07 лютого 2020 року справа № 340/3294/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
про відшкодування збитків, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини суму 48,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку зі звільненням позивача з військової служби, під час здачі посади ст. солдат ОСОБА_1 не повернув отримане інвентарне майно, чим спричинив шкоду державі на суму 48,06 грн.
Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).
Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2017р. № 29 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення (а.с.10).
Згідно картки №1643 відповідач отримав речове майно, зокрема інвентарне, відповідно до норм забезпечення (а. с. 13).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2018р. № 104 відповідача, звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.03.2018р. № 29-рс з військової служби в запас на ч.ч.6,8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 02.04.2018р. виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято з усіх видів забезпечення (а. с. 9).
Також вищевказаним наказом наказано провести відрахування вартості речового майна в сумі 48,06 грн. обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння.
Згідно довідки-розрахунку від 04.04.2018 р. на утримання грошей за речове майно, що не вислужило строки носки, сума до утримання становить 48,06 грн. (а. с. 12).
Оскільки відповідач добровільно вказану заборгованість не відшкодував, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XІV (далі - Статут).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).
Згідно статей 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Так, завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори, визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016р. № 232 (далі - Інструкція № 232 в редакції, чинній на час проходження відповідачем військової служби).
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Інструкції № 232 підставою для зарахування на речове забезпечення підрозділів, окремих команд та окремих військовослужбовців є атестат на речове майно і наказ командира військової частини.
Слід зауважити, що за правилами абзацу другого пункту 9 розділу 1 Інструкції № 232 передбачено, що строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, що видається офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення в них права на його отримання. Речове майно особистого користування, видане зазначеним особам, обліковується за місяцем виникнення права на отримання цього майна.
Згідно розділу ІІІ Інструкції № 232 особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється під час звільнення в запас без права носіння військової форми одягу за речове майно пропорційно часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини.
Разом з тим, абзац десятий пункту 29 розділу V Інструкції № 232 передбачає, що при звільненні військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період вони вибувають з майном особистого користування. Речі, які ними не були отримані з будь-яких причин за період служби, під час звільнення не видаються. Інвентарні речі здаються на речовий склад військової частини.
З наявних в матеріалах справи довідки-розрахунку від 02.04.2018р. вбачається, що вартість виданих відповідачу предметів речового та інвентарного майна, яку він має відшкодувати з урахуванням фактичного зносу, складає 48,06грн. (а.с. 12)
Відтак, проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з відшкодування залишкової вартості предметів речового забезпечення в розмірі 48,06 грн.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач був звільнений з військової служби у зв'язку з службовою невідповідністю, позивач має право на утримання з відповідача вартості предметів речового та інвентарного майна, строки носіння яких не закінчилися, а тому позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16, в якій вказано, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень віднесено до розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 КАС України, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) суму 48 грн. 06 коп. у якості відшкодування майнової шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10.02.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко