Справа № 120/3248/19-а
12 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід головуючого судді Кузьменко Л.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені нею при розгляді заяви ОСОБА_1 від 08.05.2019 року про здійснення на її користь безспірного списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2016 року у справі №127/15455/16-ц за її позовом до Держави Україна в особі Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди; скасувати рішення Державної казначейської служби України про відкладення виконання виконавчого листа, виданого на підставі вказаного судового рішення, до отримання ним повних реквізитів банківського рахунку, яке оформлено письмовою відповіддю від 04.09.2019 року №5-11-11/15068 на зазначену заяву позивача;
- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2016 року у справі №127/15455/16-ц а її позовом до Держави Україна в особі Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, яким суд вирішив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України;
- стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України;
- зобов'язати Державну казначейську службу України у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі, на підставі ст.382 КАС України звіт про виконання цього судового рішення/
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд першої інстанції визнав протиправними рішення, дії та бездіяльність Державної Казначейської служби України, допущені при розгляді заяви ОСОБА_1 від 08.05.2019 року.
Скасував рішення Державної Казначейської служби України, що оформлене письмовою відповіддю від 04.09.2019 року № 5-11-11/15068 про відкладення виконання виконавчого листа.
Зобов'язав Державну Казначейську службу України здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2016 року у справі № 127/15455/16-ц за її позовом до Держави Україна в особі Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, яким суд вирішив: Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму 1000 грн на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
У решті позовних вимог суд відмовив.
Позивач ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погодилась в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, подала апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення в цій частині скасувати, задовольнити вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди в повному обсязі.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2020 року вказана справа підлягає розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Кузьменко Л.В. та суддів Франовської К.С та Совгири Д.І.
До відкриття апеляційного провадження у справі суддя Кузьменко Л.В. подала заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що виходячи з обов'язковості дотримання принципу неупередженості судді при розгляді справи, з метою усунення будь-яких сумнівів у сторін щодо неупередженості судді Кузьменко Л.В. та у правосудності постановленого рішення у справі головуючий суддя у справі вважає за необхідне заявити самовідвід.
Розглядаючи заяву про самовідвід, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 5 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Це положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Згідно норм статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, щоб вирішити, що суддя Кузьменко Л. В. проявляє особисту упередженість.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
При цьому, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
За наведених в заяві про самовідвід обставин, на думку суду, в подальшому можуть виникнути припущення щодо небезсторонності судді Кузьменко Л.В та необ'єктивності судового рішення, а тому колегія суддів приходить до висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 39, 40, 41, 236, 325, 328 КАС України, суд
Заяву про самовідвід судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Кузьменко Любові Василівни - задовольнити.
Скерувати справу №120/3248/19-а до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду для визначення складу суду для розгляду справи в порядку, встановленому ч.1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьменко Л.В.
Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.