11 лютого 2020 р. Справа № 400/4679/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2
до відповідача:Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34,Миколаїв,54034
про:визнання бездіяльності протиправною; визнання протиправним та скасування наказу від 13.12.2019 р. № 11859/0/14-19-СГ; стягнення моральної шкоди в сумі 23 000,00 грн.,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає у не здійсненні реєстрації у період з часу з 06.11.2019 року по 18.11.2019 року отриманого Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області поштовим відправленням 06.11.2019 року клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.12.2019 року № 11859/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 23000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
Ухвалою від 26.12.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона 04.11.2019 року направила клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. З додатками. 06.11.2019 року відповідач отримав подане клопотання, однак ухилявся від його реєстрації та зареєстрував його лише 19.11.2019 року. За результатами розгляду клопотання 13.12.2019 року відповідачем прийнято Наказ № 11859/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» (далі - оскаржуваний наказ). Позивач вважає, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України і є протиправним. У зв'язку з протиправному бездіяльністю і прийняттям протиправного оскаржуваного наказу позивач просить стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 23 000,00 грн.
Відповідачем подано суду Відзив на позовну заяву в якому Відповідач заперечує проти задоволення позову, вважає позов необґрунтованим безпідставним і таким що не підлягає задоволенню, оскільки, земельна ділянка на яку претендує позивач включена до переліку земельнх ділянок, які передбачені для учасників АТО.
У відповіді на відзив позивач підтримала свої вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
04.11.2019 року позивач направила на адресу відповідача клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з додатками. 06.11.2019 року відповідач отримав подане клопотання, однак зареєстрував його лише 19.11.2019 року.
19.08.2015 року Кабінетом Міністрів України видано Розпорядження № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників АТО земельними ділянками», яким Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено, за участю з органами місцевого самоврядування, визначити протягом місяця на території відповідної області земельні ділянки для відведення учасникам АТО та сім'ям загиблих.
06.12.2019 року Наказом № 450 Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції», земельну ділянку площею 9,3054 га пасовищ з кадастровим номером 4821783800:04:000:0753 в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції.
13.12.2019 року Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 11859/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку власність, розташованої в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га пасовищ, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Підстава відмови: земельна ділянка, зазначена в доданих до заяви графічних матеріалах, включена до переліку земельних ділянок, які передбачені до передачі у власність учасникам антитерористичної операції у межах норм безоплатної приватизації.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Пунктом 158 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджена Постановою КМУ №55 від 17.01.2018 року встановлено, що документи реєструються лише один раз вхідні - у день надходження, створюванні у день підписання або затвердження. (аналогічні приписи містяться і в п. 219 Інструкції з діловодства у Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженої Наказом №123 від 03.08.2018 року).
Оскільки відповідач зареєстрував клопотання позивача не з моменту отримання посадовою особою відповідача - 06.11.2019 року, а 19.11.2019 року, ним допущено протиправну бездіяльність.
Отже, в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування Наказу від 13.12.2019 року № 11859/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», суд зазначає наступне:
Частиною 1 ст. 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України).
Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.
При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказану норму Конституції України суд зазначає, що неправомірною є відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав інших ніж передбачено законом, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином відсутня жодна з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, за яких Позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд по справі №814/1239/16 від 24.09.2018 року.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення документації.
За таких обставин, вимога про визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.12.2019 №11859/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне:.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (аналогічної правової позиції дотримується Пленум Верховного суду України в п. 9 постанови «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. за № 4).
Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. за № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 5 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ встановлено, що суд повинен з'ясувати, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, що протиправна бездіяльність відповідача завдала позивачу моральних, душевних та психологічних страждань.
Таким чином, вимога про стягнення 23000,00 грн. моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає у не здійсненні реєстрації у період з часу з 06.11.2019 року по 18.11.2019 року отриманого Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області поштовим відправленням 06.11.2019 року клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.12.2019 року № 11859/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.02.2020 року.
Суддя О.В. Малих