Іменем України
07.02.2020 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер №448/168/20
провадження №1-кп/448/87/20
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська матеріали кримінального провадження за №1202014023000005 від 08.01.2020р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Твіржа, Мостиського району Львівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
учасники справи:
прокурорка ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, в с т а н о в и в :
До Мостиського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 1202014023000005 від 08.01.2020р. за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
З вищевказаного обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 , на початку січня місяця 2018 року, придбав у невстановленої особи для власних потреб автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», VIN: НОМЕР_1 та в подальшому такий в середині того ж таки січня місяця 2018 року перебуваючи у приміщенні свого гаража, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на знищення ідентифікаційного номера кузова, за допомогою електроприладу «болгарки» та підручних засобів, механічним способом знищив номер кузова автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», VIN : НОМЕР_1 , що підтверджено висновком експерта.
Надалі, на вказаний транспортний засіб ОСОБА_3 , прикрутив номерні знаки НОМЕР_2 , які належали аналогічному транспортному засобу із VIN: НОМЕР_3 , який він придбав без укладання договору купівлі-продажу в ОСОБА_5 , та до 08.01.2020 року використовував його для своїх потреб.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 , своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.290 КК України, - знищення ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу.
Обвинувачений ОСОБА_3 , в підготовчому судовому засіданні подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.290 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки він вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення. Окрім цього зазначив, що жодних збитків внаслідок вчинення даного злочину ним завдано не було.
Потерпілі особи в даному кримінальному провадженні відсутні.
Прокурорка ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання та зазначила, що ОСОБА_3 , вчинив злочин невеликої тяжкості та в перше, активно сприяв розкриттю такого, щиро кається у скоєному. Зазначила, що збитків обвинуваченим ОСОБА_3 під час вчинення даного злочину завдано не було.
Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи, а також роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки закриття кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Із змісту ч.4 ст.286 КПК України відомо, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Варто також зазначити, що згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року судам роз'яснено, що звільнення винної особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Передбачене у статті 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Як відомо із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 , вперше вчинив кримінальне правопорушення, котре передбачене ст.290 КК України та згідно ст.12 КК України відноситься до кримінального правопорушення невеликої тяжкості, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті такого, клопоче про звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття щодо нього кримінального провадження.
Слід також зазначити, що збитків від вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 , даного злочину завдано не було.
Аналізуючи вищенаведене, дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи клопотання сторони захисту та думку учасників кримінального провадження, котрі не заперечують проти задоволення такого, суд приходить до переконання, що заявлене клопотання є обґрунтованим та є всі підстави для звільнення ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ст.290 КК України, на підставі ст.45 КК України, - у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження за №1202014023000005, - слід закрити.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Відповідно до ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 28.01.2020 року у даному кримінальному провадженні, з метою його забезпечення, відповідно до ст.ст.132, 170-173 КПК України було накладено арешт на майно.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови від цивільного позову.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, про необхідність скасування арешту майна, накладеного згідно ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 28.01.2020 року.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта для експертизи №15/1-04 від 17.01.2020 року у сумі 1256, 08 грн., стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягають, оскільки відповідно до статті 15 Закону України «Про судову експертизу», здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.
Керуючись ст.45 КК України, ст.ст.284, 285, 286, 288, 314 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, - задовольнити.
Кримінальне провадження за №1202014023000005 від 08.01.2020р., про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, закрити та звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, - у зв'язку з дійовим каяттям.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області 28.01.2020 року на транспортний засіб марки ««Volkswagen Passat 1.8», реєстр.номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску та на свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , - скасувати.
Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Passat 1.8», реєстр.номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, котрий знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, що за адресою: м.Мостиська, вул.Будзиновського, 6, Львівської області, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобілю марки «Volkswagen Passat 1.8», реєстр.номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, серії НОМЕР_4 , котре знаходиться при матеріалах кримінального провадження №1202014023000005, - повернути ОСОБА_3 .
Процесуальні витрати за проведення експертизи №15/1-04 від 17.01.2020 року у сумі 1256, 08 грн. з ОСОБА_3 стягненню не підлягають.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , не обирався.
На ухвалу протягом семи діб з дня її оголошення може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Ухвала набрала законної сили «___» ______________ 20____ р.
Суддя ОСОБА_1
Ухвала суду виготовлена та підписана суддею у нарадчій кімнаті 07.02.2020 року.