06 лютого 2020 року справа № 320/6023/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці Державної фіскальної служби, Старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Вересенка Андрія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби , Старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Вересенка Андрія Івановича, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА 125110/2019/110034/2 від 02 травня 2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Вересенка Андрія Івановича, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» та Київською митницею ДФС відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА125110/2019/110034/2 від 02 травня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Позивач вказує також на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості при винесенні рішенні та протиправному непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» та Київською митницею ДФС.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час митного контролю та митного оформлення позивачем було надано документи, при здійсненні аналізу яких виявлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс», ідентифікаційний код юридичної особи 34483946, за місцезнаходженням; бульв. Кольцова, 17В, м. Київ, 03194, Україна, (надалі - «Позивач»), є платником податку на додану вартість (надалі - «ПДВ»), індивідуальний податковий номер 344839426576.
01 жовтня 2015 року між Kausar Processing Industries (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистан, (надалі - «Продавець»), та Позивачем був укладений Договір купівлі-продажу №КРІ/786/0110/15 від 01 жовтня 2015 року (надалі - «Договір»), відповідно до якого Продавець продає Позивачу тканини виробництва Ісламської Республіки Пакистан.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 Договору Продавець і Позивач погодили, що найменування, вартість і кількість Товару може змінюватися згідно з додатками до Договору, які є невід'ємною частиною Договору, якщо інше не передбачено цим Договорам.
Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору. При цьому Продавець і Позивач погодили, що морський порт на митній території України, до якого Продавець зобов'язується поставити товар Позивачу, буде узгоджуватися сторонами окремо.
Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка.
Оплата за товар буде здійснюватися Позивачем шляхом сплати виставленого Продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару Позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору.
Тобто, Продавець та Позивач на рівні Договору узгодили основні умови своєї співпраці, передбачивши, що умови поставки, оплати, кількості та якості кожної окремої партії товару можуть змінюватися ними у відповідному додатку до Договору.
28 вересня 2018 року Продавець та Позивач уклали Додаткову угоду №4 до Договору (надалі - «Додаткова угода 4»), якою, зокрема продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2022 року.
Водночас, відповідно до пункту 2 Додаткової угоди 4 Продавець та Позивач внесли зміни до пункту 4.1 Договору, згідно з якими оплата за товар буде здійснюватися Позивачем шляхом передоплати виставленого Продавцем інвойсу на товар або сплати такого інвойсу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару Позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору.
4 грудня 2018 року Продавець та Позивач уклали Додаток №КРІ/786/065 до Договору (надалі - «Додаток»), відповідно до пункту 1 якого Продавець передав у власність Позивача, а Позивач прийняв та зобов'язався оплатити на умовах Додатку наступний товар, а саме:
а) тканина вибивна полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 76x68/30x30, завширшки 220 см, в кількості 27 275,75 кг, 102 924 погонні метри, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Ісламська Республіка Пакистан (надалі - «Товар 1»);
б) тканина пофарбована полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 76x68/30x30, завширшки 220 см, в кількості 780 кг, 3 000 погонних метрів, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Ісламська Республіка Пакистан (надалі - «Товар 2»).
Надалі при спільному вживанні в тексті цієї Позовної заяви Товар 1 і Товар 2 іменуються як «Товар».
Відповідно до пунктів 2-3 Додатку оплата за Товар у загальному розмірі 98 195,13 доларів США відповідно до Інвойсу №КРІ/786/8780/2018 буде здійснюватися Позивачем відповідно до пункту 4.1 Договору.
Продавець зобов'язаний поставити Товар Позивачу морським транспортом на умовах CFR м. Одеса, Україна. Вантажовідправником товару є Продавець.
5 грудня 2018 року Продавець на виконання пункту 2 Додатку виставив Позивачу до сплати Інвойс №КРІ/786/8780/2018 (надалі - «Інвойс») на загальну суму 98 195,13 доларів США.
21 січня 2019 року Позивач з метою переміщення Товару через митний кордон України подав попередню Митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA 125000/2019/902735.
28 січня 2019 року Одеська митниця ДФС провела митний огляд Товару та склала Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/0359 (надалі - «Акт 0359»), яким, зокрема підтвердила те, що Товар є стоковим.
23 квітня 2019 року Позивач подав до Київської митниці ДФС (надалі - «Відповідач 1») додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UA 125110/2019/407480 (надалі - «Митна декларація 407480»), у графах 31 якої Позивачем був зазначений Товар.
Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 407480 загальна митна вартість Товару склала 98 195,13 доларів США, як це зазначено в пунктах 1-3 Додатку та Інвойсі, а його поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса. Україна (що підтверджується, зокрема, пунктом 2 Додатку, у якому міститься посилання на Інвойс, й Інвойсом, у якому є посилання на Додаток та зазначені умови поставки Товару, а саме: CFR м. Одеса, Україна), тобто Продавець оплатив витрати і фрахт, необхідні для доставки Товару до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).
Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 407480 надав Відповідачу 1, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку та Інвойсу.
За результатами опрацювання наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 23.04.2019 № UA125110/2019/407480 відповідачем встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- в інвойсі від 05.12.2018 №КРІ/786/8780/2018 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту що товар є стоковим відсутні.
- прайс-лист виробника складений на конкретних умовах поставка, а саме CFR Одеса, та за своєю суттю є комерційною пропозицією та не міст дати складання. Разом з тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1 р. (далі -Угода) є вартість, по якій в час і в місті, визначеної законодавством країни імпортера, ідентичний або аналогічний товар продається або пропонується для продажу в умовах вільної конкуренції. Відповідає поняттю «дійсній вартості» відповідно до Примітки І до статті VII фактурна вартість товарів з доданням будь-якої знижки або іншого зниження звичайної конкурентної вартості. Додатково слід відмітити, що згідно офіційне сайту www.kausar.com є виробником та експортером текстильної продукції орієнтованої на продаж домашнього текстилю (простирадла, наволочки, штори, тощо);
- згідно п.4.1 Договору від 01.10.2015 №КРІ/786/0110/15 зі змінами внесеними Додатком від 04.12.2018 №КРІ/786/065, оплата за товар здійснює відповідно до умов, визначених у зовнішньоекономічному інвойсі. У той же час у наданому інвойсі від 05.12.2018 №КРІ/786/8780/2018 умови оплаті відсутні;
- згідно п5.2 договору разом з товаром Продавець надає копію декларації країни відправлення, проте до митного оформлення вищевказаний документ не надано.
23 квітня 2019 року Відповідач 1 надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) Відповідача 1 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару за Митною декларацією 407480 (надалі - «Запит»).
У своєму Запиті Відповідач 1 витребував від Позивача надання наступних документів: 1) прайс-листа виробника товару; 2) банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) копії митної декларації країни відправлення; 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.
02 травня 2019 року Позивач у відповідь на Запит надав Відповідачу 1 Листа Позивача №0205/19-01 (надалі - «Лист»), який Відповідач 1 отримав 02 травня. 2019 року.
Так, зокрема, у своєму Листі Позивач надав Відповідачу 1 наступні документи та інформацію:
1) щодо прайс-листа виробника товару - Позивач надав Відповідачу 1 для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію Листа Продавця №КР1/786/2404/19/01 від 24 квітня 2019 року (надалі - «Лист Продавця») та його Перекладу з англійської на українську мову (див. аркуші 32-33 цієї Позовної заяви).
Позивач звернув увагу Відповідача 1, що в Листі Продавця є актуальний прайс-лист Продавця станом на дату підписання Додатку, а також міститься підтвердження Продавця, що Товар є стоковим, що окрім Інвойсу, який є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації Товару.
Окрему увагу Відповідача 1 Позивач звернув на те, що прайс-лист видається не Позивачем, а його Продавцем, який формує його відповідно до законодавства Ісламської Республіки Пакистан та своєї комерційної політики;
2) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, - Позивач звернув увагу Відповідача 1, що у нього були відсутні банківські платіжні документи, так як Товар не був оплаченим станом на день підписання Листа.
Водночас Позивач звернув увагу Відповідача 1, що відповідно до пункту 2 Додаткової угоди 4 Позивач та Продавець виклали пункт 4.1 Договору в наступній редакції: «Оплата за Товар будет производиться путем предоплаты Покупателем выставленного инвойса на Товар Продавцом или оплаты такого инвойса в течение 60 (шестидесяти) календарных дней со дня получения Товара Покупателем или его уполномоченным представителем на таможенной территории Украины, если иное не предусмотрено соответствующим приложением к настоящему Договору.». |
Як наслідок, Позивач зауважив, що Позивач та Продавець надали Позивачу можливість здійснювати оплати інвойсів як на умовах передоплати, так і на умовах постоплати, а тому Позивач не може погодитися з позицією інспектора Відповідача 1 ОСОБА_1 про неможливість встановлення умов оплати за Товар;
3) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач надав Відповідачу 1 для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів бухгалтерського обліку Позивача щодо Товару: Прибуткової накладної №ВТ-0000009 від 29 січня 2019 року, складеної Позивачем; Видаткової накладної №ВТ-0000010 від 29 січня 2019 року, складеної між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; Податкової накладної №10 від 29 січня 2019 року, складеної Позивачем.
4) щодо виписки з бухгалтерської документації - Позивач надав Відповідачу 1 для ознайомлення на 5 аркушах первинні документи бухгалтерського обліку Позивача, які підтверджують те, що митна вартість Товару відповідає звичайному рівню цін на подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися Позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: Митної декларації ІМ40ДТ №11А 125110/2019/400826 від 29 січня 2019 року (надалі - «Митна декларація 400826»); Інвойсу №КР1/786/8732/2018 від 31 жовтня 2018 року, виставленого Продавцем; Видаткової накладної №ВТ-0000107 від 22 грудня 2018 року, складеної між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; Податкової накладної №107 від 21 грудня 2018 року, складеної Позивачем.
5) щодо копії митної декларації країни відправлення - Позивач надав Відповідачу 1 для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію Експортної декларації №НМВ-2018-0000141751 від 05 грудня 2018 року (надалі - «Експортна декларація») та її Перекладу з англійської на українську мову.
6) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача 1, що у нього був відсутній станом на день підписання Листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики Товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача 1 Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в Позивача.
На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість Товару в розмірі 98 195,13 доларів США відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості Товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Слід звернути увагу, що в прохальній частині Листа Позивач звернувся до Відповідача 1, зокрема з проханням у випадку неможливості визнання митної вартості Товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між Позивачем та Відповідачем 1 перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару та в ході такої консультації використати інформацію про митну вартість товару №1 та товару №2 за Митною декларацією 400826 при застосуванні другорядного методу визначення митної вартості Товару 1 та Товару 2 відповідно - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України.
02 травня 2019 року Відповідач 1 в особі старшого державного інспектора Вересенка Андрія Івановича (надалі - «Відповідач 2») направив Позивачу Повідомлення №928d34е40-5600-4d41-b4b0-90сс1а43628b (надалі - «Повідомлення»), що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення консультації.
02 травня 2019 року Відповідач 1, незважаючи на всі зусилля Позивача щодо підтвердження митної вартості Товару, прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №иА125110/2019/110034/2 (надалі - «Рішення»), яким застосував резервний метод для визначення митної вартості Товару.
02 травня 2019 року Відповідач 1 у зв'язку з прийняттям Рішення виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №иА125110/2019/00172, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) Товару за Митною декларацією 407480.
Не погоджуючись з оспорюваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, та діями відповідача-2 щодо непроведення консультацій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 р. № 4495-VІ (далі - МК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 631 (далі - Порядок № 631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 р. № 3018-VI (далі - Конвенція).
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
МК України, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 МК України з'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як вбачається ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вбачається ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Крім того, ч. 1 ст. 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Як вбачається п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Крім того, ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Як вбачається ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до вимог ч. 2 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як вбачається ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Крім того, п. 10 ст. 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Разом з тим, в оспорюваному рішенні митний орган вказує на розбіжності, які не стосуються саме числового значення заявленої митної вартості.
При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Крім того, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість, зокрема й в інвойсі.
Разом з тим, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.
Зазначене дає підстави суду висновувати, що оскаржуване рішення про застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару не відповідає критеріям законності, обгрунтованості та достовірності рішення, визначеними частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 р. справа № 809/1884/16, від 3 квітня 2018 р. справа № 826/8797/16, від 21 березня 2018 р. справа № 803/407/16 та 12 березня 2018 р. № 809/4367/15.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід звернути увагу, що в прохальній частині Листа Позивач звернувся до Відповідача 1, зокрема з проханням у випадку неможливості визнання митної вартості Товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між Позивачем та Відповідачем 1 перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару та в ході такої консультації використати інформацію про митну вартість товару №1 та товару №2 за Митною декларацією 400826 при застосуванні другорядного методу визначення митної вартості Товару 1 та Товару 2 відповідно - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України.
Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому, згідно з частинами п'ятою та шостою статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У той же час, Відповідача 2, незважаючи на вимогу Позивача про проведення письмової консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару, таку консультацію перед винесенням Рішення не провів, а лише направив Повідомлення у відповідь на Лист, яке не містить жодної інформації про вибір методу визначення митної вартості Товару, тобто носить формальний характер та не може вважатися письмовою консультацією в розумінні вищезазначених норм МК України.
Суд розцінює бездіяльність Відповідача 2 (щодо не проведення письмової консультації з метою вибору методу визначення митної вартості Товару) як протиправну та таку, що порушила права Позивача як декларанта в розумінні статей 55, 57 МК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.
З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення від 31.10.2019 №2301 у сумі 3842,00 грн. За таких обставин на вказані витрати підлягають присудженню користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА 125110/2019/110034/2 від 02 травня 2019 року.
Визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Вересенка Андрія Івановича, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» та Київською митницею ДФС відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА125110/2019/110034/2 від 02 травня 2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (код ЄДРПОУ 34483946) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39470947).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.