Ухвала
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 161/9894/19
провадження № 61-2464 ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за скаргою № 23 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - ОСОБА_3 на постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області та дії державного виконавця,
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - ОСОБА_3 , здана до поштового відділення 27 січня 2020 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У поданій касаційній скарзі заявники зазначають про отримання копії оскаржуваної постанови 27 грудня 2019 року, проте питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушують.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним вище, заявникам слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, навести поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження їх поважності, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення пунктів 4, 5, 6 частини другої статті 392 ЦПК України заявники у касаційній скарзі просять скасувати ухвалу першої інстанції та постанову другої інстанції, однак не зазначають повне найменування судів та дату оскаржуваних судових рішень; в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Також, у порушення частини третьої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги, підписаної представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , не додано довіреність або ордер, що посвідчує його повноваження.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до положень статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи підтверджуються, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2.
Так, згідно із частиною третьою статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина четверта статті 131-2 Конституції України).
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року представництво відповідно до пункту 3 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 розпочато після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відтак відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України представництво сторін у цій справі у суді касаційної інстанції відповідно до пункту 3 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України повинно здійснюватись виключно адвокатами, за відсутності винятків, передбачених частиною четвертою статті 131-2 Конституції України.
За змістом частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ, що підтверджує підстави звільнення заявників від його сплати відповідно до закону.
Заявникам необхідно врахувати, щозгідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги становить 420,40 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
За таких обставин, відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявникам необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та надати її у новій редакції разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, надати довіреність або ордер, що посвідчує повноваження адвоката як представника, або докази про наявність винятків щодо представництва у суді, а також сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 03 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь