Справа №380/198/20
11 лютого 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10450,80 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач своєчасно не сплатила узгоджені суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору у розмірі 10450,80 грн.
Ухвалою судді від 13.01.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, разом з судовими документами були надіслані ОСОБА_1 на адресу, що зазначена в позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) та на адресу, що отримана судом з Адресно-довідкового відділу ГУ ДМС України у Львівській області (Львівська обл., м.Червоноград, вул.Стрілецька, буд.49) щодо місця проживання (перебування) відповідача.
Копії ухвал отримані уповноваженими особами відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу суду.
Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на подання заперечень щодо заявлених позовних вимог не скористалася, відзиву на позовну заяву до суду не надіслала.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до норм ст.ст.257, 262 КАС України, дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.6.1 ст.6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
В силу ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 здійснювала незалежну професійну діяльність.
Згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 04.10.2019 року №4596/9/58.09-09, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 10450,80 грн., з них: 8039,08 грн. - з податку на доходи фізичних осіб; 2411,72 грн. - військовий збір, стягнення якого і є предметом спору в означеній справі.
Відносини з приводу оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність врегульовані ст.178 ПК України.
Відповідно до п.178.1 ст.178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
При цьому, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (п.178.2 ст.178 ПК України).
Згідно з п.178.3 ст.178 ПК України, оподатковуваним доходом осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 178.4 ст.178 ПК України встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня року, що настає за звітним.
Згідно з п.178.7 ст.178 ПК України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 25.01.2017 року до Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було подано податкову декларацію №1700002933 про майновий стан і доходи за 2016 рік, в якій відповідачем визначено, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті нею в бюджет за підсумками звітного періоду становить 8039,08 грн.
З огляду на положення п.54.1 ст.54 ПК України, визначена ОСОБА_1 сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в загальному розмірі 8039,08 грн. вважається узгодженою.
Положенням п.179.7 ст.179 ПК України встановлено, що до 01 серпня року, що настає за звітним, самозайнята особа зобов'язана самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.
Однак, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку судом з'ясовано, що грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 8039,08 грн. відповідачем у строки, встановлені ПК України сплачено не було.
Вирішуючи спірні правовідносини щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості з військового збору, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу нарахування та сплати військового збору врегульовані пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Зокрема, першим пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на виконання вищезазначених вимог ПК України 25.01.2017 року до Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було подано податкову декларацію №1700002933 про майновий стан і доходи за 2016 рік, в якій відповідачем визначено, що сума військового збору, яка підлягає сплаті нею в бюджет за підсумками звітного (податкового) року становить 2411,72 грн.
Враховуючи норми п.54.1 ст.54 ПК України, визначена ОСОБА_1 сума грошового зобов'язання з військового збору за 2016 рік в загальному розмірі 2411,72 грн. є узгодженою.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
При цьому, граничним строком сплати фізичною особою, які здійснює незалежну професійну діяльність, податкових зобов'язань з військового збору, є 31 липня року, що настає за звітним.
Разом з тим, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку судом встановлено, що грошове зобов'язання з військового збору за 2016 рік в сумі 2411,72 грн. відповідачем у строки, встановлені ПК України сплачено не було.
Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України, одним із обов'язків платника податків є обов'язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
У визначені законом строки податкові зобов'язання на загальну суму 10450,80 грн., з них: 8039,08 грн. - з податку на доходи фізичних осіб; 2411,72 грн. - військовий збір, відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, воно вважається сумою податкового боргу.
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п.59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем було сформовано та 16.08.2017 року вручено відповідачу під розписку податкову вимогу форми «Ф» №10166-17 від 07.08.2017 року на суму боргу 10450,80 грн.
Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Тож, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.1 ст.87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до п.п.95.1, 95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На день розгляду справи в суді податковий борг на загальну суму 10450,80 грн., відповідачем не сплачений, доказів протилежного остання суду не надала. Проти позову відповідач не заперечила та доводи позивача не спростувала.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнає позовні вимоги про стягнення податкового боргу на загальну суму 10450,80 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 10450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 80 коп.
Судовий збір стягненню із сторін не підлягає.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Сасевич О.М.