справа №1.380.2019.005538
30 січня 2020 року
12 год. 42 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., позивачки Кузини О.І., представника позивачки Ільницького О.В., представника відповідача Павліша О.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування рішення,
фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.11.2016 № 000263800, від 19.04.2018 № 0160231311, від 08.04.2019 № 0031215013, від 08.04.2019 № 0031225013, від 08.04.2019 № 0031235013 та скасувати їх; визнати протиправним рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку № 14933/10/50.13.07 від 20.03.2019 та скасувати його.
Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено, що оплата узгодженої суми податкового зобов'язання за єдиним податком з фізичних осіб відбувалися вчасно - не пізніше 20 числа (включно) кожного місяця. Проте контролюючий орган, констатуючи порушення строків виконання податкового обов'язку на підставі дати валютування платежу, яка наставала після 20 числа відповідного місяця. З покликанням на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вказує, що з наданням платником податку до установи банку платіжного документу на перерахунок податку до бюджету, обов'язок такого платника щодо сплати податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважає день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання. Відтак, вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу та рішення від 20.03.2019 протиправними, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 30.10.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків, а саме - подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду належно засвідчених на відповідність оригіналу (підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення) копії письмових доказів, доданих до позовної заяви; оригіналу документу про доплату судового збору до суми 4610,40 грн. за реквізитами вказаними у мотивувальній частині ухвали суду.
06.11.2019. в присутності відповідального працівника суду позивачкою завірено належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви на відповідність оригіналу, з врахуванням приписів ст. 94 КАС України. Також 06.11.2019 за вх. № 40968 позивачкою на адресу суду подано заяву про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.
Відтак ухвалою суду від 11.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
03.12.2019 за вх. № 45678 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позову не визнав, вважає його безпідставним, необґрунтованим та просить у його задоволенні відмовити. Вказує, що внаслідок порушення позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання у строки, встановлені законом, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених ПК України.
Ухвалою суду від 17.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимог підтримали та просять задовольнити такі у повному обсязі з підстав.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив таке.
ОСОБА_1 з 11.12.2007 є фізичною особою-підприємцем, реєстраційний запис № 2 415 000 0000 028601 від 11.12.2007, що вбачається із Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 13).
04.11.2016 працівниками Галицької ОДПІ (Сихівського відділення) м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку щодо дотримання термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.
За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки дотримання законодавства щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ФОП ОСОБА_1 від 04.11.2016 р. № 000263/13- 50/13/01/ НОМЕР_1 , згідно якого встановлено порушення п. 295.1 ст. 295 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за єдиним податком з фізичних осіб протягом граничних строків та нараховано загальну суму штрафу на підставі ст. 126 ПК України у розмірі 1 266 грн. 00 коп.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено повідомлення-рішення форма «ІІІ» від 04.11.2016 № 000263800 (а.с. 15), яким за затримку на 1111111111 днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2532 грн позивачку зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1266 грн протягом десяти днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення на бюджетний рахунок одержувача.
Згідно з розрахунком (а.с. 16) штрафні санкції застосовані за наступні періоди: лютий, липень, вересень, грудень 2014 року, лютий, вересень, грудень 2015 року та квітень, травень, червень 2016 року.
19.04.2018 контролюючим органом винесено повідомлення-рішення від № 0160231311 19.04.2018 (а.с. 69), яким за затримку на 11111 календарних днів сплати фізичною особою авансових внесків єдиного податку в сумі 2835,60 грн позивачку зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1417,80 грн протягом десяти днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення на бюджетний рахунок одержувача.
Згідно з розрахунком (а.с. 70) штрафні санкції застосовані за наступні періоди: грудень 2016 року та квітень, травень, червень, липень 2017 року.
08.04.2019 працівниками Головного управління ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.04.2019 № 000828/13-01-50-13/2710001825
На підставі зазначеного акту 08.04.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0031215013 (а.с. 74), яким за затримку на 27 27 27 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 745 грн позивачку зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 74,50 грн протягом десяти днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення на бюджетний рахунок одержувача; податкове повідомлення-рішення № 0031235013 (а.с. 76), яким за затримку на 111111111 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку в сумі 6456,20 грн позивачку зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 3228,10 грн протягом десяти днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення на бюджетний рахунок одержувача; податкове повідомлення-рішення № 0031225013 (а.с. 78), яким за затримку на 58 58 58 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку в сумі 643,30 грн позивачку зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 128,66 грн протягом десяти днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення на бюджетний рахунок одержувача.
Крім того, Рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 20.03.2019 № 14933/10/50.13.07 (а.с. 109) позивачку виключено з реєстру платника єдиного податку, оскільки встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у порядку, встановленому п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу та рішення від 20.03.2019 протиправними, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з положеннями п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Пунктом 122.1 ст. 122 ПК України передбачено, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до норм чинного законодавства України сплата податків платником податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу.
Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 цього Закону).
Отже, з наданням платником податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов'язок такого платника щодо сплати такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання.
Вказаний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 р. у справі № 809/3851/15.
Щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форма «Ш» від 04.11.2016 № 000263800, суд зазначає таке.
Згідно з розрахунком штрафні санкції застосовані за лютий, липень, вересень, грудень 2014 року, лютий, вересень, грудень 2015 року та квітень, травень, червень 2016 року.
Разом з тим, згідно з відомостями про проведені позивачкою оплати, що підтверджуються банківськими квитанціями (а.с. 18-68), дійсне прострочення нею оплати мало місце лише у лютому 2014 року (оплачено 26.02.2014), у вересні 2014 року (оплачено 22.09.2014), у грудні 2014 року (оплачено 21.12.2014), у вересні 2015 року (оплачено 21.09.2015), у грудні 2015 року (оплачено 21.12.2015) та у квітні 2016 року (оплачено 21.04.2016).
За решту періодів, вказаних у розрахунку контролюючого органу (липень 2014 року, лютий 2015 року, травень 2016 року та червень 2016 року), оплати відбувалися у відповідності до вимоги п. 295.1 ст. 295 ПК України - не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця.
Контролюючий орган констатував порушення строків виконання податкового обов'язку на підставі дати валютування платежу, яка наставала після 20 числа відповідного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою визнано допущення прострочення у лютому, вересні та грудні 2014 року, вересні і грудні 2015 року та у квітні 2016 року та 25.11.2016 оплачено штрафну санкцію за ті періоди, у яких мало місце прострочення, шляхом сплати 747,00 грн. (квитанція №0.0.659513025.1 від 25.11.2016 - а.с. 17).
Несвоєчасність оплати в липні 2014 року, лютому 2015 року та травні і червні 2016 року, про наявність якої стверджує відповідач, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.11.2016 № 000263800 підлягає скасуванню в частині визначення зобов'язання сплатити штраф у розмірі 519,20 грн.
Щодо вимоги позивачки про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2018 № 0160231311, суд зазначає таке.
Згідно з розрахунком контролюючого органу, штрафні санкції застосовані за наступні періоди: грудень 2016 року та квітень, травень, червень, липень 2017 року. Разом з тим, згідно з відомостями про проведені позивачкою оплати, що підтверджуються банківськими квитанціями (а.с. 71), сплата за квітень- липень 2017 року відбувалася у визначені ПК України строки - не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця.
Щодо сплати за грудень 2016 року, то, як встановлено в ході розгляду справи, нарахування та сплата позивачкою єдиного податку за цей період не проводилася у відповідності до норми п. 295.5 ст. 295 ПК України, у зв'язку із пологами, що підтверджується листком тимчасової непрацездатності серія НОМЕР_2 № 241685 за період з 21.11.2016 по 26.03.2017 (а.с. 72). Листок непрацездатності був скерований контролюючому органу з відповідною супровідною заявою 29.11.2016 та отриманий ним. Повторно існування вказаних обставин було підтверджено листом від 26.12.2017 (а.с. 86).
Зважаючи на те, що матеріалами справи спростовується допущення прострочення позивачкою єдиного податку за період грудень 2016 року та квітень, травень, червень, липень 2017 року, безпідставним є висновок контролюючого органу про необхідність застосування штрафної санкції у порядку ст. 122 ПК України, відтак суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0160231311 від 19.04.2018.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 08.04.2019 № 0031215013, № 0031225013 та № 0031235013, суд зазначає таке.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про протиправність нарахування штрафних санкцій, які визначені податковим повідомленням-рішенням № 0160231311 від 19.04.2018, безпідставним є нарахування штрафних санкцій за їхню несвоєчасну сплату, а відтак і винесення податкових повідомлень-рішень № 0031215013, № 0031225013 від 08.04.2019.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0031235013 від 08.04.2019, як вбачається з розрахунку контролюючого органу, штрафні санкції застосовані за жовтень 2013 року, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року та січень, лютий і березень 2019 року.
В частині нарахувань за жовтень 2013 року, суд приходить до висновку, що такі проведені у квітні 2019 року поза визначеним п. 102.1 ст. 102 ПК України строком давності у податкових правовідносинах, що тягне за собою визначений правовий наслідок - платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Що ж до решти заявлених періодів, то згідно з відомостями про проведені позивачкою оплати, сплата за період із серпня 2018 року по березень 2019 року відбувалася у визначені ПК країни строки - не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця, що підтверджується банківськими квитанціями та копією інтегрованої картки платника податку.
Зважаючи на вказане, податкове повідомлення-рішення № 0031235013 від 08.04.2019 є протиправним, прийнятим без належної правової та фактичної підстави наявності порушення, що потягло за собою застосування штрафної санкції у порядку ст. 122 ПК України.
Таким чином, підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2019 № 0031215013, № 0031225013 та № 0031235013.
Щодо вимоги про скасування рішення відповідача про виключення з реєстру платників єдиного податку, суд зазначає таке.
Абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17, від 15.05.2018 справа №813/676/17.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою виключення фізичної особи-підприємця платника податку з реєстру платників єдиного податку з 31.03.2019 зазначено підпункт 298.2.3 пункту 2987.2 статті 298 ПК України, оскільки у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Сума податкової заборгованості по податку 18050400 єдиний податок з фізичних осіб станом на 01.03.2019 становить 1419,19 грн, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку
Разом з тим матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення перевірки та складення відповідного акту за її наслідками відповідно до вимог пункту 299.11 статті 299 ПК України, а також доказів наявності податкового боргу з земельного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Окрім того, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.04.2019 № 0031235013 періодами існування податкового боргу, які були підставою прийняття Рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку № 14933/10/50.13.07 від 20.03.2019 контролюючий орган визначає жовтень 2013 року, серпень 2018 року - березень 2019 року.
Однак, як встановлено судом раніше, сплата за серпень 2018 року - березень 2019 року відбувалася у визначені ПК України. Таким чином, відсутні підстави для висновку, зробленого контролюючим органом про те, що у позивачки наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Окрім того, оскаржуване рішення прийняте відповідачем 20.03.2019, хоча за змістом п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, тому суд вважає передчасним висновок відповідача про прострочення оплати з урахуванням за березня 2019 року.
Відтак оскільки відповідачем не надано доказів щодо проведення перевірки, складення акту щодо наявності податкового боргу у позивачки на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а також враховуючи визнання протиправним та скасування судом податкового повідомлення-рішення 08.04.2019 № 0031235013, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку № 14933/10/50.13.07 від 20.03.2019.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених приписів нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 04.11.2016 № 000263800, від 19.04.2018 № 0160231311, від 08.04.2019 № 0031215013, від 08.04.2019 № 0031225013, від 08.04.2019 № 0031235013 та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку № 14933/10/50.13.07 від 20.03.2019, вказані норми не дотримані, а тому позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
В силу норми ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За звернення із цим адміністративним позовом до суду позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 4611 грн., Доказів понесення інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять. Таким чином, судовий збір підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції (Сихівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області форми «Ш» від 04.11.2016 № 000263800 в частині визначення зобов'язання сплатити штраф у розмірі 519,20 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 19.04.2018 № 0160231311 в повному обсязі.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 08.04.2019 № 0031215013 в повному обсязі.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 08.04.2019 № 0031225013 в повному обсязі.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 08.04.2019 № 0031235013 в повному обсязі.
7. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку № 14933/10/50.13.07 від 20.03.2019.
8. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 4226,20, грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.02.2020.
Суддя Р.П. Качур