Справа № 452/2011/19
Іменем України
"27" січня 2020 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Пташинського І.А.,
при секретарі Терлецькій І.В.
з участю позивача К ОСОБА_1
відповідача Кіс М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Кіс Миколи Романовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просив:
-визнати протиправними дії начальника СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Кіс Миколи Романовича щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП;
-скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №163912 від 01.06.19 р.;
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність дій начальника СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Кіс М.Р. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП.
На переконання позивача, він правил дорожнього руху не порушував, факт вчинення ним адміністративного правопорушення належним чином не зафіксовано та не підтверджено достовірними доказами. Крім того, оскаржувана постанова складена щодо ОСОБА_2 , в той час, як його прізвище, ім'я та по-батькові - ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того зазначив, що він автомобілем не керував, а керувала його дружина ОСОБА_3 , яку працівники поліції не опитали щодо цих обставин. Постанова складена на іншу особу, оскільки його прізвище - ОСОБА_4 , а не Крайнц. Просив позов задовольнити в повному об'ємі.
Відповідач Кіс М.Р. - начальник СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, в судовому засіданні позов визнав. Підтвердив, що ним виносилась постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП та накладався штраф у розмірі 425,00 грн., а позивач є ОСОБА_2 , тобто іншою особою. Позивач під час встановлення обставин адміністративного правопорушення посвідчення водія йому не надав, а лише показував і він чітко прізвища водія не бачив. Також підтвердив, що позивач писав пояснення у якому вказував, що автомобілем керував не він а його дружина, однак він ( ОСОБА_5 ) дружину щодо вказаних обставин не опитав та в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що вона відмовилася давати пояснення. Інших доказів вини позивача у вчиненні зазначених у постанові адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, крім відео з камери, відображеного на відеодиску, який надав суду, не має.
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав, подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. За таких обставин, суд вирішує справу без його участі, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає вимогам ч.3 ст.205 КАС України.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи, вивчивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Кіс М.Р. від 01.06.2019 р. серії ДПО18 №163912 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та згідно ч.2 ст.36 застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
У постанові зазначено, що ОСОБА_2 01.06.2019 р. о 22 год. 45 хв. у м.Самборі по вул. Валова, 14, керував ТЗ Volkswagen GolfGTI н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» чим порушив ПДР, та під час перевірки не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на право керування ТЗ, реєстраційного документа на даний ТЗ та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ, чим порушив п.2.4 «а» ПДР України.
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19.05.2012 р. відомо, що власником легкового автомобіля Volkswagen GolfGTI н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 2.07.15 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) (редакція від 27.03.2019);
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною першою ст.126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За змістом статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, згідно зі статтею 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.11.18 у справі №524/5536/17.
Оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та залучені до матеріалів справи письмові докази, суд, керуючись власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення саме ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Так, відповідачем ОСОБА_5 надано суду відео СD-R з відеоматеріалами відносно ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 , як зафіксовано в оскаржуваній постанові, щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, однак чітко пояснити та підтвердити за допомогою якого технічного засобу здійснено фото фіксацію місця події він у судовому засіданні не зміг.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що спірна постанова серії ДПО18 №163912 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото фіксацію місця події, зокрема в графі постанови "до постанови додаються" - жодної інформації щодо цього не зазначено.
Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За таких обставин, суд вважає відео СD-R з відеоматеріалами відносно ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 , як зафіксовано в оскаржуваній постанові, щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, доказом, який одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а тому не бере його до уваги.
Наведене є підставою для висновку про невідповідність зазначеної постанови вимогам статті 287 КУпАП та, як наслідок, відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Вказані вище обставини та відсутність належних доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи, а не якоїсь іншої особи, в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_2 порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, за яке було піддано адміністративному стягненню ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що спірна постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої її складено.
Таке рішення має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні у відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не надали належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Окрім того, як визначено частиною третьою статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи протиправність оскаржуваної постанови серії ДПО18 №163912 від 01.06.2019 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн, то за приписами ч. 3 ст. 286 КАС України справу про адміністративне правопорушення належить закрити з огляду на відсутність в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись 2,3,6-10,72-77,90,241-246,286 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати дії начальника СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Кіс Миколи Романовича щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №163912 від 01.06.2019 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП - протиправними.
Скасувати постанову серії ДПО18 №163912 від 01.06.2019 року, винесену начальником СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Кіс Миколою Романовичем, про накладення на ОСОБА_2 за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП адміністративного стягнення - штрафу 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити на підставі п.1) ст.247 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення не набрала законної сили.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи.
Суддя І.А.Пташинський
10.02.2020 р.