Справа № 240/9144/19
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
11 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (рішення ухвалено у м.Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання наказів протиправними та скасування їх, зобов'язання вчинити дії,
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просив:
- визнати накази начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Печененка В'ячеслава Петровича №711 від 13 червня 2019 року та №298 о/с від 14 червня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції протиправними та скасувати їх;
- зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Печененка В'ячеслава Петровича поновити його на службі в органах Національної поліції, на посаді слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітана поліції, з дня звільнення 13 червня 2019 року. В обґрунтування позову зазначив, що спірними наказами до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни та невиконання вимоги ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання присяги поліцейського, п.1,2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині бути вірним присязі поліцейського, п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині запобігання правопорушень, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині утримуватись від дій, які підривають авторитет Національної поліції, п.1 розділу 2 Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до моральних та професійних якостей поліцейського. Вважає такі накази протиправними. Вказує, що відносно нього відкрито кримінальне провадження №42019060360000087 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Проте, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, а при прийнятті рішення про звільнення не було враховано незавершене досудове слідство і відсутність обвинувального вироку щодо нього.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання наказів протиправними та їх скасування, зобов'язання вчинити дії, - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №711 від 13 червня 2019 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 15.06.2019.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2019 по 04.12.2019.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що встановлено факт скоєння капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ним вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання присяги поліцейського, п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним присязі поліцейського, п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігати вчиненню правопорушень, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 12.06.2019 т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Житомирській області подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт про надання дозволу на призначення службового розслідування, зареєстрований за №3053/12/03-2019, за фактом затримання слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 та внесенням щодо нього військовою прокуратурою 22.03.2019 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди).
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 12.06.2019 №730 призначено службове розслідування стосовно слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019.
12.06.2019 Головне управління Національної поліції у Житомирській області винесло наказ №93 о/с, яким на період проведення службового розслідування відсторонено від посади та виконання службових обов'язків капітана поліції ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування, 13.06.2019 начальником ГУНП в Житомирській області полковником поліції В.Печененком затверджено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060360000087 від 22.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України", згідно з яким за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п.3 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, вирішено застосувати до слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 13.06.2019 №711 на підставі висновку службового розслідування застосовано до слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019, яким ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Вважаючи, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції відбулося незаконно, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 11 Статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції .
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що звільнення із служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Підставою для застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення стали результати службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР №42019060360000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
У висновку за результатами службового розслідування від 13.06.2019 зазначено, що до УКЗ ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про те, що 12.06.2019 прокурорами військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України спільно зі слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирської області, за оперативного супроводження Житомирського управління ДВБ НП України, в приміщенні Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП після отримання частини неправомірної вигоди затримано слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . 22.03.2019 військовою прокуратурою Житомирського гарнізону Центрального регіону України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060360000087 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України.
Так, слідчий слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітан поліції Ткачук А.С., здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019060170000247, вимагав від особи, у якої вилучив транспортний засіб марки «Peuget206СС», номерний знак НОМЕР_1 , 500 доларів США, за не призначення експертизи, повернення вилученого транспортного засобу та закриття кримінального провадження за вказаним фактом. За результатами проведення комплексу заходів та слідчих (розшукових) дій, працівниками військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України, спільно зі слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирської області, за оперативного супроводження Житомирського управління ДВБ НП України, задокументовано факт вимагання та отримання частини неправомірної вигоди на особисту банківську картку у сумі 2000 гривень капітаном поліції Ткачуком А. ОСОБА_2 . Цього ж дня, з метою виявлення і вилучення документів щодо здійснення професійної діяльності капітана поліції ОСОБА_1 , слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області, на підставі постанови про проникнення до житла та іншого домоволодіння особи з метою проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, проведено невідкладний обшук у службовому кабінеті останнього, у ході якого вилучено 15 матеріалів кримінальних проваджень, службову документацію, 4 банківські картки, ноутбук та його мобільний телефон. Крім того, капітана поліції Ткачука А.С ОСОБА_3 у цей же день, о 18.10, затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину. Прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Коцюбою О.С. капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Також у висновку про результати службового розслідування зазначено, що у всесвітній мережі Інтернет на ряді сайтів розміщено інформацію, у якій повідомляється про те, що слідчий слідчого відділення Житомирського районного відділення поліції вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 2000 грн. за не призначення експертизи, повернення вилученого транспортного засобу та закриття кримінального провадження.
Аналізуючи висновок службового розслідування колегія суддів вбачає, що у ньому не наведено вчинення позивачем будь-яких інших порушень ніж ті, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР №42019060360000087 від 22.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що вчинення позивачем дій, за які передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення що накладення певного виду стягнення.
Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Отже, колегія суддів наголошує на тому, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов'язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.
Натомість, при розгляді даної адміністративної справи будь-яких інших порушень дисципліни, ніж тих, які розслідуються в рамках кримінального провадження стосовно позивача, встановлено не було. Навпаки, в самому наказі про накладення дисциплінарного стягнення прямо зазначається про порушення дисципліни позивачем, які охоплюються скоєним ним кримінальним правопорушенням.
Таким чином, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, відповідачем необґрунтовано застосовано захід у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати накази начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Печененка В'ячеслава Петровича №711 від 13 червня 2019 року та №298 о/с від 14 червня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата, що, в свою чергу, кореспондується з пунктом 9 Порядку №260. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів зазначає про неузгодженність висновку суду першої інстанції, зазначеному в мотивувальній частині рішення, а саме, щодо необхідності покладання на Відповідача зобов'язання - нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2019 року по 04.12.2019 року, з формулюванням викладеним судом в резолютивній його частині, а саме - стягнення таких виплат.
Тому, виходячи з встановлених судом обставин та наявних у справі матеріалів, колегія суддів вважає, що задля належного захисту прав позивача необхідно змінити абзац п'ятий резолютивної частини оскарженого рішення та викласти його наступним змістом: "зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2019 року по 04.12.2019 року".
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання наказів протиправними та скасування їх, зобов'язання вчинити дії змінити.
Абзац п'ятий резолютивної частини оскарженого рішення викласти в новій редакції: "Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.06.2019 року по 04.12.2019 року".
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2020 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.