12 лютого 2020 року № 320/4813/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальність «КТА»
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «КТА», в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель, споруд та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА» (код ЄДРПОУ 31477924), за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Оврашка, буд. 1, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 09.08.2019 №664.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позивач, на обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовою особою Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Оврашка, буд. 1, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт від 09.08.2019 №664, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У зв'язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА».
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КТА» усунуло переважну частини порушень, встановлених за наслідками перевірки, а роботи по усуненню інших порушень наразі триваю. Водночас та частина порушень, що залишились, не є критичними та не створюють загрози життю та здоров'ю громадян, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА».
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 11.09.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб та проведення судового засідання.
01.10.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні (вх.№26648/19).
Ухвалою суду від 07.10.2019 задоволено клопотання відповідача, та призначено судове засідання на 22.10.2019.
22.10.2019 від представника позивача та відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання (вх.№№.28787/19, 28786/19).
22.10.2019 у судове засідання належним чином повідомлені позивач, відповідач про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили.
Протокольною ухвалою суду від 22.10.2019 в адміністративній справі відкладено розгляд справи на 21.11.2019.
21.11.2019 у судове засідання прибув представники позивача та представник відповідача.
У судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2019, у зв'язку із витребуванням додаткових доказів по справі від відповідача.
02.12.2019 від представників сторін надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (вх.№№.33450/19, 33491/19).
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2019 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
09.08.2019 року на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області від 05.08.2019 року №823 (а.с.14-17), доповідної записки заступника начальника головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям від 29.07.2019, посвідчення на проведення перевірки від 05.08.2019 року №7805 (а.с.18-19), Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку виконання припису Бориспільського РВ ГУ ДСНС України у Київській області від 22.10.2018 №284 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складений акт від 09.08.2019 року №664 у якому зафіксовані порушення:
-для всіх будівель не визначена категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою з позначенням на вхідних дверях;
-будівлі підприємства не обладнані пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;
-не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
-електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними надписами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;
-об'єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння від пожежних гідрантів у відповідності до вимог п. 12.16, табл. 5 ДБН В.2.5-74:2013;
-не встановлено покажчик місця розташування найближчого протипожежного джерела водопостачання (об'ємний зі світильником або плоский з застосуванням світловідбивних покриттів);
-будівлі не обладнано автоматичною установкою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу при спрацюванні на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
-приміщення адміністративної будівлі не обладнано системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей першого типу відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
-виробничий цех (дільниця поліетилену, дільниця паперових серветок) цех поліетилену не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
-виробничі приміщення не обладнано системою димовидалення, не виконано дистанційне або ручне відкривання віконних фрамуг при спрацюванні систем протипожежного захисту;
-по периметру будівель та в місцях перепаду висот покрівлі не влаштованоти виходи по зовнішній пожежній драбині ПІ;
-в адмінбудівлі не виконано вихід на горище з сходової клітини через протипожежні двері 2-го типу, розміром не менше 0,75м на 1,5м такі, а вихід на покрівлю через горище по закріпленій металевій драбині через вікно або люк з розміром не менше 0,6м на 0.8 м;
-адмінбудівлю не відділено від складу готової продукції та виробничого цеху протипожежною стіною 2-го типу з межею вогнестійкості КЕІ 1 50 з заповненням прорізів дверима 1- го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60;
-двері комор для зберігання горючих матеріалів, побутових приміщень, венткамер не виконано протипожежними 2-го типу;
-двері виходів із суміжних приміщень безпосередньо у вестибюль не виконано протипожежними 2-го типу;
-протипожежні двері та двері виходу на сходову клітину не обладнано пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;
-у вікнах сходових клітин адмінбудівлі на кожному поверсі не виконано відкривні фрамуги площею не менше 1,2 кв.м.;
-в місцях перетину повітропроводами системи вентиляції протипожежних перешкод та міжповерхового перекриття будівель не встановлено вогнезатримуючі клапани;
-в адміністративній будівлі з під сходової клітки не прибрано побутове приміщення;
-з другого та третього поверху адміністративної будівлі не виконано другий евакуаційний вихід безпосередньо на зовні;
-приміщення котельні не обладнано локальною автоматичною системою пожежогасіння;
-територію об'єкта не забезпечено пожежними щитами укомплектованими згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння а саме: вогнегасники - 3 шт. із масою заряду 5 кг, ящик з піском - шт. місткістю 1 м3, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., відра - 2 шт.;
-не виконано технічне обслуговування та перезарядка наявних вогнегасників;
-територія та приміщення підприємства не в повній мірі забезпечені вогнегасниками згідно з Типовими нормами належності вогнегасників;
-при в'їзді на територію об'єкту не встановлено план-схему розміщення будівель, споруд, проїздів, первинних засобів пожежогасіння, пожежних резервуарів, гідрантів та центрального електрощита;
-біля в'їзду на об'єкт на видному місці не встановлено адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку);
-на шляхах евакуації встановлено турнікет;
Відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
-відсутній річний графік накопичення матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків;
-працівників не забезпечено засобами колективного індивідуального захисту;
-не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (а.с.20-31).
У період з 01.10.2019 по 02.10.2019 ГУ ДСНС України в Київській області було проведено позапланову перевірку приміщень ТОВ «КТА» за результатами якої складено акт від 02.10.2019 №772, у якому зафіксовані такі порушення:
-будівлі підприємства не обладнані пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;
-електрощити, групові електрощитки не осначені схемою підключення споживачів з пояснювальними надписами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;
-об'єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння від пожежних гідрантів у відповідності до вимог п. 12.16, табл. 5 ДБН В.2.5- 74:2013;
-будівлі не обладнано автоматичною установкою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу при спрацюванні на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
-виробничі приміщення не обладнано системою димовидалення, не виконано дистанційне або ручне відкривання віконних фрамуг при спрацюванні систем протипожежного захисту;
-двері комор для зберіганім горючих матеріалів, побутових приміщень, венткамер не виконано протипожежними 2-го типу;
-територію об'єкта не забезпечено пожежними щитами укомплектованими згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння а саме: вогнегасники - 3 шт. із масою заряду 5 кг, ящик з піском - 1 шт. місткістю 1 м3, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., відра - 2 шт.;
-територія та приміщення підприємства не в повній мірі забезпечені вогнегасниками згідно з Типовими нормами належності вогнегасників;
-при в' їзді на територію об'єкту не встановлено план-схему розміщення будівель, споруд, проїздів, первинних засобів пожежогасіння,пожежних резервуарів, гідрантів та центрального електрощита Біля в'їзду на об'єкт на видному місці не встановлено адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку);
-на шляхах евакуації встановлено турнікет.
-відсутня декларація відповідності матеріально- технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
-відсутній річний графік накопичення матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків;
-працівників не забезпечено засобами колективного індивідуального захисту;
-не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (а.с100-108).
У період з 18.11.2019 по 19.11.2019 ГУ ДСНС України в Київській області було проведено повторну позапланову перевірку приміщень ТОВ «КТА» за результатами якої складено акт від 19.11.2019 №860, у якому зафіксовані такі порушення:
-відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
-відсутній річний графік накопичення матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
-не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (а.с.109-117).
Відповідач надав письмові докази наявності необхідних документів та проведених заходів, серед іншого:
-копія декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (а.с.120-121);
-копія наказу «Про матеріальний резерв для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» від 27.11.2019 №27/11 (а.с.122);
копія Порядку створення та використання матеріального резерву ТОВ «КТА» для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (а.с.123-124);
-копія Плану проведення спеціального об'єктового тренування з питань цивільного захисту (а.с.126-133).
З огляду на встановлені порушення зафіксовані у акті від 09.08.2019 року №664, позивач керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА» (код ЄДРПОУ 31477924), за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Оврашка, буд. 1.
V. Норми права, які застосував суд
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є:
1)реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
2)здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
3)внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;
4)реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Головне управління ДСНС України у Київській області (далі - Головне управління) у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.1 і .2018 № 661) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
VI. Оцінка суду
З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом перевірки було Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА», за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Оврашка, буд. 1.
Згідно акту перевірки №664 від 09.08.2019, ступінь ризику Товариства з обмеженою відповідальністю «КТА», з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки є високим.
Як зазначалося, 19.11.2019 в черговий раз позивачем проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «КТА», за результатами якої складено акт перевірки №860.
Названим актом перевірки було встановлено 3 порушення вимог чинного законодавства:
-відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
-відсутній річний графік накопичення матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
-не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.
Заперечуючи проти тверджень позивача, відповідач вказав, що об'єкт який був предметом перевірки не відноситься до об'єктів потенційної небезпеки чи підвищеної небезпеки, а також на підтвердження проведення дій щодо усунення порушень зазначених у акті перевірки №664 від 09.08.2019 останній повідомив, що усунута більшість порушень, а роботи по усуненню інших порушень наразі тривають. Водночас та частина порушень, що залишились, не є критичними та не створюють загрози життю та здоров'ю громадян.
В підтвердження вказаних доводів відповідачем надано до суду відповідні письмові докази (а.с.120-133).
В контексті проведеної позивачем перевірки, а також, між іншим, позапланових перевірок в жовтні та листопаді 2019 року, з урахуванням наявних у справі доказів, варто акцентувати, що на момент розгляду судом цієї справи Товариством усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, зокрема матеріалами справи підтверджується, що позивачем через портал адміністративних послуг ДСНС подана декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, складено річний графік накопичення матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків, та проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту працівників підприємства.
Відтак, наведені доводи відповідача знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи.
За викладених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.
Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
На думку суду, Товариством надано докази на підтвердження того, що ним дійсно вживаються усі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.
В той же час, позивачем не надано суду документів, які б свідчили про те, що не усунуті на момент розгляду справи порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.
Також, при прийнятті рішення суд враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд вважає твердження позивача щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень останнього, невмотивованими.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, і як наслідок, похідні вимоги щодо обов'язку забезпечення виконання судового рішення та контролю за його виконанням, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
ІX. Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата складення та підрисання повного тексту рішення: 12 лютого 2020.