справа №1.380.2019.006771
11 лютого 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Залізничного управління Головного управління ДФС у Львівській області №0049255113 від 03.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2017-2019роки позивач регулярно сплачувала єдиний внесок у строк, встановлений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто до 20-го числа поточного місяця за попередній. На підтвердження наведених у позові обставин позивач додала до матеріалів позову копії платіжних доручень. На думку позивача, з наданих відомостей та долучених документів видно, що сплата єдиного внеску здійснювалась вчасно та в повному обсязі. Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, що нараховується на суми грошових зобов'язань, які не сплачені у встановлені законодавством строки. Вважає, що оскільки єдиний внесок сплачувався своєчасно, на суми цих зобов'язань пеня нарахована не може бути і застосування штрафу є неправомірним. Позивач вважає, що Рішення Залізничного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0049255113 від 03.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним і підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 08.01.2020, відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів суми платежу з рахунку платника незалежно від часу їх зарахування на рахунок органів доходів і зборів. Оскільки позивачем єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, а саме не перерахування позивачем коштів по єдиному соціальному внеску на відповідний рахунок, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені винесено відповідно до вимог чинного законодавства. За вказаних обставин просив у задоволенні позову відмовити.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування як роботодавець та особа, котра провадить незалежну професійну діяльність.
03.07.2019 Залізничним управлінням Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0049255113, згідно з яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3489,90грн та нараховано пеню у розмірі 3837,76грн, на загальну суму 7327,66грн. за період з 21.02.2017 по 25.06.2019.
Не погоджуючись із вказаним рішення, позивач 30.07.2019 звернулася до ГУ ДФС у Львівській області із скаргою, за результатом розгляду якої ГУДФС у Львівській області 09.08.2019 листом за вх. №39175/10/51.13 повідомило ОСОБА_1 , що оскарження рішення платником єдиного внеску може бути здійснене до органу доходів і зборів вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цього рішення в порядку, визначеному ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування».
Відповідь ГУДФС у Львівській області від 09.08.2019 за вх. №39175/10/51.13 позивачці вручено 27.11.2019.
Позивач не погоджуючись із рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0049255113 від 03.07.2019 звернулася до суду із даним позовом про його скасування.
Суд при вирішенні спору виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. N 2464-VI.
Згідно із п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Відповідно до положень ч.7, 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Як видно з матеріалів справи, позивач сплачувала єдиний соціальний внесок шляхом перерахування безготівкових коштів з її банківського рахунку, відкритого в AT «Кредо Банк» на відповідний рахунок, відкритий для обслуговування коштів єдиного внеску через інтернет банкінг Кредодайрект. За лютий 2017 року єдиний внесок був сплачений шляхом перерахування готівкових коштів.
З документа, який містить розрахунок штрафних санкцій та сформований на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, випливає, що порушення порядку сплати мали місце в період з лютого 2017 року по грудень 2018 року.
Для підтвердження фактів своєчасної сплати єдиного внеску в період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року позивач надала суду виписки про здійснені нею перекази з рахунку
З наданих відомостей та долучених документів, видно, що сплата єдиного внеску здійснювалась позивачем вчасно та в повному обсязі.
Як видно з матеріалів справи, з січня 2017 року по грудень 2018 включно єдиний внесок, нарахований позивачем (код класифікації доходів бюджету/ символ рахунку 71010000 /201), сплачувався на рахунок з номером НОМЕР_1 , який був відкритий для обслуговування коштів єдиного внеску для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (код класифікації доходів бюджету/ символ рахунку 71040000/204).
Суд встановив, що суму єдиного внеску позивач перерахувала вчасно та повністю, проте помилково на інший казначейський рахунок, що підтверджується відповідними виписками про перекази з рахунку.
Частинами 10, 11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Водночас, помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів - податкового органу не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк.
Як видно з матеріалів справи, платіжні документи на перерахування єдиного соціального внеску були прийняті банком до виконання та платежі проведено в ті самі дні або наступні після них дні, що підтверджується відмітками банку на них
Згідно з ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Нормами ч. 5 ст. 45 БК України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз норм цього Кодексу дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Тобто, зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.
Правовий аналіз наведених вище норм БК України та Положення № 122 дає підстави для висновку про те, що здійснення платником помилок під час перерахування сум єдиного внеску на не бюджетні казначейські рахунки в строк, встановлений ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті задекларованої суми єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону. Оскільки такі суми єдиного внеску були сплачені на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення у платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску невірного рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми внеску у визначений відповідною нормою Закону строк.
Крім цього, пунктом 22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 05.04.2001 №2346-III визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету.
Подібна позиція викладена Верховним Судом по справі №813/2487/17.
Відповідач, як на підставу своїх заперечень, покликається тільки на інформацію з інтегрованої картки ОСОБА_1 , що не є обґрунтуванням в повному обсязі його правової позиції.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не підтвердив документально факт несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2017року по 2019рік, який зарахований до бюджету, та відповідно, наявність правових підстав для застосування відносно позивача штрафних санкцій та пені.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем виконано зобов'язання зі сплату єдиного внеску, суд вважає, що відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0049255113 від 03.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд в и р і ш и в :
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0049255113 від 03.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 4314303) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.