11 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4306/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
17 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним подано до відповідача клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, ненаданих у власність та користування, за межами населених пунктів на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Однак, наказом від 25.02.2019 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Вказане рішення вважає протиправним, просить скасувати його та зобов'язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2,000 га кадастровий номер: 5322481700:06:000:0410, розташованої за межами населених пунктів на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 позовну заяву залишено без руху.
31.10.2019 позивачі усунули недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 відповідну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження. Роз'єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі №440/3946/19, виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу від 02.10.2019 №7345-СГ, зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2,000 га кадастровий номер: 5322481700:06:000:0410, розташованої за межами населених пунктів на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 08 листопада 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії прийнято до провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.11.2019.
В матеріалах справи міститься відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на позовну заяву, у якому представник відповідача вказує на відсутність підстав для погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, оскільки ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у справі №917/130/19 заяву ОСОБА_40 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ГУ Держгеокадастру у Полтавській області приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове майно), зокрема, земельною ділянкою кадастровий номер 5322481700:06:000:0410, яка утворена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 та знаходиться на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Зазначав, що на момент розгляду справи зазначені заходи забезпечення позову судом не скасовані, судове рішення по судовій справі не набрало законної сили. Вважає, що дії відповідача по відмові у погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є законними та правомірними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають. Вказував, що винесення наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, а тому позовні вимоги про винесення наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства та задоволенню не підлягають.
Ухвалою від 28 листопада 2019 року визнано явку позивача в судове засідання, призначене на 23.12.2019, обов'язковою.
Ухвалою від 23 грудня 2019 року справу №440/4306/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 20 січня 2020 року.
Ухвалою від 20 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 11 лютого 2020 року.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у лютому 2019 року до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, через свого представника ОСОБА_41 , звернувся громадянин ОСОБА_1 , із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 46/.
До вказаної заяви позивачем додано: викопіювання бажаної земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду, копію нотаріально посвідченого посвідчення учасника бойових дій, копію нотаріально посвідченої довіреності.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 25.02.2019 №1322-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), ненаданих у власність на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 45/.
ТОВ "ЗЕМКАД КС" був розроблений проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19 громадян України згідно зі списком ( ОСОБА_9 ) учасникам АТО для ведення особистого селянського господарства на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
В подальшому була здійснена державна реєстрація земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру 5322481700:06:000:0410.
16.09.2019 позивачем, через свого представника ОСОБА_41 , подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність загальною площею до 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 84/.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.10.2019 №7345-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" вирішено відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0410, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: заборона на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове майно) земельною ділянкою, відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою /а.с. 84/.
Позивач не погодилася з відмовою ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частинами 6-7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2019 по справі №1640/2594/18, від 31.01.2019 року по справі №815/2488/17, від 30.08.2018 року по справі № 817/586/17, від 18.10.2018 року по справі №818/1976/17.
Як зазначалося судом вище, ТОВ "ЗЕМКАД КС" був розроблений проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19 громадян України згідно зі списком ( ОСОБА_9 ) учасникам АТО для ведення особистого селянського господарства на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
В подальшому була здійснена державна реєстрація земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру 5322481700:06:000:0410.
Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Судом встановлено, що висновком від 27.03.2019 №2800/82-19 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, зокрема, ОСОБА_1 було погоджено у встановленому законом порядку експертом ГУ Держгеокадастру у Сумській області, вказано, що проект відповідає вимогам законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам /а.с.49-50/.
16.09.2019 позивач, через свого представника ОСОБА_41 , звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність загальною площею до 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
За наслідками розгляду поданої заяви, відповідач наказом від 02.10.2019 року відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, у зв'язку із забороною на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове майно) земельною ділянкою.
Так, в процесі розгляду питання про погодження проекту землеустрою та прийняття відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у справі №917/130/19 був забезпечений позов ФОП ОСОБА_42 у справі за його позов до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, шляхом заборони ГУ Держгеокадастру у Полтавській області приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове майно), земельними ділянками сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5322481700:06:000:0417, 5322481700:06:000:0414, 5322481700:06:000:0419, 5322481700:06:000:0418, 5322481700:06:000:0425, 5322481700:06:000:0415, 5322481700:06:000:0413, 5322481700:06:000:0423, 5322481700:06:000:0412, 5322481700:06:000:0410, 5322481700:06:000:0401, 5322481700:06:000:0420, 5322481700:06:000:0416, 5322481700:06:000:0424, 5322481700:06:000:0426, 5322481700:06:000:0422, 5322481700:06:000:0409, 5322481700:06:000:0421, 5322481700:06:000:0411, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 та знаходяться на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Дана ухвала суду є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження /а.с. 85-89/.
Докази скасування вказаної ухвали станом на дати розгляду поданої позивачем заяви та розгляду справи відсутні.
Сторонами не заперечується факт того, що земельна ділянка на яку претендує позивач є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243.
Зважаючи на наявність заборони ГУ Держгеокадастру у Полтавській області приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове майно), зокрема, земельною ділянкою кадастровий номер 5322481700:06:000:0410, згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у справі №917/130/19, відповідач був позбавлений можливості прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2,000 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0410, розташованої за межами населених пунктів на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та передачу спірної земельної ділянки у власність позивача.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На думку суду, позов задоволенню не підлягає, оскільки відсутні належні та допустимі докази щодо протиправності рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, яке є предметом спору.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва