ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 жовтня 2019 року м. Київ № 826/12706/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Ради прокурорів України, Прокуратури Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
позивача - адвоката Мельник С.В.;
Генеральної прокуратури України, Генерального прокуратура України - Хорольський С.В.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 12.07.2018 №61 "Про внесення рекомендацій про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області";
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 12.07.2018 №96к, яким звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
- поновити старшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді прокурора Полтавської області;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Полтавської області та виплати Генеральною прокуратурою України на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Ухвалами суду від 14.08.2018 - позовну заяву залишену без руху; від 30.08.2018 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті; від 31.10.2018 - залучено належного відповідача щодо вимоги про стягнення заробітної плати, встановлено строки для подання заяв по суті. У підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва за клопотанням представника позивача та у зв'язку з клопотанням про зупинення провадження у справі для надання рішення суду на підтвердження підстав зупинення. Ухвалою суду від 21.01.2019 - закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні. Підготовчі засіданні відкладались у зв'язку з залученням відповідача та заявленням клопотання про зупинення провадження у справі для надання доказів на підтвердження підстав зупинення. Судові засідання відкладались за клопотанням представника позивача, клопотанням представника відповідача з метою надання рішення суду, яке має преюдиційний характер, а також у зв'язку з заміною відповідача правонаступником.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рада прокурорів України може рекомендувати звільнення особи з адміністративної посади у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків виключно за зверненням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а не Генерального прокурора України, водночас Радою прокурорів України не з'ясовано відповідності виявлених порушень, порушення позивачем посадових обов'язків, не встановлено системність неналежного виконання посадових обов'язків та наявність негативних наслідків.
Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав.
Представник Генеральної прокуратури України та Генерального прокуратура України в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, підтримавши відзив. Представник пояснив, що оскільки статтею 71 Закону України "Про прокуратуру" не обмежено коло суб'єктів, які можуть подавати звернення, виходячи з повноважень Генерального прокурора України, визначених статтею 9 цього Закону, Генеральний прокурор має відповідні повноваження за наявності підстав.
Прокуратура Полтавської області участі повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, подала до суду відзив, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 виплат за час вимушеного прогулу відсутні, позивача звільнено з адміністративної посади, а не з органів прокуратури.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому підтримано підстави позову.
Представником Генеральної прокуратури України та Генерального прокуратура України подано до суду заперечення, в якому зазначено, що законодавець відокремив звільнення з адміністративної посади за неналежне виконання посадових обов'язків від дисциплінарної відповідальності, що необхідно врахувати під час судового розгляду справи.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази, суд увстановив.
Наказом Генерального прокурора України від 03.11.2016 № 265к ОСОБА_1 призначено на адміністративну посаду прокурора Полтавської області строком на п'ять років.
Відповідно до листів Генеральної прокуратури України від 03.03.2017 №04/5/1-153, від 07.08.2017 №04/2/3-1812, від 03.10.2017 №04/2/3-2286 зверталась увага ОСОБА_1 на необхідність посилення нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях за фактами розкрадання газоконденсату на пріоритетних напрямках роботи.
Наказом Генерального прокурора України від 21.05.2018 №97 з метою перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорсько-слідчої діяльності відряджено терміном на 10 діб з 29.05.2018 до прокуратури Полтавської області працівників Генеральної прокуратури України.
Листом від 11.06.2018 №11/1/1-850 Генеральний прокурор України звернувся до Ради прокурорів України для розгляду питання щодо внесення рекомендації про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для адміністративної посади, яку він обіймає.
Рішенням Ради прокурорів України від 12.07.2018 №61 рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Наказом Генерального прокурора України від 12.07.2018 №96к на підставі рекомендації Ради прокурорів України від 12.07.2018 №61 звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про прокурату" Генеральний прокурор: представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями; організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій; призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом; у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора Генеральної прокуратури України, прокурора регіональної чи місцевих прокуратур дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування їх на посаді прокурора; призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Генеральної прокуратури України у випадках та порядку, встановлених цим Законом; у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у Генеральній прокуратурі України; здійснює розподіл обов'язків між першим заступником та заступниками Генерального прокурора; затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури; забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Генеральної прокуратури України; затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності; за поданням Генеральної інспекції направляє матеріали до Державного бюро розслідувань; виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
Пунктом 1 частини дев'ятої статті 71 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що Рада прокурорів України: розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рада прокурорів України може рекомендувати звільнення особи з адміністративної посади у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків виключно за зверненням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, тому в Генерального прокурора України були відсутні повноваження для звернення до Ради прокурорів України щодо внесення рекомендації про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для адміністративної посади, яку він обіймає.
Пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав: неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Отже надання Радою прокурорів України рекомендації про звільнення прокурора з адміністративної посади керівника регіональної прокуратури є обов'язковою умовою такого звільнення.
Водночас, оскільки статтею 71 Закону України "Про прокуратуру" не обмежено коло суб'єктів, які можуть подавати звернення до Ради прокурорів України, виходячи з повноважень Генерального прокурора визначених статтею 9 відповідного закону, у разі наявності підстав Генеральний прокурор має право на звернення до Ради прокурорів України.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 у справі №808/1350/17 дійшов висновку, що звільнення прокурора з адміністративної просади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені частиною першою статті 41 Закону України "Про Прокуратуру" обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків установлених для відповідної адміністративної посади.
Щодо доводів позивача про безпідставність рішення Ради прокурорів України від 12.07.2018 №61 "Про внесення рекомендацій про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області" то суд виходить з наступного.
Як зазначено судом листами Генеральної прокуратури України від 03.03.2017 №04/5/1-153, від 07.08.2017 №04/2/3-1812, від 03.10.2017 №04/2/3-2286 зверталась увага прокурора Полтавської області ОСОБА_1 на необхідність посилення нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях за фактами розкрадання газоконденсату на пріоритетних напрямках роботи.
Згідно з рішенням наради Генерального прокурора України від 15.02.2017 нарада вирішила: "Указати прокурору Полтавської області ОСОБА_1 на недоліки в організації нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури та від нього вжиття заходів до покращання результатів на зазначених напрямах діяльності".
Як убачається з протоколу №6 оперативної наради у Генерального прокурора України від 21.07.2017 нарада вирішила: "Прокурорам Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей невідкладно з ясувати причини зазначених Генеральним прокурором України недоліків та порушень. За результатами стосовно осіб, винних у їх допущенні, підготувати необхідні матеріали та ініціювати перед Радою прокурорів України або Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів питання про звільнення з адміністративних посад керівників, які неналежно виконують посадові обов'язки, або притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів за прокурорів за неналежне виконання службових обов'язків".
Наказом Генерального прокурора України від 21.05.2018 №97 з метою перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорсько-слідчої діяльності відряджено терміном на 10 діб з 29.05.2018 до прокуратури Полтавської області відряджено працівників Генеральної прокуратури України.
Відповідно до доповідної записки про результати перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорсько-слідчої діяльності у прокуратурі Полтавської області з 29.05.2018 по 07.06.2018 встановлено окрім іншого таке:
- потребує посилення особиста роль керівництва у забезпеченні належної організації прокурорської та слідчої роботи, підвищенні її ефективності в умовах законодавчих змін та реформування;
- попри вимоги Закону України "Про прокуратуру" за півтора минулих роки керівником прокуратури області на відкритому пленарному засіданні обласної ради лише один раз інформовано громадськість про діяльність органів прокуратури. Ще двічі прокуратура ініціювала таке інформування проте указані питання до порядку денного засідань не включалися;
- спільною вказівкою прокуратури області, ТУ Національної поліції, УСБ України та ГУДФС України в області від 27.10.2017 врегульовано порядок взаємодії цих органів з метою недопущення порушень прав суб'єктів господарювання. Водночас видання такого управлінського акту керівником, регіональної прокуратури законодавством, не передбачено. Відтак під час перевірки указаний документ скасовано;
- керівник Полтавської місцевої прокуратури, обмеживши самостійність процесуальних керівників, своїм наказом зобов'язав їх погоджувати питання пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні з прокурором, відповідальним за представництво інтересів держави у суді;
- низку наказів про створення та порядок діяльності міжвідомчих робочих груп з питань протидії злочинності правоохоронними органами регіону видано керівниками Лубенської та Миргородської місцевих прокуратур одноосібно;
- не розмежовано та не конкретизовано напрямів та об'єктів нагляду між прокурорами відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, що нівелює питання персональної відповідальності працівників у виконанні службових обов'язків;
- у порушення визначеного КПК України принципу самостійності прокурора у його процесуальній діяльності, прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях зобов'язано попередньо узгоджувати угоду про визнання винуватості з начальником підрозділу та відповідним заступником керівника регіональної прокуратури;
- не вдалося забезпечити належного розподілу обов'язків між керівництвом та працівниками місцевих прокуратур. Нерідко зазначені накази з нормами законодавчих та відомчих актів не узгоджуються;
- без урахування конституційних функцій прокуратури на прокурорів покладається здійснення представництва інтересів громадян, у тому числі дітей, в судах;
- повноваження безпосередньо керівника прокуратури щодо організації роботи і контролю виконання функцій прокуратури Комсомольським відділом (Кременчуцька місцева прокуратура) безпідставно перекладено на його начальника;
- суттєво не позначилося на ефективності слідства заслуховування на нараді у керівника прокуратури актуальних для регіону питань розслідування проваджень за фактами пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо-, конденсатопроводів, на що вказувалося листом заступника Генерального прокурора. По спливу дев'яти місяців після обговорення продовжують розслідуватися більше десяти кримінальних проваджень за фактами несанкціонованих врізок у газопроводи, осіб, які вчинили злочини, так і не встановлено;
- виходячи за межі процесуальних та адміністративних повноважень, нерідко рішення нарад з питань досудового розслідування безпосередньо працівникам правоохоронних органів вказується на недоліки слідства та необхідність його активізації, а протоколи для організації виконання скеровуються керівникам правоохоронних органів;
- більше половини організаційних заходів у прокурора області проведено із залученням представників прокуратур нижчого рівня. На кожну другу нараду у керівників місцевих прокуратур викликалися працівники відділів;
- застосування сучасних інформаційних технологій з метою удосконалення організації роботи не забезпечено. У регіональній та місцевих прокуратурах можливості проведення нарад у режимі відеоконференцзв'язку задля оптимізації використання робочого часу та матеріальних ресурсів не використовуються;
- кардинально не переглянуто підходів до планування роботи. Поверхове ставлення до цього процесу деяких підрозділів апарату, а заступники прокурора області належної керівної ролі не справляють;
-виконувачем обов'язків прокурора області безпідставно видано наказ про проведення люстраційної перевірки стосовно ОСОБА_2 у зв'язку з призначенням на посаду державної служби. В такому ж порядку призначено у Лубенській місцевій прокуратурі люстраційну перевірку стосовно ОСОБА_3 ;
- за відсутності дієвого контролю допускаються порушення порядку проведення перевірок стосовно державних службовців;
- при здійсненні роботи з удосконалення професійного рівня прокурорів і слідчих не завжди забезпечується належна якість підготовки та проведення навчальних заходів. Не приділяється достатня увага стажуванню, насамперед керівників місцевих прокуратур та їх заступників. Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури, призначений ще у грудні 2015 року у жодному структурному підрозділі апарату не стажувався;
- системного характеру набули випадки заохочення прокурором області працівників прокуратури, які раніше неодноразово депреміювалися. Загалом торік заохочено 13 таких працівників;
- не дотримується порядок нагородження вищими органами державної влади. У вересні минулого року прокурором області поза межами наданих повноважень, направлено безпосередньо до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності клопотання про нагородження Грамотою Верховної Ради України 10 прокурорів. При цьому висунення осіб для заохочення здійснювалося без обговорення у колективі, 7 із 10 працівників не мали заохочувальних відзнак Генерального прокурора України, а щодо одного ( ОСОБА_4 ) - у 2017 році тричі застосовувалися заходи матеріального впливу за неналежне виконання службових обов'язків
- наказами керівника прокуратури області у січні, липні та серпні минулого року, усупереч чинному законодавству, надавалася додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці 3 водіям прокуратури області. Не кращий стан і у місцевих прокуратурах (окрім Кобеляцької), керівниками яких . торік та поточного року водіям надавалися аналогічні відпустки. Загальна сума коштів, виділених на оплату таких відпусток склала понад 14200 гривень;
- не повною мірою дотримуються вимоги законодавства щодо особливостей заохочення, оформлення посадових інструкцій державних службовців та актів передачі справ і майна при звільненні. Потребує покращення робота щодо формування та ведення особових справ державних службовців;
- під час перевірки виявлено 5 фактів неподання працівниками прокуратури повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, 2 - надання недостовірних відомостей та один - приховування нерухомого майна. Матеріали стосовно таких працівників направлено до НАЗК та Управління захисту економіки в області для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності;
- низький рівень контролю за своєчасністю та повнотою виконання узгоджених нарадами заходів, потребує суттєвого покращення стан їх реалізації безпосередньо прокурорами. Практично в усіх місцевих установлено факт не інформування правоохоронними органами про виконання спільних заходів, а значна частина наявних відповідей містить лише статистичні дані без повідомлення про вжиті заходи та їх результати, на що місцеві прокуратури здебільшого не реагують;
- попри проведену роботу, вочевидь недостатнім є вплив апарату прокуратури області на стан координаційної діяльності на місцях;
- під час перевірки скасовано 2 необґрунтовані постанови про закриття ОРС у зв'язку із спростуванням злочинної діяльності (Полтавський ВП);
- незадовільною є оперативно-розшукова діяльність управління захисту економіки. Через неякісне документування злочинної діяльності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, у кримінальних провадженнях, розпочатих за матеріалами ОРС, про підозру не повідомлено жодній особі;
- за поверхового підходу до здійснення нагляду не забезпечується своєчасність реагування на незаконні рішення в ОРС, у тому числі апаратом. По прикладу, заступником прокурора області Плескачем О.І. постанови про заведення справ скасовувалися подекуди лише напередодні закінчення шестимісячного строку їх ведення. Подібна практика склалася також у Лубенській місцевій прокуратурі;
- заявою ОСОБА_5 про шахрайське заволодіння грошовими коштами в сумі 10 тис. грн. повідомлення лише зареєстровано в ЖЄО (Полтавський ВП). Тільки за втручання Генеральної прокуратури України місцевою прокуратурою відомості про злочин внесено до ЄРДР;
- під час перевірки виявлено 8 кримінальних правопорушень, відомості про які до ЄРДР не внесено;
- слабкою є роль процесуальних керівників, якими нерідко у провадженнях надаються формальні вказівки, що лише дублюють норми процесуального законодавства або плани розслідування, а відтак активізації слідства жодним чином не сприяють. Дієвий контроль за їх виконанням та прийняттям законних рішень не здійснюється;
- особливу стурбованість викликають факти безпідставного закриття кримінальних проваджень стосовно службових осіб та про тяжкі злочини;
- нерідко без проведення всіх необхідних слідчих дій кримінальні провадження про злочини у бюджетній сфері незаконно закриваються, що залишається без уваги прокурорів. У зв'язку з неповнотою досудового розслідування під час перевірки скасовано рішення про закриття проовадження за фактом зловживання повноваженнями службовими особами ПАТ "Полтавський домобудівельний комбінат", які не сплатили до спеціального фонду Супрунівського сільського бюджету внесок про пайову участь у розмірі близько 1 млн. гривень;
- недостатня ефективність роботи щодо розслідування злочинів за фактами проявів сепаратизму, вчинення терористичних актів, фінансування тероризму та посягання на територіальну цілісність України;
- суттєві нарікання викликає організація розслідування у кримінальних провадженнях, що надійшли з-за кордону в порядку перейняття;
- попри вимоги наказу Генеральної прокуратури України від 18.09.2015 №223 щодо забезпечення керівниками регіональних прокуратур особистого контролю за станом та ефективністю досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях, жодне з восьми проваджень у прокурора області не заслуховувалося. Місцеві прокуратури на підвищення ефективності цієї роботи листами не спрямовувалися;
- прокурори належно не реагують на незаконні судові рішення в частині призначення покарань, у тому числі за сукупністю вироків (вироки Глобинського районного суду стосовно ОСОБА_6 та Крюківського районного суду м. Кременчука стосовно ОСОБА_7 );
- продовжують мати місце випадки внесення місцевими прокуратурами подань за неперевіреною інформацією та з формальних дістав, що покращенню стану законності у вказаній сфері не сприяє.
- лише за втручання Генеральної прокуратури України прокуратурою області підготовлено проект позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання недійсним рішення виконкому Пирятинської міської ради та виданих свідоцтв на майновий комплекс будівель і споруд "Пирятинського комбінату хлібопродуктів" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" і визнання за державою права власності на нього, хоча про це було відомо ще з 2016 року.
Під час судового розгляду справи представник позивача наведених обставин не спростував. При цьому представником не заперечено, що встановлені недоліки відносять до компетенції позивача як керівника прокуратури. На думку суду, встановлені недоліки в діяльності Прокуратури Полтавської області доводять наявність підстав у Генерального прокурора України звернутись до Ради прокурорів України з відповідним поданням. В свою чергу, Рада прокурорів України підтвердила наведені недоліки в роботі ОСОБА_1 .
Щодо рішення Полтавського окружного адміністративного від 07.08.2018 у справі №1640/2331/18, то як повідомлено представником Генеральної прокуратури України, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019, скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного від 07.08.2018 та скасовано розпорядження Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 03.07.2018 №92д "Про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 прокурору Полтавської області старшому раднику юстиції ОСОБА_1 Наведена обставина представником прзивача не заперечувалась. При цьому представник відповідача пояснив, що доступ до постанови суду закритий у зв'язку з Державною таємницею.
З огляду на проаналізоване правове регулювання, встановлені обставини, враховуючи доводи позивача, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо протиправності рішення Ради прокурорів України від 12.07.2018 №61 "Про внесення рекомендацій про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області" та наказу Генерального прокурора України від 12.07.2018 №96к, яким звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Полтавської області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
З огляду на такий висновок суду, не підлягає задоволенню вимога про поновлення позивача на посаді на посаді прокурора Полтавської області та зобовязання виплатити середній заробіток за час вимушеного пргулу.
Відповідно до квитанції від 27.08.2018 №70.0.1118578770.1 позивачем сплачено судовий збір у 705,00 грн. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Генеральна прокуратура Україна (ідентифікаційний код 00034051, місцезнаходження: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15).
Відповідач - Генеральний прокурор України Рябошапка Руслан Георгійович (робоча адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15 ).
Відповідач - Рада прокурорів України (місцезнаходження: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15).
Відповідач - Прокуратура Полтавської області (ідентифікаційний код 02910060, місцезнаходження: 36000, місто Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави, будинок 7).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 11 лютого 2020 року.
Суддя В.А. Донець