ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" лютого 2020 р. справа № 300/1277/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
секретар судового засідання Бунич Т.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гоголь М.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
14.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства України Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області протиправно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4523-17 від 08.02.2019 року на суму 19 904,72 грн, яку слід скасувати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Зазначила, що з 12.01.2013 року перебуває на обліку як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат). Вказала, що з 10.10.2016 року по 26.02.2017 року перебувала у соціальній відпустці по вагітності і пологах, а з 27.02.2017 року по теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Таким чином, у вищезазначений період нею не здійснювалась адвокатська діяльність та відповідно не було доходів, які б були базою нарахування ЄСВ. Відтак вважає оскаржену вимогу протиправною та такою, що підлягає до скасування.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відповіді на відзив. Суду пояснила, що позивач взята на відповідний облік, як особа, що займається незалежною професійною діяльністю, а тому на неї покладено обов'язок по сплаті єдиного соціального внеску, незалежно від здійснення нею такою діяльності. Зазначила, що оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не зупинила незалежну професійну діяльність, то податковим органом підставно нараховано їй єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Просила у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 зупинено провадження по справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі за №Пз/9901/10/19 (№520/3939/19).
22.01.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду провадження в даній адміністративній справі поновлено в зв'язку з набранням законної сили вищезгаданим рішенням Верховного Суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.01.2013 року перебуває на обліку як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат).
З 10.10.2016 року по 26.02.2017 року вона перебувала у соціальній відпустці по вагітності і пологах, а з 27.02.2017 року по теперішній час - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.
08.02.2019 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4523-17, якою зобов'язано позивача сплати недоїмку в сумі 19 904,72 грн.
Дані обставини відповідно до ч.1 ст.78 КАС України доказуванню не підлягають як такі, що визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано Податковим кодексом України.
Згідно з визначеннями, наведеними в п.п.14.1.226 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з ч. 2, 3 ст. 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до платників єдиного внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Судом встановлено, що з 10.10.2016 року позивач не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала доходу від такої діяльності, оскільки перебувала у соціальній відпустці по вагітності і пологах, а з 27.02.2017 року- у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у неї як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.
Поряд з цим, відповідно до відповіді Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради за №Є/39 від 30.01.2020 року єдиний внесок за неї в цей період сплачено з сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку, про що до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щомісячно подавалися відомості щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N178, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини проводиться сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Єдиний внесок нараховується на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період. Єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.
Сплата єдиного внеску здійснюється в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.
Обчислення єдиного внеску за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно допомогу по догляду за дитиною до досягнення, та/або допомогу при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини провадиться районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення.
Згідно пункту 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 178, платники подають до територіальних органів доходів і зборів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено факт сплати Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради єдиного внеску з отриманої позивачем допомоги при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку у період з 01.01.2017 року по даний час, подвійне нарахування податковим органом єдиного внеску є безпідставним.
Таким чином, на переконання суду відповідачем безпідставно винесено вимогу № Ф-4523-17 від 08.02.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 19 904,72 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так факт сплати позивачем судового збору у розмірі 768,40 грн., який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 підтверджується квитанцією ПАТ "Приватбанк" за №TS210642 від 14.06.2019 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року за №Ф-4523-17.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Рішення складене в повному обсязі 10.02.2019 року.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.