з питань залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2020 року м. Рівне №460/18/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України
про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо недотримання встановленого Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 01.11.2019;
- визнати протиправними дії Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо ненадання своєчасної відповіді на запит ОСОБА_1 від 01.11.2019, наданого у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI, після продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів згідно повідомлення від 11.11.2019 №501/4131;
- зобов'язати Оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені питання у запиті від 01.11.2019, наданого у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.
Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
07.02.2020 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без руху. Мотивуючи таке клопотання зазначав, що п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Проте, зі змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів не вбачається, що вирішення спору стосується порушення прав заявника, як учасника бойових дій. У зв'язку з наведеним, а також х покликанням на ухвалу Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №817/2419/16, представник відповідача вважав, що позивач не звільнений від сплати судового збору та просив залишити позовну заяву без руху.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та з'ясувавши обставини, покладені в основу клопотання, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 12.05.2015.
На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 23.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Згідно із ч.8 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про безоплатну правову допомогу" від 06.11.2012 № 5477-VI, ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції: "Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір").
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності з 01.09.2015) внесені зміни, зокрема, у ст.5 Закону України "Про судовий збір" (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, § 65)).
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України "Про судовий збір", проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.
Таким чином, до 01.09.2015 надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було унормоване ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01.09.2015 правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав.
Висновки аналогічного характеру викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №0640/4372/18.
Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, суд зазначає, що висновки, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №817/2419/16, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України не є обов'язковими при виборі і застосуванні норм права до даних спірних правовідносин судом.
Згідно з ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" і, відповідно, позовну заяву подано з додержаннями вимог, викладених у ч.3 ст.161 КАС України, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.
Керуючись ст.169, 241, 256, 295 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху в справі №460/18/20- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Борискін С.А.