Київський апеляційний суд
3 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2019 року скарга представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст.220 КПК України у кримінальному провадженні № 62019000000001485, повернута.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що скарга подана на бездіяльність органу досудового розслідування, який не знаходиться в межах територіальної юрисдикції цього суду, що згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України є підставою для її повернення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує, що слідчими ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001485 за заявою ОСОБА_8 про недостовірне декларування ОСОБА_7 у 2018 році доходів від діяльності належних йому суб'єктів господарювання, в якому представником подано клопотання про закриття кримінального провадження від 10.12.2019 № 19-479-0812. ________________________________________
Справа № 11-сс/824/800/2020
Категорія: ст.303 КПК України
Слідчий суддя: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1 .
Однак начальник третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ОСОБА_10 всупереч вимогам ст.220 КПК України клопотання не розглянув, про що повідомив листом від 16.12.2019 № 26543/1.3-19, чим вчинив бездіяльність, яка була оскаржена до Шевченківського районного суду м. Києва.
Представник не погоджується з висновками слідчого судді, який, посилаючись на наказ директора ДБР від 11.11.2019 № 310 про визначення місця розташування підрозділів органів досудового розслідування - слідчих відділів Центрального апарату ДБР за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26 (7 поверх), що у Печерському районі м. Києва, та використання як допоміжних приміщень за адресами: м. Київ, вул. Грушевського,12/2, вул. С. Петлюри, 15, повернув скаргу з тих підстав, що вона не підлягає розгляду в цьому суді. При цьому стверджує, що наказ директора ДБР є способом штучної зміни суду, до територіальної юрисдикції якого за законом відноситься здійснення судового контролю у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими Центрального апарату ДБР за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15, тобто у Шевченківському районі м. Києва.
Про те, що слідчі відділи управлінь організації досудових розслідувань Центрального апарату ДБР не розташовуються за адресами: м. Київ, бул. Л. України, 26, і вул. Грушевського, 12/2, свідчать відзив на касаційну скаргу від 03.12.2019 начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ОСОБА_10 , поданий як відповідачем в адміністративній справі до Верховного Суду, в якому він вказує, що місце його роботи знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15. Ця ж адреса зазначена в повістках про виклик ОСОБА_7 та свідків, листі керівника Другого управління організації досудових розслідувань Центрального апарату ДБР. За наданою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву інформацією, приміщення будівлі за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26 (7 поверх), передано у користування Територіальному управлінню ДБР, розташованому у місті Києві, яке є окремою юридичною особою, і згідно з умовами договорів оренди не має права передавати орендовані приміщення іншим особам, і така ж адреса зазначена у наказах директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві. Крім того, з наданої Секретаріатом Кабінету Міністрів відповіді на адвокатський запит вбачається, що робочі місця працівників ДБР за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, відсутні, приміщення, якими користується ДБР, за цією адресою, відсутні, перепустки працівникам ДБР до вказаної будівлі не видавались.
У той же час Кабінет Міністрів України на запит помічника адвоката надав офіційне звернення керівника ДБР, за змістом якого ДБР розміщується та користується у м. Києві на підставі договорів оренди лише приміщеннями у будівлі за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15, про що достовірно відомо директору, у зв'язку з чим наказ містить недостовірні відомості і порушує право особи на розгляд справи повноважним судом.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу і подав додаткові пояснення, в яких, крім викладеного раніше, вказує, що доказом знаходження всіх слідчих підрозділів Центрального апарату ДБР за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15, є також оприлюднена керівництвом ДБР відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація на офіційному веб-сайті ДБР (розділ «Контакти htpps://dbr.gov.ua/kontakti») та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 про місцезнаходження керівництва ДБР та органів досудового розслідування Центрального апарату ДБР (Перше, Друге та Третє управління організації досудових розслідувань).
Слідчий ОСОБА_11 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, пояснивши, що в своїй діяльності керується наказами директора ДБР, в тому числі наказом від 11.11.2019 № 310, яким визначено місця розташування підрозділів органів досудового розслідування - слідчих відділів Центрального апарату ДБР. При цьому не заперечував, що його та його керівника робочі місця знаходяться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ОСОБА_6 та слідчого ОСОБА_5 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що третім слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001485 за попередньою правовою кваліфікацією за ст.3661 КК України. Як вбачається з короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що міститься у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до ДБР надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_8 щодо ймовірного недостовірного декларування у 2018 році ОСОБА_12 доходу від діяльності належних йому суб'єктів господарювання.
Представником ОСОБА_7 ОСОБА_6 11.12.2019 було подано клопотання про закриття кримінального провадження від 10.12.2019 № 19-479-0812, в якому, посилаючись на вказаний витяг, представник вказував, що це є підтвердженням того факту, що кримінальне провадження здійснюється щодо ОСОБА_7 . На клопотання начальник третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ДБР ОСОБА_10 листом від 16.12.2019 № 26543/1.3-19 повідомив, що ОСОБА_6 не має статусу захисника, представника потерпілого, законного представника, представника юридичної особи чи іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, а відтак звернення не підлягає розгляду в порядку ст.220 КПК України.
18.12.2019 представник ОСОБА_6 подав до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у не розгляді клопотання, в якій просив зобов'язати слідчого ДБР, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001485, розглянути клопотання про закриття кримінального провадження в порядку ст.220 КПК України.
Слідчий суддя послався на системний аналіз положень ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290, ч.1 ст.306 КПК України, у відповідності з якими скарги в порядку ст.303 КПК України розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і, встановивши, що наказом директора ДБР ОСОБА_13 від 11.11.2019 № 310 визначено місце розташування підрозділів органу досудового розслідування - слідчих відділів Центрального апарату ДБР за адресою: м. Київ, бул. Л. України, 27 (7 поверх), що знаходиться у Печерському районі м. Києва, а приміщення за адресами: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, вул. С. Петлюри, 15, використовуються Управлінням організації досудових розслідувань як допоміжні, дійшов висновку, що бездіяльність слідчого ДБР не може бути предметом оскарження у Шевченківському районному суді м. Києва.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Відповідно до вимог ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Зі змісту п.18 ч.1 ст.3, ч.6 ст.9, ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290 КПК України випливає, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора на досудовому провадженні подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
При цьому, з огляду на положення ст.38 КПК України, органом досудового розслідування є не сам правоохоронний орган (Національна поліція України, Служба безпеки України, орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України), а слідчий підрозділ, підрозділ детективів тощо, тобто структурна одиниця правоохоронного органу.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» систему Державного бюро розслідувань складають: центральний апарат, територіальні органи, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні та інші підрозділи. Організаційну структуру Державного бюро розслідувань затверджує Директор Державного бюро розслідувань за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.5 ст.9 вказаного Закону територіальні органи Державного бюро розслідувань є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2018 № 938-р «Про погодження затвердження організаційної структури Державного бюро розслідувань» погоджено пропозицію Державного бюро розслідувань щодо затвердження організаційної структури зазначеного Бюро.
Незважаючи на те, що Державне бюро розслідувань згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, а згідно з наказом директора ДБР ОСОБА_13 від 11.11.2019 № 310 визначено місце розташування слідчих відділів Центрального апарату ДБР за адресою: м. Київ, бул. Л. України, 27 (7 поверх), відповідно до інформації на офіційному сайті Державного бюро розслідувань dbr.gov.ua та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, оприлюдненої на виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації», місцем знаходження Центрального апарату ДБР значиться адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15.
На користь таких висновків свідчить те, що в листі за підписом начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ДБР ОСОБА_10 від 16.12.2019 № 26543/1.3-19, яким відмовлено в розгляді клопотання представника ОСОБА_6 , на офіційному бланку ДБР вказана саме ця адреса для листування. Повістками про виклик на допит як свідка у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється третім слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань ДБР, ОСОБА_7 викликається також за цією адресою. Слідчий ОСОБА_5 підтвердив, що його та його керівника робочі місця знаходяться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15.
Обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі і про те, що згідно з умовами договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.11.2018 № 8273, від 21.11.2018 № 8273/01, від 27.11.2018 № 8281, від 09.10.2019 № 8548, укладених між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Києві, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26, в тому числі на 7-ому поверсі, передаються в оренду з метою розміщення бюджетної установи - Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві. І за умовами цих договорів передача орендарем орендованого майна або його частини у суборенду є підставою для дострокового розірвання договору (п.10.7). Ці ж обставини підтверджуються наказами директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування від 15.05.2019 № 32, від 15.05.2019 № 33, від 20.06.2019 № 43. На адвокатський запит адвоката Адвокатського об'єднання «Головань і Партнери» ОСОБА_14 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом від 20.12.2019 № 30-06/10559 повідомило про відсутність договорів оренди державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26, орендарем яких є ДБР, та підтвердило, що згідно з умовами вказаних раніше договорів оренди Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Києві, не може передавати в суборенду чи іншим чином в користування орендовані приміщення третім особам.
На підтвердження своїх доводів стосовно розташування Центрального апарату ДБР представник ОСОБА_6 також долучив: копії звернення від 11.02.2019 № 01-1132 на ім'я Прем'єр-міністра України та пояснювальної записки від 12.04.2019 директора ДБР ОСОБА_13 , в якому йдеться про те, що на підставі договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.03.2018 № 8045/1, від 23.07.2018 № 8197, укладених між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДБР, останнє користується нежитловими приміщеннями, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15; копію відповіді на адвокатський запит за підписом керівника Другого управління організації досудових розслідувань від 10.12.2019 № 26099/2.2-19.
Не знаходяться слідчі підрозділи ДБР і за юридичною адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, оскільки з наданої Секретаріатом Кабінету Міністрів України у листах від 02.12.2019 № 17-19/2561, від 12.12.2019 № 30257/0/2-19 інформації на адвокатські запити вбачається, що з метою забезпечення роботи Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад директора ДБР, першого заступника та заступника директора ДБР, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату ДБР, працівників підрозділів внутрішнього контролю ДБР було надано службове приміщення за цією адресою. За інформацією режимно-секретного управління Секретаріату у 2019 році тимчасові перепустки до Будинку Уряду працівникам ДБР не видавалися, робочі місця працівників ДБР за цією адресою відсутні.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що орган досудового розслідування - третій слідчий відділ Першого управління організації досудових розслідувань Центрального апарату ДБР знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15, тобто в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва. А тому скарга була подана до належного суду і підлягала розгляду слідчим суддею.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки слідчим суддею допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно з ст.ст.409, 412 КПК України є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали судом апеляційної інстанції про призначення нового розгляду в суді першої інстанції і задоволення апеляційних вимог, адже питання, які порушуються у скарзі, не були предметом розгляду слідчим суддею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року, якою повернуто скаргу представника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст.220 КПК України у кримінальному провадженні № 62019000000001485, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3