03 лютого 2020 року справа № 823/2496/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача - Коваленко А.П. (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ліквідаційної комісії УМВС в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати акт ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 14.02.2018 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 12.04.2011 о 17 год. 50 хв., зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1., за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
- визнати протиправним та скасувати акт №5 ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 14.02.2018 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 12.04.2011 о 17 год. 50 хв., зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1., за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області за фактом нещасного випадку, що стався 12.04.2011 близько 17 год. 50 хв., зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 07.11.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та звільнений у запас через хворобу. Під час проходження служби отримав захворювання, пов'язане з проходженням служби, внаслідок чого 19.10.2015 йому встановлено другу групу інвалідності. На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі № 823/1239/17 ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 12 квітня 2011 року із ОСОБА_3 . За наслідками проведення службового розслідування, складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 14.02.2018., згідно яких нещасний випадок стався в період проходження служби та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Позивач стверджує, що нещасний випадок трапився під час проходження служби та пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки 12 квітня 2011 року він за вказівкою начальника кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ у м.Черкаси УМВС України в Черкаській області, з метою перевірки оперативної інформації вирушили за адресою: м. Черкаси, вул. Козацька в районі пірсу. Після приїзду за вищевказаною адресою під час затримання особи, яка завдавала іншій особі тілесні ушкодження, до позивача та інших працівників Придніпровського РВ у м. Черкаси УМВС України в Черкаській області в масках зі зброєю підбігли працівники спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС України в Черкаській області, схопили та нанесли тілесні ушкодження. Після цього доставили до приміщення УБОЗ УМВС України в Черкаській області, де позивач разом з іншими перебував у коридорі на другому поверсі близько п'яти годин. Вказана подія відбулася 12.04.2011 ввечері під час чергування з 12.04.2011 по 13.04.2011, а погіршення стану здоров'я позивач відчув вночі 13.04.2011, тому до лікарні звернувся одразу ж на наступний день - 14.04.2011, після виходу зранку на роботу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд в його задоволені відмовити, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що висновком службового розслідування встановлено розбіжності в поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та інформації, яка зафіксована лікарем ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області". Пояснення ОСОБА_1 щодо отримання ним травми під час виконання службових обов'язків 12.04.2011 на території паркувального майданчику, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Козацька , не є об'єктивними. Таким чином, причинний зв'язок між тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_1 12.04.2011, та зазначеним діагнозом 14.04.2011 не встановлено, що дає підстави вважати травму, отриману останнім, не при виконанні службових обов'язків. Отже, обставини, за яких позивач отримав тілесні ушкодження не підпадають під дію п. 3.9 Порядку №1346, тому нещасний випадок, який трапився з позивачем, слід вважати таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На підставі наведеного представник відповідача вважає, що акти за формою НТ* та Н-5* не підлягають скасуванню.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Наказом управління МВС України в Черкаській області від 22.08.2015 №110о/с майора міліції ОСОБА_1 (М-184292) старшого уповноваженого карного розшуку лінійного відділення на станції Черкаси лінійного відділу на станції імені Тараса Шевченка УМВС України на Одеській залізниці, звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "б" Положення (через обмежений стан здоров'я).
За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області видано свідоцтво про хворобу №325 від 27.07.2015, згідно з яким захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №195078 позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 19.10.2015 (безтерміново), у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в ОВС.
04.07.2017 позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою, в якій просив провести розслідування нещасного випадку, що стався 12.04.2011 під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Листом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 25.07.2017 № 16/1-25 позивача повідомлено про те, що ліквідаційна комісія не виконує функції УМВС України в Черкаській області, а лише згідно законодавства наділена повноваженнями управління його справами; інших обов'язків ліквідаційна комісія не має. За вказаних обставин, правових підстав для проведення ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області розслідування вказаного нещасного випадку не вбачається.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі №823/1239/17 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову у проведенні розслідування нещасного випадку, викладену в листі голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 25.07.2017 №16/1-25 та зобов'язано ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області призначити і провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 12.04.2011 та за результатами розслідування скласти акт розслідування нещасного випадку і акт, що свідчить про причини та обставини отримання травми ОСОБА_1 , за формою, що затверджується МВС.
На виконання зазначеної вище постанови суду від 29.08.2017 у справі №823/1239/17 ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 12 квітня 2011 року з ОСОБА_1 . За наслідками проведення службового розслідування складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 14.02.2018., оскільки нещасний випадок стався в період проходження служби, та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п.п.3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404 (далі - Порядок №1346).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що у відповідності до п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
За змістом п. 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Пунктом 3.10 Порядку №1346 визначено, що Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Із матеріалів справи вбачається, що комісією з розслідування нещасного випадку, відповідно до пояснення ОСОБА_1 встановлено, що 12.04.2011 за вказівкою начальника кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області майора міліції Ключника Ю.М. з метою перевірки оперативної інформації, ОСОБА_1 та ще кілька працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області вирушили до пірсу, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Козацька . Після приїзду за вищевказаною адресою під час затримання особи (прізвище та ім'я не пам'ятає), яка за попередньою інформацією завдала іншій особі тілесних ушкоджень, до працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області в масках зі зброєю підбігли працівники спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС в Черкаській області, схопили їх та після вищевказаної події працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області доставили до приміщення УБОЗ УМВС в Черкаській області.
Однак, відповідно до анамнезу щодо ОСОБА_1 , вказаного 15.04.2011 в медичній карті ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», 12.04.2011 близько 18 год. 30 хв. позивач впав на вулиці, вдарившись обличчям (на праву щоку), свідомості не втрачав, 13.04.2011 вночі з'явився головний біль в правій скроневій дільниці, підтошнювання. На роботі стан погіршився, 14.04.2011 звернувся до КЗ «третя Черкаська міська лікарня ШМД» та 15.04.2011 позивача направлено на стаціонарне лікування в нейрохірургічне відділення (перебував на лікуванні з 15.04.2011 по 29.04.2011).
Таким чином, судом встановлено розбіжності в поясненнях ОСОБА_1 та інформацією, яка зафіксована лікарем ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо травмування позивача, тому факт отримання позивачем тілесних ушкоджень саме під час затримання його працівниками спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС в Черкаській області біля будинку № 9 по вул. Козацькій в м. Черкаси матеріалами справи не підтверджено.
Допитаний 13.01.2020 в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 підтвердив, що він дійсно перебував на посаді начальника кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області у званні майора міліції. 12.04.2011 віддав наказ підлеглим працівникам, в тому числі ОСОБА_1 , здійснити перевірку факту та усунення порушення громадського порядку біля будинку № 9 по вул.Козацькій в м. Черкаси та вирушив разом з ними за вказаною адресою. Прибувши на місце події, розпочали з'ясування обставин правопорушення та встановлення осіб причетних до його вчинення. Однак, до нього та інших працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області в масках зі зброєю підбігли працівники спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС в Черкаській області, затримали їх, після чого працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області доставили до приміщення УБОЗ УМВС в Черкаській області.
Однак, на запитання головуючого судді щодо нанесення працівниками спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС в Черкаській області ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, свідок ОСОБА_4 пояснив, що йому не відомо чи дійсно наносили працівники спецпідрозділу "Сокіл" позивачу тілесні ушкодження, оскільки його самого в той момент було затримано.
Отже, свідченнями свідка не підтверджуються викладені в позові обставини щодо пов'язаності з виконанням службових обов'язків та фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень.
У пункті 3.1 Порядку №1346 зазначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Пунктом 3.2 Порядку №1346 визначено, що керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов'язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 Порядку №1346, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався з працівником підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в межах Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя, керівник зобов'язаний повідомити про це відповідну службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС.
Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Отже, Порядком №1346 передбачена чітка процедура для визнання нещасного випадку таким, що стався в період проходження служби та пов'язаний із виконанням службових обов'язків. З вищенаведених правових норм вбачається, що розслідуванню нещасних випадків комісією передують дії, які повинен вчинити як потерпілий, так і керівник підрозділу, де працює останній.
Як встановлено судом, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 дійсно повідомляв згідно з Порядком №1346 свого безпосереднього керівника про нещасний випадок, зокрема отримання тілесних ушкоджень саме під час затримання його працівниками спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС в Черкаській області біля будинку № 9 по вул. Козацькій в м. Черкаси.
На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що нещасний випадок, який трапився з позивачем вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш