Справа № 357/446/20
3/357/474/20
04.02.2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СРПП-2 Білоцерківського ВП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності зі слів не притягувався, за ст.130 ч.1 КУпАП,-
14 січня 2020 року о 05 год. 47 хв. Білоцерківський р-н с. Фурси вул. Європейська 7, ОСОБА_1 , керував автомобіль марки «ЗАЗ 110307» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, тест позитивний, результат 2,73 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9-а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, права зрозуміло відповідно до ст.268 КУпАП.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення від 14 січня 2020 року серії ОБ №080403, в якому зафіксований факт порушення п.2.9-а Правил дорожнього руху України та скоєння правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, результатом тесту №1606, письмовими поясненнями свідків, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 січня 2020 року №1606 встановлено, що ОСОБА_1 перебував у сані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, що не заперечується і самим правопорушником.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підпунктом «а» п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має посвідчення водія, скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, в судове засідання неодноразово викликався.
З врахуванням наведеного вище, та з метою невідворотності відповідальності за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.33, 34, 130, 283, 284 КУпАП України, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська