Справа № 420/6647/19
10 лютого 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію від 15.10.2019р., зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області у строк встановлений Законом України “Про доступ до публічної інформації” надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 15.10.2019р. відповідно до поставлених питань.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, в порушення приписів Закону України “Про доступ до публічної інформації”, відповідь на запит на інформацію від 15.10.2019р. ОСОБА_1 не надано.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 16.12.2019р. вхід.№47744/19), наголошуючи, зокрема, на тому, що запит на інформацію від 15.10.2019р. ОСОБА_1 Головне управління Національної поліції в Одеській області не отримувало.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6647/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 17.12.2019р., з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляду даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 15.10.2019р. ОСОБА_1 на адресу Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова,15А) надіслано Запит на інформацію від 15.10.2019р. щодо надання переліку спеціальних технічних засобів, які використовуються поліцейськими області на місці зупинки транспортного засобу для огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, дозволених Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом, станом на 12.10.2019року.
Не отримавши жодної відповіді на вищеозначений Запит на інформацію від 15.10.2019р., ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію від 15.10.2019р., зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області у строк встановлений Законом України “Про доступ до публічної інформації” надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 15.10.2019р. відповідно до поставлених питань, є цілком обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, місцезнаходженням Головного управління Національної поліції в Одеській області є, зокрема, 65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова,15А, що підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
15.10.2019р. ОСОБА_1 на адресу Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова,15А) надіслано Запит на інформацію від 15.10.2019р. щодо надання переліку спеціальних технічних засобів, які використовуються поліцейськими області на місці зупинки транспортного засобу для огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, дозволених Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом, станом на 12.10.2019року.
Судом з'ясовано, що вищеозначений Запит на інформацію від 15.10.2019р. ОСОБА_1 Головним управлінням Національної поліції в Одеській області отримано, зокрема, 17.10.2019р., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з офіційного сайту «Укрпошти» пошуку поштових відправлень.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до статті 1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України “Про доступ до публічної інформацію” метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про доступ до публічної інформації” право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 4 Закону України “Про доступ до публічної інформацію” передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про доступ до публічної інформацію” доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі ст.12 Закону України “Про доступ до публічної інформації” суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Статтею 13 Закону України “Про доступ до публічної інформацію” передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про доступ до публічної інформацію” розпорядники інформації, у тому числі, зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Статтею 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що отримавши 17.10.2019р. Запит на інформацію від 15.10.2019р. ОСОБА_1 Головне управління Національної поліції в Одеській області, з урахуванням приписів ч.1 ст.20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, зобов'язане було надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Водночас, відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження виконання вимог ч.1 ст.20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, та надання ОСОБА_1 відповіді на Запит на інформацію від 15.10.2019р. не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію від 15.10.2019р., зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області у строк встановлений Законом України “Про доступ до публічної інформації” надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 15.10.2019р. відповідно до поставлених питань.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилання відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області на те, що запит на інформацію від 15.10.2019р. ОСОБА_1 Головне управління Національної поліції в Одеській області не отримувало, оскільки як встановлено судом, та зазначено вище Запит на інформацію від 15.10.2019р. ОСОБА_1 Головним управлінням Національної поліції в Одеській області отримано, зокрема, 17.10.2019р., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з офіційного сайту «Укрпошти» пошуку поштових відправлень.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію від 15.10.2019р.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова,15А, код ЄДРПОУ 40108740) у строк встановлений Законом України “Про доступ до публічної інформації” надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідь на запит на інформацію від 15.10.2019р. відповідно до поставлених питань.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.