ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2020 року м. Київ № 826/11546/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп»
доГоловного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
провизнання протиправною та скасування постанови
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у якому просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві №56 від 14 серпня 2017 року про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій відповідача, оскільки позивачем надано достатню кількість необхідних документів в спростування висновків, викладених в акті перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 19 квітня 2019 року №302, у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, у провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/11546/17, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року справу №826/11546/17 прийнято до свого провадження суддею Шейко Т.І.
Відповідач проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки перевіркою встановлено факт введення позивачем в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам та вважається формальною невідповідністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Держпродспоживслужба України отримала лист від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 травня 2017 року №3254/06 про розповсюдження Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТІНВЕСТ» продукції, а саме кабелю живлення POWER CORD, універсального адаптеру живлення постійного струму Energenie, яка не відповідає встановленим вимогам, зокрема, на продукції, що була об'єктом перевірки, відсутній знак відповідності, продукція реалізовується з порушенням вимог Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077, та Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067.
З огляду на це, Держпродспоживслужба України доручила відповідачу здійснити позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції, зокрема документів, що містять інформацію про походження продукції та її подальший обіг.
В період з 13 по 14 липня 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції, а саме кабелю живлення POWER CORD p/n: PC-186-10 Зм: Зх0,5мм2; 6А ш/к: 8716309018470 та універсального адаптеру живлення постійного струму Energenie p/n EG-MC- 008 12W ш/к: 8716309082136 вимогам Технічних регламентів у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» (надалі - Позивач).
Підставами для проведення перевірки стали лист Держпродспоживслужби України від 23 червня 2017 року № ЦА-151/6396-17, направлення №1698 від 10 липня 2017 року на проведення перевірки характеристик продукції та Наказ №1653 від 10 липня 2017 року.
В процесі перевірки позивачем було отримано лист відповідача від 14 липня 2017 року, в якому містилася вимога надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження стосовно реалізації вищевказаної продукції.
Позивач надав відповідачеві письмові пояснення листом № 1/140717 від 14 липня 2017 року, в якому, серед іншого, повідомлялося, що позивач не може вважатися особою, що ввела вказану продукцію в обіг. На підтвердження цього позивачем надано відповідне документальне підтвердження, а також інші документи, які підтверджують відповідність продукції, що перевірялася, вимогам законодавства України.
14 липня 2017 року відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції №44 від 14 липня 2017 року та протокол №44 від 14 липня 2017 року про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
В подальшому, на підставі Акту перевірки відповідачем винесена постанова про накладення штрафних санкцій №56 від 14 серпня 2017 року у розмірі 2 550 гривень.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що не відповідає законодавству та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-VI (надалі - Закон №2735- VI).
Відповідно до частини другої статті 4 вказаного Закону, метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 2735-VI, суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Положеннями частини третьої статті 29 Закону №2735-VI визначено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 грудня 2015 року №124-VIII, у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність. Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою - перекладена на державну мову. Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах. Технічними регламентами, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, можуть передбачатися інші, крім складення декларації про відповідність, випадки декларування відповідності вимогам технічних регламентів.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону №124-VIII, у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об'єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.
Частиною першою статті 30 Закону №124-VIII визначено, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.
Згідно з пунктом 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067 (далі - Технічний регламент), знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.
Відповідно до Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься самим органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.
Нормами пунктів 16, 17 Технічного регламенту також передбачено, що виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника. Обов'язки, встановлені у пункті 7 цього Технічного регламенту, та обов'язок щодо складення технічної документації, встановлений у пункті 8 цього Технічного регламенту, не включаються до предмета доручення, одержаного уповноваженим представником. Уповноважений представник виконує завдання, визначені в дорученні, одержаному від виробника. Доручення повинно давати змогу уповноваженому представнику виконувати як мінімум такі обов'язки: зберігати декларацію про відповідність і технічну документацію для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення електрообладнання в обіг; на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду надавати такому органу інформацію та документацію, необхідну для демонстрування відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту; на вимогу органу державного ринкового нагляду співпрацювати з ним стосовно будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить електрообладнання, на яке поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.
Як вже було встановлено судом вище, за результатами перевірки зафіксовано порушення пунктів 20, 25, 28, 32, 42 Технічного регламенту, що полягає у введенні в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на кожну одиницю продукції не нанесено національний знак відповідності; відсутня інформація про уповноваженого представника.
Статтею 1 Закону №2735-VI визначено поняття «встановлені вимоги», як вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.
Таким чином, порушення, яке було зафіксовано відповідачем полягало у невідповідності продукції вимогам технічних регламентів за введення такої продукції.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №2735-VI, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;
2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;
3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів;
4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.
Водночас, суд звертає увагу сторін, що наявність декларацій про відповідність, сертифікату відповідності та інших документів, які надані позивачем відповідачу, не виключає можливих порушень відповідних Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на продукцію, яка є об'єктом перевірки.
Під час проведення випробування продукції щодо відповідності, випробування стосуються лише випробувального зразка, а не всієї продукції, яка в подальшому буде реалізовуватись по ланцюгу постачання.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в результаті постачання продукції розповсюджувачу позивачем поставлено продукцію (не зразок продукції, який підлягав випробуванню) без нанесення національного знаку відповідності, тобто в порушення пункту 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067.
Крім того, під час проведення перевірки встановлено, що на кабелі живлення PowerCord виявлено дві етикетки, на одній з яких нанесено знак відповідності з ідентифікаційним номером « 117», крім того, розрив кола нанесено зверху (при умові його нанесення з правової сторони). На другій етикетці нанесено знак оцінки відповідності з номером « 060» та зазначено імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі», чим порушено підпункти 20, 28, 42 Технічного регламенту.
Позивачем жодного доказу в спростування встановленого факту не наведено.
Таким чином, враховуючи викладені обставини та надаючи оцінку оскаржуваному рішенню з застосуванням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки рішення від 14 серпня 2017 року №56 про накладення штрафних санкцій є правомірним та скасуванню не підлягає.
Судові витрати відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко