Справа № 11-сс/824/845/2020 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
05 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2019 року,
за участю: прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2019 року задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту до 25 лютого 2020 року включно, заборонивши останньому цілодобово залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарняних закладів.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого та виконувати наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема,
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015 р.: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначено до 25 лютого 2020 р., включно.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 25 лютого 2020 р., включно.
Згідно ухвали слідчого судді, при обранні підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя послався на практику Європейського суду з прав людини, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, тяжкість покарання яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обставини та специфіку вчинення кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпечність інкримінованого діяння, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, та характеризуючі дані про особу підозрюваного, доведеність неможливості застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу частково та ухвалити нову ухвалу якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22.00 до 7.00, в решті обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України ухвалу залишити в силі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що є підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22.00 до 07.00, оскільки досудове слідство в зазначеному кримінальному провадженні проводиться вже майже 5 років і за даний час органами досудового слідства не виявлено (не встановлено) будь-яких спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів і т.п. в цьому кримінальному провадженні особисто його підзахисним ОСОБА_7 , так і через будь-яких сторонніх осіб.
Також апелянт зазначає, що слідчим додано до клопотання протокол допиту підозрюваного від 23.12.2019 року (263-272 сторінка), в якому підозрюваний ОСОБА_7 , повідомив обставини, які слугували його переховуванню і мету свого повернення на Україну (рішення про укладення угоди «про визнання винуватості» зі слідством). Безпосередньо своїми діями під час зазначеного допиту, наступних допитів в якості свідка в інших пов'язаних кримінальних провадженнях - ОСОБА_7 , підтвердив своє рішення сприяти розкриттю злочинів пов'язаних з діяльністю банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Крім того апелянт зазначає, що враховуючи добровільне прибуття підозрюваного до органів досудового розслідування та суду, подальшу згоду на дачу показів в якості підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12015100010000279 та в якості свідка по іншим пов'язаним справам - можливо дійти висновку про відсутність спроб підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи підозру обґрунтованою та ризики доведеними, а ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, другим слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015 р. за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_28 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом голови правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_28 № 139-о від 18.02.2011 р. затверджено кредитний комітет АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у складі: голова кредитного комітету - ОСОБА_28 , члени кредитного комітету - заступники голови правління ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , директор юридичного департаменту ОСОБА_29 .
У квітні 2012 р., точної дати та часу слідством не встановлено, у ОСОБА_28 , який згідно наказу № 218-о від 31.08.2002 р. перебував на посаді голови правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», виник злочинний умисел, направлений на заволодіння майном АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
На виконання свого злочинного умислу у квітні 2012 р., точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_28 повідомив своїм знайомим ОСОБА_11 , який у період з 23.11.2007 р. по 12.12.2012 р. на громадських засадах працював помічником народного депутата України ОСОБА_21 (бенефіціарного власника АТ «Банк «Фінанси та Кредит»), ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , який з 11.02.2010 р. призначений на посаду заступника голови правління банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» рішенням спостережної ради АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 05.02.2010 р., ОСОБА_20 свій злочинний план, спрямований на заволодіння майном АТ «Банк «Фінанси та Кредит», та запропонував їм взяти участь у його реалізації, на що останні погодились.
Для виконання свого злочинного плану ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 домовились використати реквізити і банківські рахунки підприємства-нерезидента Nasterno Commercial Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_11 , банківських установ: АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Україна) та Meinl Bank AG (Австрія).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння за попередньою змовою групою осіб майном АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами банку своїм службовим становищем, ОСОБА_11 , 27.04.2012 р., будучи бенефіціарним власником Nasterno Commercial Limited, діючи за довіреністю від імені вказаної компанії-нерезидента, уклав з невстановленими досудовим розслідуванням представниками Meinl Bank AG договір про відкриття кредитної лінії в Meinl Bank AG для Nasterno Commercial Limited з лімітом у п'ятдесят мільйонів доларів США.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_28 , перебуваючи 27.04.2012 р. у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи в супереч інтересам служби, встановлених правил та норм діючого законодавства України, користуючись своїм службовим становищем, без попереднього погодження органів правління банку, уклав від імені АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з невстановленими досудовим розслідуванням представниками Meinl Bank AG договір застави, відповідно до умов якого АТ «Банк «Фінанси та Кредит» виступає заставодавцем, а Meinl Bank AG - заставоутримувачем. Крім того, згідно умов вказаного договору, заставоутримувач готовий за дорученням заставодавця і, діючи від його імені, відкрити для Nasterno Commercial Limited (позичальнику) кредитну лінію на суму п'ятдесят мільйонів доларів США; з метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором, заставодавець зобов'язується надати в заставу своє право власності, користування і розпорядження на надані в якості забезпечення залишку кошті, що знаходяться на заставному рахунку заставоутримувача на умовах договору застави.
Відповідно до підпункту 3.01 пункту 3 договору застави, з метою забезпечення зобов'язань позичальника по відношенню до заставоутримувача, заставодавець цим зобов'язується передати заставоутримувачеві в якості застави:
1) усі свої права володіння, користування й розпорядження щодо наданого забезпечення;
2) залишок засобів на заставному рахунку заставоутримувача й усі суми, що зараховуються на нього в будь-який конкретний момент часу.
Також, відповідно до підпункту 7.02 пункту 7 договору застави, заставодавець надає свою виражену згоду, що у випадку настання невиконання зобов'язань, і якщо зобов'язання підлягають оплаті й/або у випадку порушення процедури ліквідації або реорганізації відносно заставодавця у випадку неспроможності й/або при настанні неспроможності заставодавця й/або зміни управління відносно заставодавця, у такому випадку заставоутримувач має право реалізувати надане забезпечення без претензій, позовних заяв, рішень або будь-яких інших правових дій або повідомлень (як в Україні і/або Австрії й/або в інших місцях, або відносно позичальника або заставодавця) відповідно до умов австрійського закону про фінансове забезпечення (Finanzsicherheitengesetz) і/або будь-яких інших положень, застосовних час від часу.
Крім того, відповідно до абзацу 5 підпункту 8.01 пункту 8 договору застави заставодавець повністю ознайомлений і досить докладно поцікавився і оцінив фінансовий стан, кредитоспроможність, стан справ, статусу й характеру позичальника (Nasterno CommercialLimited). Ґрунтуючись на результатах цього дослідження, заставодавець доручив заставоутримувачу укласти кредитну угоду з позичальником і рекомендував позичальника як кредитоспроможну особу зі стабільним фінансовим станом.
В свою чергу ОСОБА_28 у порушення вимог ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не відобразив заставу коштів на кореспондентських рахунках Meinl Bank AG в обліку АТ «Банк «Фінанси та Кредит», хоча мав забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надавати достовірну інформацію про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», що затверджені постановою правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280 банки повинні враховувати надану ними заставу у бухгалтерському обліку за позабалансовим рахунком 9510 (надана застава). При цьому облік позабалансових зобов'язань, які виникли в банку на підставі договору застави, повинен бути здійснений у тому звітному періоді, в якому було укладено зазначений договір (згідно з пунктом 2.2.1 Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затвердженого Постановою правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566), що відповідно зроблено не було.
ОСОБА_28 04.05.2012 р., діючи від імені АТ «Банк «Фінанси та Кредит», на виконання злочинного умислу відкрив та зареєстрував у Національному Банку України кореспондентський рахунок у Meinl Bank AG (1500.9.389.14.01) під приводом ефективного проведення розрахунків клієнтів банку та інших банківських операцій в межах генеральної банківської ліцензії № 28 від 06.10.2011 р.
Номер відкритого в Meinl Bank AG кореспондентського рахунку НОСТРО (валюта - Євро), відповідно до реєстраційного свідоцтва НБУ щодо реєстрації цього рахунку - НОМЕР_1 .
Номер відкритого в Meinl Bank AG кореспондентського рахунку НОСТРО (валюта - долари США), відповідно до реєстраційного свідоцтва НБУ щодо реєстрації цього рахунку - НОМЕР_2 .
У свою чергу ОСОБА_7 , виконуючи усні вказівки голови правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_28 , слідуючи заздалегідь обумовленому плану для досягнення злочинну умислу до кінця, та, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у період часу з 11.07.2012 р. по 22.01.2014 р. підписував розпорядження про поповнення кореспондентського рахунку АТ «Банк «Фінанси та Кредит», відкритого у Meinl Bank AG, шляхом перерахування коштів із кореспондентських рахунків ОСОБА_30 та DEUTSCHEBANK.
ОСОБА_28 , перебуваючи 28.05.2013 р. у невстановленому досудовим розслідуванням місці, уклав із невстановленими досудовим розслідуванням представниками Meinl Bank AG додаткову угоду про внесення змін до договору застави від 27.04.2012 р., відповідно до якої АТ «Банк «Фінанси та Кредит» підвищило суму застави з метою збільшення кредитної лінії Nasterno CommercialLimited в Meinl Bank AG до ста мільйонів доларів США.
У період з 04.05.2012 р. по 23.06.2015 р. ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , будучи службовими особами АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які входять до складу кредитного комітету АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та наділені повноваженнями щодо проведення активних операцій (видача кредитів, підняття лімітів, зміна відсоткових ставок та інше), всупереч інтересам служби, на виконання раніше досягнутих злочинних домовленостей, прийняли рішення щодо підняття лімітів та подальшого розміщення коштів на кореспондентських рахунках в Meinl Bank AG, незважаючи на застереження підлеглих працівників АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які вважали вказану співпрацю із Meinl Bank AG високо ризиковою.
ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , діючи всупереч інтересам служби, вимог постанов Національного банку України № 101/БТ від 12.02.2015 р., № 367/БТ від 10.06.2015 р. та розробленої Програми фінансового оздоровлення Банку від 25.05.2015 р., погодженою Національним Банком України, якою був передбачений графік суттєвого зменшення коштів на НОСТРО рахунках в банках нерезидентах в тому числі Meinl Bank AG, будучи наділеними відповідними повноваженнями, діючи заздалегідь обумовленому плану, умисно не вчиняли активних дій щодо зменшення залишку коштів на кореспондентських рахунках в Meinl Bank AG, чим сприяли в подальшому у досягненні свого злочинного наміру, направленого на заволодіння майном банку в особливо великих розмірах.
В свою чергу ОСОБА_11 , будучи пособником у вчиненні службовими особами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» злочину, не маючи на меті виконувати умови укладеного із Meinl Bank AG кредитного договору від 27.04.2012 р., в період часу з 25.06.2015 р. по 21.09.2015 р., діючи умисно та з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , використовуючи реквізити та банківські рахунки Nasterno Commercial Limited, отримав, шляхом перерахування на рахунок підприємства, кошти в розмірі 53 763 344, 55 доларів США, надані Meinl Bank AG під кредитну лінію згідно договору застави, укладеного між Meinl Bank AG та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.04.2012 р., а також додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору.
Після чого ОСОБА_11 , маючи відповідно до наданої довіреності право розпоряджатись коштами, які знаходились на рахунках Nasterno Commercial Limited, спільно із ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 та ОСОБА_20 розпорядились ними на власний розсуд. 29.09.2015 р. Meinl Bank AG, згідно договору застави, укладеного між Meinl Bank AG та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.04.2012 р., а також додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору здійснено списання з кореспондентського рахунку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» коштів на суму 53 763 344, 55 доларів США за невиконані умов укладеного між Nasterno Commercial Limited та Meinl Bank AG кредитного договору від 27.04.2012 р., що відповідно до курсу НБУ на вказану дату становило 1 160 661 899, 32 грн.
В результаті вчинення ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 злочинних дій АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заподіяно майнову шкоду в особливо великому розмірі.
25.11.2016 ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
28.12.2019 слідчий другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні, за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах,шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованому йому злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема: договором поруки (застави) від 27.04.2017 р. між «Meinl Bank AG» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»; позовною заявою від 11.11.2016 р. про стягнення матеріальної шкоди від АТ «Банк «Фінанси та Кредит»; листом НБУ від 27.04.2018 р.; листом НБУ від 10.07.2018 р.; висновком експерта судово-економічної експертизи від 24.11.2016 р. №17497/17976/16-45; висновком експерта судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів від 23.03.2017 р. №19/8-4/38-СЕ/17; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.08.2016 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_31 від 10.09.2016 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.09.2016 р.; протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_23 від 22.11.2016 р.; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_27 від 28.11.2016 р.; протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_27 від 29.11.2016 р.; ухвалою Подільського РС м. Києва від 27.09.2017 р.; листом Адміністрації Державної прикордонної служби України (0.231-7693/0/6-19-вих. від 09.08.2019 р.); іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Слідчий зазначає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
28 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання сторони обвинувачення задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які визначені у даній ухвалі,
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду, зазначені вимоги кримінального процесуального закону, слідчим суддею належно дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово слідчий суддя з'ясував, що наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність його до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, проаналізовано слідчим суддею відповідно до матеріалів, які додані до клопотання про обрання запобіжного заходу.
Вагомість наявних доказів про причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Erdagozv. Turkeyп. 51).
Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує сторона обвинувачення, існують та вірогідність їх настання є досить великою, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи згідно вимог чинного законодавства судом враховано тяжкість злочину з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, дані про особу підозрюваного та за результатами розгляду встановлено, що необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, оскільки наявність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задовольнити клопотання сторони обвинувачення, оскільки нею доведено суду обставини, за якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, оскільки вирішив клопотання згідно вимог чинного законодавства, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 178 КПК України та у підсумку вірно встановив відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, а саме про добровільне прибуття підозрюваного до органів досудового розслідування та суду, подальшу згоду на дачу показів в якості підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12015100010000279 та в якості свідка по іншим пов'язаним справам, а тому можливо дійти висновку про відсутність спроб підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, колегія судді вважає не переконливими, з урахуванням обставин вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та його наслідків. А тому вони не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення, оскільки судом при прийнятті рішення були враховані відповідні вимоги закону, в зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано наступний за суворістю запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим та таким, що порушує права підозрюваного, передбачені нормами національного та міжнародного законодавства немає.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянта просить скасувати ухвалу слідчого судді, колегія суддів вважає передчасними.
Всі інші доводи підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2019 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту до 25 лютого 2020 р., включно, заборонивши останньому цілодобово залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарняних закладів із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які визначені у даній ухвалі, - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4