П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/2427/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Коваля М.П.,
судді - Домусчі С.Д.,
судді - Кравця О.О.,
розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 925050,00 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено та з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя продовжено заявнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали.
Станом на 12.02.2020 року недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року, строк на усунення яких був продовжений ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року усунуті не були. При цьому, копія ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги була отримана Офісом великих платників податків ДФС 03.01.2020 року. Таким чином, строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 13.01.2020 року.
Разом з тим, 13.01.2020 року до канцелярії суду від представника Офісу великих платників податків ДФС надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на відсутність коштів для сплати судового збору у зв'язку з зупинення мДержавною казначейською службою операцій на рахунках Офісу великих платників податків ДФС.
Враховуючи перебування судді-доповідача у відпустці, питання щодо наявності правових підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги вирішується після виходу з відпустки, 12.02.2020 року.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08) суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Також, колегія суддів зазначає, що Офіс великих платників податків ДФС, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
При цьому колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року (справа №804/958/17).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження неможливості виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що за клопотанням апелянта останньому вже продовжувався строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі наведеного, враховуючи не подання апелянтом будь-яких належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання та надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець