Справа № 460/1117/19
Провадження №2/944/423/20
20.01.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою про визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку за вказаною адресою. Окрім неї, в житловому будинку зареєстрована також відповідач. 10.08.2018 року ОСОБА_2 залишила місце постійного проживання та перейшла жити до чоловіка - ОСОБА_3 , з яким перебуває у цивільному шлюбі, забравши з будинку всі належні їй особисті речі. Відповідач фактично проживає в житловому будинку АДРЕСА_2 з 10.08.2018 року. Вона просила ОСОБА_2 добровільно виписатися з житлового будинку, однак вона цього не зробила. Таким чином, оскільки відповідач без поважних причин уже більше шести місяців не проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , просить позов задовольнити.
Ухвалою від 29.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 23.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи у її відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 091006, індексний номер 40338616 від 09.07.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 40339112 від 09.07.2015 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки з місця проживання та склад сім'ї № 270 від 25.03.2019 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно акту обстеження фактичного проживання ОСОБА_2 № 32 від 15.02.2019 року, затвердженого сільським головою Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області Падура ОСОБА_4 . зареєстрована, але нетривалий час не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно акту обстеження фактичного проживання ОСОБА_2 № 33 від 15.02.2019 року, затвердженого сільським головою Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області Падура В.О. проживає без реєстрації у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки № 794 від 21.08.2019 року, виданої Бірківською сільською радою Яворівського району Львівської області ОСОБА_2 згідно погосподарського обліку в період з 08.09.2009 року по 16.10.2015 року була зареєстрована зі своєю матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у позовній заяві, а зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору, застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини, є виключною прерогативою суду. Суд дійшов висновку про застосування норм ст. 405 ЦК України при вирішенні даного спору, а не ст. ст. 71, 72 ЖК України, як про це зазначила позивач.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно із ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 хоча і зареєстрована в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак не проживає в ньому на час розгляду справи понад рік, поважних причин непроживання чи доказів щодо чинення їй перешкод у користуванні таким, суду не надано, а тому позов підставний і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 258 , 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України , ст. 405 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Яворівський районний суд Львівської області.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.А. Кондратьєва