12 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3651/19
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії щодо не зарахування до страхового стажу всього періоду здійснення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.04.2001 по 31.12.2007;
- визнати неправомірними дії щодо не зарахування до трудового стажу період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області;
- визнати неправомірними дії щодо неврахування заробітної плати для перерахунку пенсії за період з 1985 по 1989 рік (п'ять років або шістдесят місяців), відображенної у довідках про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019;
- визнати неправомірними дії щодо відмови у виплаті надбавки до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати зарахувати до страхового стажу весь період здійснення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.04.2001 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2007;
- зобов'язати зарахувати до страхового стажу період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області;
- зобов'язати врахувати заробітну плату для перерахунку пенсії за період з 1985 по 1989 рік (п'ять років або шістдесят місяців), відображену у довідках про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019;
- зобов'язати призначити та виплачувати надбавку до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі, встановленому законодавством.
Позов мотивовано тим, що в спірні періоди позивач здійснював підприємницьку діяльність, перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, з якого на той час, проводились відрахування страхових внесків. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано вказані періоди до загального страхового стажу. Також, позивач не може нести відповідальність за неповноту або неточ ність цих даних, що подавались підприємством, де він працював до органів пен сійного фонду України або органів державної фіскальної служби. Крім того, позивач зазначає, що він має право на отримання надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім'ї - неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. Між тим, у нарахуванні такої надбавки відмовлено у зв'язку з тим, що останній до органів Пенсійного фонду з даним питанням не звертався.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Представником відповідача в межах встановленого судом строку подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що період роботи позивача з 01.07.1976 по 31.07.1976 та 01.06.1977 по 31.07.1977 до страхового стажу не зараховані, оскільки в ці періоди останній не досягнув 14-річного віку. Період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях Хлібороба» с. Ушня не зараховано до страхового стажу, оскільки в графі 4 трудової книжки відсутній наказ, дата про звільнення та відсутня довідка про кількість вироблених вихододнів/трудоднів та встановлення мінімуму вихододнів/трудоднів для членів колгоспу. Що стосується виплати надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім'ї - неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, то с даним питанням позивач не звертався, а його вирішення здійснюється лише на підставі зави та доданим документів відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 № 1566/11846.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 31.05.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має статус учасника бойових дій.
Згідно довідки Чернігівської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_3 Василь Степанович в період з 01.04.2001 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2007 року перебував на спрощеній системі оподаткування із зазначенням сум сплаченого єдиного податку.
Згідно довідки про відсутність заборгованості за страхувальником від 23.12.2010 Чернігівська міська виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазначає, що у фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 заборгованості по страхових внесках немає.
Згідно листа Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.08.2019, для обчислення пенсії позивача врахована заробітна плата за періоди з 01.05.1985 по 31.12.1985, з 01.02.1986 по 31.07.1986, з 01.11.1986 по 31.12.1987, з 01.03.1988 по 31.03.1990, з 01.12.1990 по 30.06.1991 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2007 року. При цьому періоди роботи з 01.02.1986 по 31.07.1986, з 01.11.1986 по 31.12.1987, 01.12.1990 по 30.06.1991 занесені з нульовим значенням.
16.10.2019 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано заяву про нарахування та виплату надбавки до пенсії на утримання непрацездатного неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.11.2019 від Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачем отримана відповідь, яка зводиться до того, що дану заяву треба подавати через Чернігівський відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за адресою: м.Чернігів, вул. І. Мазепи, 19.
18.11.2019 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано заяву про перерахунок розміру пенсійної виплати в зв'язку з отриманням довідок про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» №14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019.
Станом на день звернення до суду з даним позовом, жодних рішень з перерахунку пенсії відповідно до поданої 18.11.2019 заяви не приймалось, будь яких повідомлень ОСОБА_1 не отримував.
Не погоджуючись с діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Щодо позовної вимоги визнати неправомірними дії щодо не зарахування до страхового стажу всього періоду здійснення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.04.2001 по 31.12.2007 суд вказує на таке.
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані питання персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Постанова № 794), згідно пункту 1 якої, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до пункту 5 Постанови №794 персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган). Пунктом 6 Постанови № 794 передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови. Згідно п.7 Постанови № 794 уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.
Пунктами 9.1-9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за №998/6189 (далі - Інструкція №16-6) визначено поняття організації персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).
Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України.
Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Додатково суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року доповнено пунктом 3-1, в якому встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
3) перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;
4) перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Слід також зазначити, що на даний час до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, законодавцем внесені зміни та встановлено, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
В свою чергу, згідно з п. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07.1998 № 727/98 суб'єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Довідкою Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 14.12.2017 № 580/Ч/25-22-13-06 підтверджено, що позивач сплачував єдиний податок за період з 01.04.2001 по 28.05.2010 включно (а.с.25).
Таким чином, судом встановлено, що здійснюючи підприємницьку діяльність позивач сплачував у Пенсійний фонд внески у складі єдиного податку через Управління державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 із змінами та доповненнями (42% від суми сплаченого єдиного податку перераховувались на рахунок територіального управління Пенсійного фонду); законодавчо визначеного обов'язку звітуватись перед органами Пенсійного фонду, як платника єдиного податку в спірні періоди у позивача не було.
Отже, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки позовна вимога про зобов'язання зарахувати до страхового стажу весь період здійснення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.04.2001 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2007 є похідної від першої, то останню також необхідно задовольнити.
Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дії щодо не зарахування до трудового стажу період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с.Ушня, Менського району Чернігівської області з підстав неналежного оформлення в трудовій книжці позивача, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно статті 62 Закону №1788 та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 2 Розділу 2 «Заповнення трудових книжок» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 передбачено, що до трудової книжки вносяться, в тому числі, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження
Відповідно до пункту 2.14 Порядку № 637 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів
Згідно із пунктом 2.27 Порядку № 637 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Як встановлено судом, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої 26.07.1982 на ім'я ОСОБА_1 , містяться записи, в тому числі, про прийняття останнього на роботу з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області (а.с.14-16).
Проте, відповідач зазначає, що в трудовій книжці позивача містяться записи про період роботи на вказаному підприємстві в неналежному оформленні, а позивачем, в порушення пункту 3 Порядку № 637 не було надано довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990, тому відсутні підстави для включення до загального страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи наведене та те, що матеріалами справи підтверджено період роботи ОСОБА_1 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області з 20.04.1990 по 25.10.1990, суд вважає, що вимога в цій частині також підлягає задоволенню.
Оскільки позовна вимога про зарахування до страхового стажу період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області є похідної від вищенаведеної, то й остання підлягає задоволенню.
Визначаючись щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо неврахування заробітної плати для перерахунку пенсії за період з 1985 по 1989 рік (п'ять років або шістдесят місяців), яка відображена у довідках про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019, суд вказує на наступне.
Постановою правління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
За приписами пунктів 2.1.3 Порядку№ 22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Позивач, звернувшись до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, надав довідки про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.7 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, згідно Порядку № 22-1, відповідач наділений правом перевірки довідок про розмір заробітку, однак обмежений у строках проведення такої перевірки, які не повинні перевищувати 3 місяців з дня подання заяви.
Отже, суд вважає, що відповідач отримав належне підтвердження відповідності наданих позивачем довідок для призначення пенсії, Надані документи засвідчені належним чином штампом та підписами керівництва даної юридичної особи.
Аналізуючи норми чинного законодавства та матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог і в цій частині, а оскільки вимога про зобов'язання врахувати заробітну плату для перерахунку пенсії за період з 1985 по 1989 рік (п'ять років або шістдесят місяців), відображену у довідках про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019 є похідною, тому суд дійшов висновку про її задоволення відповідно.
Що стосується вимоги позивача визнати неправомірними дії щодо відмови у виплаті надбавки до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд наголошує на наступне.
Відповідно до пункту а) частини 1 статті 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення” непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Непрацюючими пенсіонерами - є особи, які не перебувають у трудових відносинах та не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.
Встановлення зазначеної надбавки провадиться на підставі заяви пенсіонера, до якої надаються документи, що засвідчують особу, родинні стосунки та вік утриманця, підтверджують перебування його на утриманні заявника та свідчать про те, що пенсіонер не працює.
Вирішуючи спірне питання суб'єктом владних повноважень також не враховано, що в даному випадку на утриманні позивача є його неповнолітній син, який є непрацездатною особою, і метою надбавки до пенсії, щодо якої він звернувся, є його утримання.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-XII) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Перебування дитини позивача на державному утриманні чи утриманні іншої особи, чи наявність обставин, які б позбавляли його права на нарахування такої надбавки - судом не встановлено.
Більш того, в матеріалах справи наявна довідка Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради від 15.11.2019 б/н про те, що ОСОБА_1 не перебуває і не отримує ніяких видів державних соціальних допомог на дитину (а.с.31).
Окрім цього, суд вважає безпідставним що дану заяву треба подавати через Чернігівський відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за адресою: м.Чернігів, вул. І. Мазепи, 19, оскільки жодним нормативним документом не визначено обов'язок подання заяв чи звернень громадян виключно через сервісні центри Пенсійного фонду України.
Так, статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Отже, право позивача на нарахування надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім'ї - неповнолітнього сина - порушено.
Аналіз наведеного свідчить про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.
Вимога про зобов'язання призначити надбавку до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі, встановленому законодавством, є похідною від попередньої, а тому також підлягає задоволенню.
Проте, вимога позивача виплачувати надбавку до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі, встановленому законодавством, задоволенню не підлягає, оскільки суд захищає вже порушене право позивача, та не може приймати рішення на майбутнє.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що за визначенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу, відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду договір про надання правової допомоги від 02.12.2019, акт про надання правової (правничої) допомоги від 09.12.2019 на загальну суму 4500,00 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 312 від 02.12.2019.
Таким чином, позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. Отже, адвокатом та позивачем документально доведено факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 4500,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.04.2001 по 31.12.2007.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) до трудового стажу період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) щодо неврахування заробітної плати для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) за період з 1985 по 1989 рік (п'ять років або шістдесят місяців), відображеної у довідках про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) у виплаті надбавки до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.04.2001 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) до страхового стажу період роботи з 20.04.1990 по 25.10.1990 у колгоспі «Шлях хлібороба» с. Ушня, Менського району Чернігівської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) врахувати заробітну плату для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) за період з 1985 по 1989 рік (п'ять років або шістдесят місяців), відображену у довідках про заробітну плату від державної організації «Комбітан» Айстра» № 14 від 02.09.2019 та від ПАО «Преображенская база тралового флота» №20/273 від 22.10.2019
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) надбавку до пенсії на утримання непрацездатної неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі, встановленому законодавством.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2020 року.
Суддя О.Є. Ткаченко