Справа №461/7434/19
05 лютого 2020 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря Івасюти Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представників відповідачів ОСОБА_3 .І., Ковалишин Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування завданих збитків,
встановив:
позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути солідарно з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради 20 745,48 гривень завданих збитків, а також судові витрати в розмірі 6 339,63 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.07.2019 року на належний йому на праві власності автомобіль марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який він залишив у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , впало дерево. Внаслідок зазначеної події, автомобіль отримав механічні пошкодження, відтак завдано майнову шкоду у розмірі 20 745,48 гривень, що підтверджено висновком експертного дослідження. Вказуючи, що саме за Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради та Департаментом містобудування Львівської міської ради закріплено обов'язок утримання об'єктів благоустрою комунальної власності, зокрема дерева, просить суму заподіяних збитків просить стягнути з відповідачів солідарно.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, з мотивів наведених у ньому. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Галицької районної адміністрації Львівської міської ради позов заперечила, з мотивів, викладених у письмовому відзиві, вказуючи, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради не є балансоутримувачем об'єктів благоустрою зеленого господарства державної чи комунальної власності.
Представник Департаменту містобудування Львівської міської ради в судовому засіданні позов заперечила, стверджуючи, що позивачем не доведено вини відповідача. Крім того, вказала, що Департамент містобудування Львівської міської ради не є належним відповідачем у справі, а тому просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є власником автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 /а.с.45/.
22.07.2019 року на належний позивачу на праві власності автомобіль марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул. Б. Хмельницького, АДРЕСА_1 у м. Львові, впало дерево. Автомобіль був залишений позивачем на тимчасовій зупинці у дворі будинку.
Згідно висновку експертного дослідження №149 від 10 серпня 2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля, внаслідок його пошкодження 22.07.20019 року, з врахуванням результатів його обстеження 29.07.2019 року, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали становить 20 745,48 гривень /а.с.7-44/.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання, у зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем вищенаведеним висновком експертного дослідження №149 від 10 серпня 2019 року, листом Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.08.2019 року /а.с.57/, довідкою Галицького ВП ГУ НП у Львівській області /а.с.58/, листом Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.08.2019 року та фотокопіями до нього /а.с.59-62/.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи зі змісту ст.1166 ЦК України та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а на останнього в даному випадку покладається лише обов'язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру.
Оцінюючи надані позивачем докази по справі суд вважає, що останнім повністю доведено факт заподіяння йому матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження належного йому на праві власності автомобіля через падіння дерева у дворі будинку на АДРЕСА_1 .
Так, відповідно до ст.ст.1,13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об'єкти, об'єкти промисловості, комунально-складські та інші об'єкти у межах населеного пункту.
Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону).
Пунктом 9 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Частиною 3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2.1,5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105 (далі - Правила), на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами.
Відповідно до пункту 3.2 Правил, якими врегульовано питання утримання зелених насаджень, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Пунктом 5.5 вказаних Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Відповідно до п.5.8 Правил, догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.
Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», визначено та розмежовано повноваження між виконавчим комітетом, департаментами, управліннями, відділами, іншими виконавчими органами ради у межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативними актами, а також актами Львівської міської ради та її виконавчих органів.
Пунктом 38 розділу 2 Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» визначено, що до відання Департаменту належить обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів.
Розділом 5 вказаного Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» визначено повноваження районних адміністрацій у галузі житлово-комунального господарства. До яких належать: забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення (п 5.2.1.); здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.5.2.3).
Також, відповідно до Порядку контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому від 14.03.2014 року № 195 (далі - Порядок), контроль за дотриманням Правил у місті здійснюють районні адміністрації: за станом експлуатації і утриманням вуличних насаджень та на території мікрорайонів, кварталів і на прибудинкових територіях (п.2.1.1.2.)
Відповідно до п.1.2 Порядку, правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», Порядок контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, експлуатацією, ремонтом і утриманням всіх видів зелених насаджень, розташованих на території міста.
З аналізу вказаних положень чинного законодавства випливає, що до відання виконавчого органу міської ради - Департаменту містобудування Львівської міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1 .
Балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
З матеріалів справи вбачається, що на баланс Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП «Зелений Львів», ЛКП «Старий Львів», жодних зелених насаджень по АДРЕСА_1 не передавалось.
Таким чином, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради не є балансоутримувачем зелених насаджень по АДРЕСА_1 .
Статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст.126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.373 ЦК України, право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Згідно з пп.7 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення; охорона зелених насаджень і водойм тощо.
Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Відносини в сфері управління/утримання житлового фонду врегульовано нормами ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.
З матеріалів справи вбачається, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, і отже, його власником є територіальна громада міста.
При цьому, у матеріалах справи відсутні дані, що дерево у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди покладено на Львівську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.
Наведене повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц, провадження № 61-43478св18. У вказаній постанові суд визначив, що покладаючи на міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд правильно врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 не заявляв вимоги про відшкодування майнової шкоди до Львівської міської ради.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Водночас, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради та Департамент містобудування Львівської міської ради є неналежним відповідачами у справі, у діях, бездіяльності відповідачів відсутній причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною позивачу шкодою, а тому у задоволенні позовних вимог щодо них слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати по справі слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування завданих збитків - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 лютого 2020 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.