Справа № 359/11592/19
Провадження № 3/359/98/2020
ППМП №0605/12500/19
31 січня 2020 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю представника Київської митниці Держмитслужби Ясінської О.Я.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Свистула Д.А.,
розглянувши справу про порушення митних правил за матеріалами, які надійшли від Київської митниці ДФС України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження : Україна, м. Запоріжжя, місце проживання: АДРЕСА_1 працює: продавець продовольчих товарів, паспорт громадянки України для виїзду закордон НОМЕР_1 , виданий 17.10.2017, орган, що видав 2301, за ст.471 МК України,
23.11.2019 р. о 20 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю зали «Приліт» терміналу «F» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1 , яка прилетіла до України з Йорданії м.Амман, рейсом № 782 літаком а/к «Bravo», своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці України ОСОБА_1 було задано запитання щодо наявності в неї готівкових коштів, пасажирка відповіла, що має приблизно 10 000 доларів США. Після цього пасажирці було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) після неодноразових запитань інспектора пасажиркою було видано готівку в розмірі 18872 долари США, які знаходились у сумочці, що висіла на плечі пасажирки (ручна поклажа).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 вся зазначена готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує еквівалент 9 999 євро. Оскільки у пасажирки не було дрібних купюр, з виявленої суми громадянці України ОСОБА_1 було пропущено 11072 долари США . За протоколом про порушення митних правил вилучено 7800 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Обравши за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через "зелений коридор» особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перемістила через митний кордон України товар, переміщення якого через митний кордон України обмежено нормами МК України та Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».
Отже, ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України.
Таку правову кваліфікацію дій суд вважає правильною.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник визнали вину, щиро розкаялися, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, просили суд не застосовувати додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил, оскільки це буде непропорційним та становитиме для ОСОБА_1 «індивідуальний і надмірний тягар». Представник Київської митниці Держмитслужби підтримав позицію митного органу щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України.
Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , протоколом про порушення митних правил, один примірник якого було вручено їй під підпис, протоколом опитування, описом вилучених предметів, копією переліку купюр затриманої валюти, роздруківкою офіційного курсу валют станом на 23.11.2019р., копією акта про проведення огляду, розрахунком еквіваленту євро щодо доларів США станом на 23.11.2019р., службовими записками працівників митниці.
Вирішуючи питання доцільності накладення додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації грошових коштів, суд виходить із того, що конфіскація є втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном і підпадає під сферу дії пункту другого статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), який дозволяє договірним державам здійснювати контроль за користуванням майном для забезпечення виплати штрафних санкцій. Суду необхідно розглянути питання чи буде таке втручання виправданим на підставі аналізу трьох критеріїв: 1) чи є такий захід законним; 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним.
Законність втручання. Застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення відповідає вказаному критерію, тому що конфіскація прямо встановлена доступним і передбачуваним законом (ст. 471 МК України). Зобов'язання декларувати на митниці грошову суму, що перевищує 10 000 євро, викладено у МК України, постановах НБУ №3 від 02.01.2019 року, №5 від 02.01.2019 року. Суд вважає, що відповідні правила сформульовані з достатньою точністю і таким чином задовольнили якісну вимогу передбачуваності.
Суспільний (громадський) інтерес. Суд вважає, що застосування конфіскації відповідає загальним інтересам суспільства, тому що держави мають законний інтерес та обов'язок згідно з різними міжнародними договорами вживати заходів для виявлення та контролю за переміщенням готівкових грошових коштів через кордони, оскільки великі суми готівки можуть використовуватися для відмивання грошей, незаконного обігу наркотиків, фінансування тероризму або організованої злочинності, ухилення від сплати податків або здійснення інших серйозних фінансових правопорушень. Загальна вимога щодо декларування, яка застосовується до будь-якої фізичної особи, що перетинає державний кордон, перешкоджає неконтрольованому ввезенню готівкових коштів до країни чи їх вивезенню з країни, а заходи з конфіскації, що є наслідком недекларування готівки митному органу, є частиною загальної схеми регулювання, призначеної для боротьби з цими правопорушеннями.
Пропорційність. Останнє питання, яке має бути вирішене судом, полягає в тому, чи завдяки втручанню було забезпечено необхідний справедливий баланс між захистом права власності та вимогами загального інтересу суспільства, враховуючи свободу розсуду, що надається державі у цій сфері. Необхідний баланс не буде досягнуто, якщо відповідний власник майна буде змушений нести «індивідуальний та надмірний тягар». Відповідність застосування конфіскації третьому критерію зовсім не очевидна, тому що не може існувати чіткого, виключного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про дотримання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини. Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин конкретної справи.
Так, у цій справі порушення митних правил ОСОБА_1 полягало лише у тому, що грошові кошти не було письмово задекларовано і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді несплати митних платежів тощо. Варто зазначити, що предмет правопорушення (гроші) не підлягає обкладенню митними платежами, податками, зборами. Крім того, за законодавством України ввезення та вивезення іноземної валюти з України не вважається незаконною діяльністю.
ОСОБА_1 пояснила, що перебувала у Йорданії протягом чотирьох місяців у свого коханого ОСОБА_3 . Грошові кошти, з якими вона повернулися в Україну, складалися як з її власних заощаджень (близько 8500 дол.США), а також коштів отриманих від ОСОБА_3 (10600 дол.США). Основна мета переміщення цих коштів стосувалася лікування важко хворої матері. Захисник наголосив, що усі переміщувані ОСОБА_1 грошові кошти мають підтверджене законне походження, оскільки в м. Запоріжжя вона має квартиру, яку тривалий час здає в оренду. Крім того, її основна діяльність це продаж товарів через мережу Інтернет. Також, у 2017, 2018 році вона отримувала фінансову допомогу від Jaber Bashar. На підтвердження вказаних обставин захисник долучив до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу квартири від 19.06.2017 року, договори оренди даної квартири, банківські виписки з особового рахунку ОСОБА_1 щодо руху коштів. В судовому засіданні захисник та ОСОБА_1 зазначили, що її коханий ОСОБА_3 позичив їй 10600 доларів США. На підтвердження вказаних обставин долучено виписку з особового рахунку ОСОБА_3 та боргову розписку. Враховуючи той факт, що під час судового розгляду представником органу доходів і зборів не викладено жодних заперечень та сумнівів щодо дійсності зазначених вище документів, суд не в змозі поставити під сумнів законне походження грошей.
Що стосується поведінки ОСОБА_1 , суд зазначає, що немає жодних ознак того, що вона навмисно прагнула порушити митні правила, усі виявлені грошові кошти переміщувалися без ознак приховування і одразу ж були видані інспектору митниці. Щире розкаяння винного суд визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність. В свою чергу, обставин, які обтяжують відповідальність не встановлено.
Суд наголошує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається, - у цій справі, невиконання вимоги щодо декларування. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має на своєму утриманні хвору матір, яку потрібно доглядати, у зв'язку з чим, захисник долучив до справи виписний епікриз на ім'я ОСОБА_5 , консультаційний висновок спеціаліста від 25.11.2019 року, договір надання медичних послуг від 09.10.2018р., копію акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, виписки із медичної карти хворого ОСОБА_5 та довідки про проведення медичних досліджень різних видів. Суд погоджується із доводами захисника, що вилучена за протоколом сума грошових коштів є значною для ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги усі вищевказані обставини даної справи, керуючись принципом верховенства права та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 11.07.2019 року у справі «Садоча проти України») приходжу до висновку, що застосування додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, тому що є непропорційним та становитиме «індивідуальний і надмірний тягар» для ОСОБА_1 .
З метою перевиховання порушника в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту, на ОСОБА_1 достатньо накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст. ст.. 8, 129 Конституції України, ст. 23, 33 КУпАП, ст. 471 МК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ЄДРПОУ: 38050812, МФО: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA568999980313040106005026010; призначення платежу: номер справи про ПМП №, П.І.Б. (порушника)).
Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0605/12500/19 від 23.11.2019 року грошові кошти, а саме: 7800 дол. США - повернути ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. (отримувач коштів Борисп. УК/Бориспіль/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007070; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA028999980313161206000010004; код класифікації доходів бюджету 22030101).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської митниці ДФС (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ЄДРПОУ: 38050812, МФО: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA568999980313040106005026010) понесені митним органом витрати у справі про порушення митних правил в розмірі 20 грн. 57 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя Д.В. Ткаченко