Про накладення штрафу
11 лютого 2020 року Справа № 280/3965/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В. за участю секретаря судового засідання Фесик А.В.
розглянувши питання щодо застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами відносно ОСОБА_1 в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до міського голови міста Запоріжжя Буряк Володимира Вікторовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №280/3965/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міського голови міста Запоріжжя Буряк Володимира Вікторовича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відсутності дій по відновленню комунальними підприємствами Запорізької міської ради послуг водопостачання та електропостачання власності магазину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 А прим.32.
Ухвалою судді від 29 серпня 2019 року суддею Запорізького окружного адміністративного суду Стрельніковою Н.В. відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позову до суду до вирішення цієї справи та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Однак, 10.09.2019 (вх. №37354) позивачем подано заяву про відвід судді Стрельнікової Н.В. (т. 1 а.с. 139).
Ухвалою судді від 03.10.2020 було зупинено провадження у справі №280/3965/19 до вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Стрельнікової Н.В., та передано заяву для вирішення питання про відвід на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Ухвалою судді Семененко М.О. від 04.10.2019 у задоволенні заяви позивача відмовлено.
15 жовтня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
Крім того, позивачем під час підготовчого провадження у справі було заявлено ще декілька клопотань про відвід судді Стрельніковій Н.В., а саме: 20.11.2019 (т.2 а.с. 112-113), 17.01.2020 (т.2 а.с. 193) та від 10.02.2020 (т.2 а.с. 220-222). У задоволенні кожного з вказаних клопотань позивачки ухвалами суду було відмоВлено у зв'язку з відстуністю підстав для відводу.
Крім того у даній справі позивачем неодноразово заявлялись клопотання про забезпечення позову заявами від 15.08.2019 (т.1 а.с. 21-27), від 30.08.2019 (т.1 а.с. 84-88), від 12.08.2019 (т.1 а.с. 145-150), від 06.11.2019 (т.2 а.с. 63-65), від 27.12.2019 (т.2 а.с. 173-179) у задоволенні яких ухвалами суду було відмовлено.
З аналізу змісту вищевказаних заяв позвачки про відвід вбачається, що підставами для їх заявлення є фактично незгода позивачки процесуальними діями та рішеннями судді по цій справі.
Зокрема позивач висловлював свою незгоду з відмовою судді у задоволенні її клопотань про забезпечення позову, незважаючи на те, що постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та від 20 січня 2020 року було залишено без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали судді Стрельнікової Н.В. від 13.09.2019 та від 06.11.2019 про відмову у забезпеченні позову.
Також позивач при заявлені відводу 17.01.2020 та 10.02.2020 двічі посилається на винесення суддею 28.12.2019 року ухвали про забезпечення доказів, при цьому в ухвалі від 17.01.2020 судом вже було вказано про допущення описки в найменуванні ухвали, яку було виправлено ухвалою від 17.01.2020 (т.2 а.с. 206).
Крім того, при заявлені відводу 20.11.2019, 17.01.2020 та 10.02.2020 позивач стверджує про порушення строків розгляду позовної заяви (строків підготовчого засідання), про те, що суддею протягом тривалого часу вчиняються дії та створюються перешкоди та бар'єри в доступі до правосуддя.
Проте, суд зауважує на тому, що саме дії позивачки щодо подання необґрунтованих та безпідставних заяв (клопотань) про відвід судді створюють перешкоди судочинству та призводять до затягування розгляду справи. Так, клопотання про відвід судді від 21.11.2019 та від 17.01.2020 були подані позивачкою у дні, на які були призначені підготовчі засідання, сама позивачка у судові засідання не з'являлась, а суд був вимушений зупиняти провадження у справі для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду що розглядає справу.
У відповідності до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами п. 3 ч. 3 цієї ж статті учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 45 КАС України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Отже, суд вважає що вищевказаними діями позивачкою допущено зловживання процесуальними правами, а саме - нею заявлено декілька завідомо безпідставних відводів судді що мало своєю метою безпідставне затягування розгляду справи та перешкоджання розгляду справи. Зазначені дії позивачки суперечать визначеному у ч.1 с. 2 КАС України завданню адміністративного судочинства, а саме - справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Нормами ч. 4 ст. 45 КАС України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та відповідно до ч. 2 цієї статті - заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2020 рік, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, становить 2102 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Згідно частини 1 статті 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Оскільки ОСОБА_1 під час подання безпідставних заяв про відвід судді Стрельніковій Н.В. явно зловживала процесуальними правами, наданими їй Конституцією України, КАС України, тощо, суд, керуючись положеннями п. 2 ч.1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 штрафу в сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись положеннями ст. ст. 44, 80, 144, 145, 149, 241, 243, 248, 256, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795) штраф у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 4202 (чотири тисячі двісті дві) гривні.
Копії даної ухвали направити сторонам та до Державної судової адміністрації України, в порядку визначеному статтями 149, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до виконання.
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвалу складено та підписано суддею 11.02.2020.
Суддя Н.В.Стрельнікова