з необхідністю перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними мережами для приведення до економічно обґрунтованого. Можливість АТ "Дніпропетровськгаз" розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ (послуги балансування) перед АТ "Укртрансгаз" прямо залежить від наявності в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової та суми. станом на момент звернення з позовом до суду діяла постанова НКРЕКП від 15.12.2016 №2283, якою для ПАТ "Дніпропетровськгаз" встановлений тариф на транспортування природного газу в розмірі 580,60 грн. за 1000м3 (без врахування ПДВ), цей тариф почав діяти з 01.01.2017. Зазначена постанова не містила компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифах 2014 - 2018 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат та різниці в цінах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу газу. Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 затверджено новий тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", однак, цей тариф не містить компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифах 2014 - 2018 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат. Таким чином, не дивлячись на постійні звернення до НКРЕКП, розмір тарифу переглянути в бік економічно обґрунтованого так і не був, у зв'язку з чим, АТ "Дніпропетровськгаз" позбавлений можливості компенсувати необхідні для ведення господарської діяльності виробничі витрати, зокрема, здійснювати оплату послуг балансування АТ "Укртрансгаз".
Крім того, відповідач зазначає, що пеня, нарахована за липень - вересень 2018 року у сумі 25 936 270,60 грн. не підлягає стягнення, оскільки минув 1 рік позовної давності. Таким чином, АТ "Дніпропетровськгаз" письмово повідомляє суд про необхідність застосування до правовідносин в частині стягнення пені позовної давності.
У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із клопотання про надання додаткового строку для підготовки та подачі відповіді на відзив. Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання позивача.
Суд задовольнив клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про надання додаткового строку для подачі відповіді на відзив у справі № 904/5877/19 та продовжив Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк для подачі відповіді на відзив у справі № 904/5877/19 на 5 днів з дня оголошення ухвали суду.
У підготовчому засіданні 14.01.2020 оголошувалась перерва до 30 січня 2020 року о 10:00 год.
До суду 24.01.2020 позивач подав відповідь на відзив де вказує, що відповідач в розумінні Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС та договору №1512000702 від 17.12.2015 є оператором газорозподільної системи, замовником послуг на транспортування і не може цього заперечувати. Твердження про те, що він не є споживачем природного газу є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та вводять в оману суд, щодо дійсної визначеності Оператора ГРМ, як суб'єкта ринку природного газу. Щодо застосування коефіцієнту 1,2 позивач зазначає, що відповідач помилково приймає обсяги природного газу, що були фізично прийняті до газорозподільної системи з газотранспортної системи по відповідних актах приймання-передачі природного газу через газорозподільні станцій як обсяги природного газу, що були прийняті для власного споживання відповідача по договору, що не відповідає дійсності. Так, оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором суміжної системи здійснюється відповідно до вимог глави 7 "Документальне оформлення приймання-передачі природного газу" розділу ІІІ Кодексу ГТС та свідчить лише про фізичне приймання-передачу обсягів природного газу в точках входу та точках виходу між суміжними системами, в таких актах приймання-передачі природного газу не відображено обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи конкретними замовниками послуг транспортування. При цьому, сам обсяг природного газу, відібраний з газотранспортної системи конкретними замовниками послуг транспортування, визначається за процедурою алокації, чим згідно з п.5 розділу І кодексу ГТС є віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників. Позивачем для визначення коефіцієнту компенсації при розрахунку вартості послуг балансування було правильно визначено обсяги природного газу, відібрані відповідачем спірні газові місяці з фізичних точок виходу з газотранспортної системи у розмірах небалансів відповідача за вказані періоди. Відповідно до п.9.1 договору для визначення коефіцієнту компенсації при розрахунку вартості послуг балансування позивач застосовує коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1, виключно при розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи. Отже, з врахуванням викладеного, позивач стверджує, що правильно встановив, що розмір небалансу відповідача у спірних правовідносинах складає більше 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи.
Щодо змісту та обсягу господарської операції, відображеної у первинних бухгалтерських документах позивач зазначає, що всупереч позиції відповідача з цього приводу розрахунок вартості послуг з балансування, що є додатком до акту, якраз містить посилання та обґрунтування застосованого коефіцієнту компенсації 1,2 та відображений в акті наданих послуг, що є первинним бухгалтерським документом та повністю відповідає умовам укладеного договору та кодексу ГТС.
Щодо недоведеності належного виконання зобов'язань позивачем та відсутності моменту з якого виникає обов'язок відповідача здійснити оплату на користь позивача. Договором чітко передбачено, що позивач до чотирнадцятого числа місця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п.9.4 договору). Кодекс ГТС також визначає, що замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п.4 глави 4 розділу ХІV Кодексу ГТС). Отже момент виникнення зобов'язань чітко визначений - це 5 банківських днів з дня отримання таких документів. У відповідності до 9.4 договору №1512000702 від 17.12.2015 позивач до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надавав відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Додаткового до цієї вимоги договору, позивач також направляв на юридичну (поштову) адресу відповідача лист, акт, рахунок, додаток до акту та звіт по точках входу/виходу замовника послуг по транспортування.
У підготовчому засіданні 30.01.2020 оголошувалась перерва до 13 лютого 2020 року о 10:00 год.
До суду 31.01.2020 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив де вказує, що твердження позивача про те, що відповідач є замовником послуг на транспортування природного газу відповідає дійсності, але відповідач не є замовником послуг балансування природного газу. З 07.05.2017 Кодекс газотранспортної системи не містить положення про надання послуг балансування обсягів газу суб'єктами ринку природного газу. Так, послуга балансування (в редакції Кодексу ГТС, що діяла до 01.08.2018) в контексті трактування, яке зазначено в розділах ХІІІ та ХІV та в контексті п.2.3 договору - це послуга, яка надавалась Оператором ГТС Замовнику. Тобто, ця послуга надається позивачу, а не відповідачу по даній справі, а тому, всі посилання у договорі на "послугу балансування" не відповідають вимогам законодавства.
Також відповідач зазначає, що відповідно до усталених правових позицій Верховного Суду для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в пункті 9.2 договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника (правові позиції Верховного Суду викладені у постановах №906/110/18 від 27.03.2019, №920/344/18 від 12.06.2019, №922/1580/18 від 18.06.2019, №917/706/18 від 05.11.2019. Відповідач зазначає, що правильним є застосування коефіцієнту 1,2 тільки втому випадку, якщо обсяг небалансу є більшим ніж 5% від загального об'єму природного газу, який надійшов до газорозподільної системи, однак, такі випадки у спірний період відсутні.
Крім того, відповідач стверджує, що відсутність первинного документу свідчить про відсутність господарської операції, зокрема в даному випадку, про відсутність факту наданні позивачем послуг балансування природного газу, оскільки розрахунок вартості послуг балансування із застосуванням коефіцієнту 1,2 та відображення даної суми в акті наданих послуг не відповідає вимогам укладеного між сторонами договору, Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, правовим висновкам Верховного Суду та позиції Регулятора ринку природного газу.
Відповідачем 12.02.2020 до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без руху оскільки на адресу відповідача направлено не всі додатки до позовної заяви, зокрема, в описі відсутнє підтвердження надсилання на адресу АТ "Дніпропетровськгаз" пункту 6 додатку до позовної заяви - електронні файли з цифровим підписом, які надійшли від ПАТ "Дніпропетровськгаз" за грудень 2018 року та січень - лютий 2019 року на цифровому диску.
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без рух судом залишено без розгляду з метою не затягування строку розгляду справи.
Крім того, суд звертає увагу, оскільки електронні файли з цифровим підписом надійшли від ПАТ "Дніпропетровськгаз" ці докази є у відповідача та вони подані до суду в електронній формі. Відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Згідно з частиною третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З огляду на обставини справи, а також з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити підготовче провадження у справі №904/58/77/19 на 30 днів.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 Господарського процесуального кодексу України. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 177-185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
2. Відкласти підготовче засідання до 17 березня 2020 року о 10 год. 00 хв. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.
3. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Запропонувати учасникам справи подати до суду:
Учасникам:
- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).
5. Роз'яснити учасникам справи про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;
- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
6. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.
8. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
9. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення-13.02.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Е.М. Бондарєв