Справа № 420/791/20
Про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним, яке не підлягає виконанню та скасування, що порушує позивача законні права та гарантовані інтереси незаконне, протиправне, необґрунтоване, безпідставне Рішення від 10.06.2019р. №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання незаконними, протиправними та скасування, що порушують позивача законні права та гарантовані інтереси незаконні рішення, вимоги та інші документи відповідачів, які позивачу невідомі, про які відповідачі не довели до відома позивача, не направленні саме на адресу позивача, проте які потягнули за собою винесення незаконного, протиправного Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019р. №0124175307; зобов'язання вчинити певні дії; визнання у позивача - ОСОБА_1 , на законному рівні такої, що не утворилися, була відсутня і відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ (єдиним соціальним внескам) за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) з липня 2005р. по 14.03.2011р.; визнання відсутніми і відсутніми обов'язки платника ЄСВ, не була і не є платником ЄСВ; визнання незаконними і протиправними дій, та бездіяльності відповідачів; стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним, яке не підлягає виконанню та скасування, що порушує позивача законні права та гарантовані інтереси незаконне, протиправне, необґрунтоване, безпідставне Рішення від 10.06.2019р. №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання незаконними, протиправними та скасування, що порушують позивача законні права та гарантовані інтереси незаконні рішення, вимоги та інші документи відповідачів, які позивачу невідомі, про які відповідачі не довели до відома позивача, не направленні саме на адресу позивача, проте які потягнули за собою винесення незаконного, протиправного Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019р. №0124175307; зобов'язання вчинити певні дії; визнання у позивача - ОСОБА_1 , на законному рівні такої, що не утворилися, була відсутня і відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ (єдиним соціальним внескам) за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) з липня 2005р. по 14.03.2011р.; визнання відсутніми і відсутніми обов'язки платника ЄСВ, не була і не є платником ЄСВ; визнання незаконними і протиправними дій, та бездіяльності відповідачів; стягнення моральної шкоди.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що позивачем - ОСОБА_1 зміст позовних вимог викладено не чітко.
Також, згідно з ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Водночас, позивачем до копій позовної заяви для відповідачів не додано доданих до позовної заяви документів.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, у тому числі, зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. При цьому, жодного документа, наведеного у переліку документів, котрі додаються до позовної заяви, позивачем - ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.
Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено код ЄДРПОУ відповідача - Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, з урахуванням наведеного, позивачу слід усунути зазначені недоліки позовної заяви, виклавши її у відповідності до вимог ч.5 ст.160 КАС України.
Окрім того, судом встановлено, що позивачем - ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви додано клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Натомість, у порушення вищеозначених законодавчих приписів, позивачем не доведено неможливості самостійного надання доказів, які вона просить витребувати, та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів. Крім того, в клопотанні про витребування доказів позивачем не конкретизовано, які саме докази необхідно витребувати.
Також, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, у тому числі, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019року №294-IX (зі змінами та доповненнями), з 1 січня 2020року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102грн.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що за звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач - ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за ставками майнового, та немайнового характеру.
При цьому, додане ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви клопотання щодо звільнення від сплати судового збору по суті, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що умовою зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат є незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони, незалежно від того, чи є сторона фізичною особою чи юридичною.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статтей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.
Між тим, суд вважає за доцільне зауважити, що з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо звільнення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, котрі свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи про рівень доходу позивача, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, тощо.
Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання позовної заяви у встановленому законом порядку, а наведені обставини, за відсутності доказів на їх підтвердження, не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки пенсія є лише одним із видів доходу, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача.
До того ж, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
Крім того, невмотивоване відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може утворити дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним, яке не підлягає виконанню та скасування, що порушує позивача законні права та гарантовані інтереси незаконне, протиправне, необґрунтоване, безпідставне Рішення від 10.06.2019р. №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання незаконними, протиправними та скасування, що порушують позивача законні права та гарантовані інтереси незаконні рішення, вимоги та інші документи відповідачів, які позивачу невідомі, про які відповідачі не довели до відома позивача, не направленні саме на адресу позивача, проте які потягнули за собою винесення незаконного, протиправного Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019р. №0124175307; зобов'язання вчинити певні дії; визнання у позивача - ОСОБА_1 , на законному рівні такої, що не утворилися, була відсутня і відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ (єдиним соціальним внескам) за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) з липня 2005р. по 14.03.2011р.; визнання відсутніми і відсутніми обов'язки платника ЄСВ, не була і не є платником ЄСВ; визнання незаконними і протиправними дій, та бездіяльності відповідачів; стягнення моральної шкоди, встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу - ОСОБА_1 , з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог Ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст.161, 169, 171, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним, яке не підлягає виконанню та скасування, що порушує позивача законні права та гарантовані інтереси незаконне, протиправне, необґрунтоване, безпідставне Рішення від 10.06.2019р. №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання незаконними, протиправними та скасування, що порушують позивача законні права та гарантовані інтереси незаконні рішення, вимоги та інші документи відповідачів, які позивачу невідомі, про які відповідачі не довели до відома позивача, не направленні саме на адресу позивача, проте які потягнули за собою винесення незаконного, протиправного Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019р. №0124175307; зобов'язання вчинити певні дії; визнання у позивача - ОСОБА_1 , на законному рівні такої, що не утворилися, була відсутня і відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ (єдиним соціальним внескам) за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) з липня 2005р. по 14.03.2011р.; визнання відсутніми і відсутніми обов'язки платника ЄСВ, не була і не є платником ЄСВ; визнання незаконними і протиправними дій, та бездіяльності відповідачів; стягнення моральної шкоди, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Харченко Ю.В.