іменем України
03 лютого 2020 рокуСправа №451/445/19
Провадження № 2/451/170/20
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/445/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-
25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , видане 14.04.2005 року Розжалівською сільською радою Радехівського району Львівської області. Родинні відносини, підтверджуються свідоцтвом про народження, та свідоцтвом про одруження позивача. Спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця, площею 3,5958 га, яка складається із трьох земельних ділянок площею 1,4258 га, площею 1,6603 га та площею 0,5097 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали спадкодавцю, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІУ-ЛВ №060906 виданого 04.04.2000 року Радехівською РДА на підставі розпорядження голови Радехівської РДА №130 від 28.03.2000 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №8304. Фактично прийнявши спадщину, вступивши в управління та володіння майном спадкодавця за заповітом, внаслідок проживання на момент їх смерті разом із спадкодавцем, позивач мав намір оформити свої права на спадкове майно у нотаріальному порядку, однак не може у зв'язку з пропущенням шестимісячного терміну прийому заяви, та з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме державного акту на право приватної власності на землю, який спадкодавець втратив ще за життя, а відтак державний нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, та рекомендовано звернутися з позовом в суд. Крім цього, звертає увагу суду на те, що з метою встановлення права позивача на отримання спадкового майна після смерті батька, ОСОБА_3 , необхідно встановити юридичний факт спільного проживання спадкодавця із спадкоємцем, та факт належності правовстановлюючого документа, а саме державного акту, оскільки такий видано на ім'я ОСОБА_4 , замість правильно ОСОБА_3 . Оскільки позивач, як спадкоємець, не має змоги оформити право власності відповідно до вимог законодавства, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документа та у зв'язку з пропущенням шестимісячного терміну прийому заяви, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала спільно із ОСОБА_3 , у АДРЕСА_1 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити факт належності ОСОБА_3 , правовстановлюючого документу - Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №060906 виданого 04.04.2000 року Радехівською райдержадміністрацією, на ім'я ОСОБА_4 . Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку, площею 3,5958 га, яка складається із трьох земельних ділянок площею 1,4258 га, площею 1,6603 га та площею 0,5097 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовче судове засідання позивач з'явилася, позов підтримує повністю та просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Андріївка, Радехівського району Львівської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 14 квітня 2005 року Розжалівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Андріївка, Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 06 червня 2003 року Розжалівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданого 3.05.1962 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_5 (а.с.16).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_5 , виданого 05.09.1981 року, 5 вересня 1981 року відбулась державна реєстрація шлюбу між. гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.15).
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №060906, виданого 4.04.2000 року головою Радехівської райдержадміністрації на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації від 28.03.2000 року №130 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8304, вбачається, що земельна ділянка, площею 3,5958 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_4 (а.с.17-зворот).
Відповідно до довідки № 440 від 19.09.2018 року, виданої виконкомом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, померлий ОСОБА_3 постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований та проживав в с.Андріївка, Радехівського району, Львівської обл. Заповіт від імені померлого виконкомом Розжалівської сільської ради не посвідчувався (а.с.18).
З довідки №49 від 18.02.2019 року, виданої виконкомом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_9 - 1962 р.н. дійсно на день смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом з ним в АДРЕСА_1 , без реєстрації (а.с.19).
Згідно довідки №108 від 20.03.2019 року, виданої виконкомом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, гр. ОСОБА_3 , як зазначено в свідоцтві про смерть, серії НОМЕР_2 виданого Розжалівською сільською радою Радехівського району Львівської області 14.04.2005 року та гр. ОСОБА_4 , як зазначено в Державному акті на право приватної власності на землю, серії IV - ЛВ № 060906 виданого Радехівською РДА 04.04.2000 року, являється однією і тою самою особою (а.с.20).
Відповідно до відповіді нотаріуса Радехівської державної нотаріальної контори Прокопенко Л.О. на вимогу гр. ОСОБА_1 , №155/01-16 від 05.03.2019 року, згідно архівних відомостей в Радехівській державній нотаріальній конторі не заведена спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.21).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала спільно із ОСОБА_3 , у АДРЕСА_1 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіанні підтведили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , недовіряти показам яких у суду немає підстав (а.с.30).
Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206, 258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала спільно із ОСОБА_3 , у АДРЕСА_1 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_3 , правовстановлюючого документу - Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №060906 виданого 04.04.2000 року Радехівською райдержадміністрацією, на ім'я ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку, площею 3,5958 га, яка складається із трьох земельних ділянок площею 1,4258 га, площею 1,6603 га та площею 0,5097 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), жительки с.Андріївка, Радехівського району Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 ), жительки АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п'ять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Повний текст судового рішення виготовлено 10 лютого 2020 року.