Справа № 349/2260/19
Провадження № 2-а/349/12/20
іменем України
10 лютого 2020 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Лошак О.О.
з участю секретаря судового засідання Боянівської Г.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники судового провадження:
позивач ОСОБА_1
встановив:
28 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серіяБАА№505638 від 18 грудня 2019 року відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП , а саме в тому, що він здійснив зупинку транспортного засобу на місці, що позначене табличкою 7.17 місце для інвалідів, чим порушив п.8.4 г Правил дорожнього руху (далі -ПДР) та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020,00 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що вказана постанова є незаконною та підлягає до скасування, оскільки він перевозив двох осіб, які є інвалідами.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві. В доповнення до позовної заяви пояснив, що 18 грудня 2019 року на прохання своїх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підвозив їх до магазину "АТБ" в м.Бурштині Івано-Франківської області. Вільних місць для паркування на стоянці не було. Він припаркував автомобіль на місці для інваліді, оскільки його пасажири є інвалідами. Коли вийшов з магазину, то побачив біля автомобіля працівників поліції. Пояснив, що його пасажири, які є інвалідами, знаходяться в магазині, стоять в черзі. Однак працівник поліції на його пояснення не відреагував, а виніс постанову. Просив позов задовольнити, оскільки вважає, що не порушив ПДР.
Відповідач відзиву на позов не надав , в судове засідання представник не з'явився , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Заслухавши пояснення позивача, свідка та дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що на її прохання 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 підвозив її з чоловіком до магазину "АТБ" в м.Бурштин Івано-Франківської області. Вільних місць для паркування не було, а тому вони запропонували ОСОБА_1 зупинитися на місці, яке позначено для паркування інвалідів, оскільки і вона, і її чоловік є інвалідами. В магазині були великі черги, оскільки це був передсвятковий день. Коли вони вийшли з магазину, ОСОБА_1 пояснив, що працівники поліції наклали на нього адміністративне стягнення.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягненнясерія БАА №505638 від 18 грудня 2019 року, о 16 год 20 хв. в м. Бурштині по вул.С.Бандери, керуючи транспортним засобом "Фольксваген транспортер" , номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу на місці, яке позначене табличкою 7.17 місце для інвалідів, чим порушив п.8.4 г ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, і за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частина 4 ст. 258 КУпАП встановлює, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення відповідає вимогам закону.
Позивач обґрунтовує відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП тим, що на місці де ним була здійснена стоянка транспортного засобу дійсно була табличка 7.17« Інваліди» на дорожньому покритті було позначення місця для інвалідів, однак в салоні його автомобіля було двоє осіб з інвалідністю.
Частиною 5 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки).
Згідно примітки 2 до п. 7.6 Містобудування, Планування і забудови міських і сільських поселень ДБН 360-92**, на відкритих стоянках автомобілів біля установ культурно-побутового обслуговування, підприємств торгівлі і відпочинку, окремих будинків і споруд масового відвідування слід виділяти місця для особистих автотранспортних засобів інвалідів, визначаючи їх спеціальною розміткою і спеціальними знаками. Правила дорожнього руху (розділ 34) встановлюють, що горизонтальна розмітка 1.30 позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю". Згідно пункту 10.7.35 ДСТУ 4100-2014, знак 5.38 «Місце для стоянки» повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів.
Відповідно пункту 10.9.21 ДСТУ 4100-2014 табличка 7.17 «Інваліди» повинна застосовуватись із знаком 5.38 і зазначає стоянковий майданчик (або спеціально відведену його частину) відведений для стоянки транспортних засобів, якими керують інваліди.
Згідно з пунктом 8.4. "е" розділу 8 ПДР , таблички до дорожніх знаків уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є інвалідами третьої групи загального захворювння, що підтверджуєтьсяч довідками серія ЛВА -1 146697 та серія 12 ААБ №397114, пенсійним посвідченням ОСОБА_5 серія НОМЕР_3 , виданим 05 жовтня 2013 року Пенсійним фондом України, оглянутими у судовому засіданні, копії яких долучено до матеріалів справи; перебували у салоні транспортного засобу ОСОБА_1 під час здійснення паркування на місці визначеному для інвалідів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому жодних доказів від відповідачів, які б могли спростувати доводи позивача викладені у позовній заяві, досліджені у судовому засіданні, суду не надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає до скасування.
Керуючись ст. ст. 2, 241-244, 286 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнитиповністю.
Скасувати постанову поліцейського Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Терновського Ігоря Ігоровича серії БАА №505638 від 18 грудня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 020,00 гривень.
Закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Лошак