Справа № 346/5803/19
Провадження № 2-а/346/36/20
24 січня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю: секретаря Бойко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою від 19.05.2019 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. В даній постанові вказано, що того дня позивач в с. Нижній Вербіж, по вул. Українська, Коломийського району Івано-Франківської області керував автомобілем марки «Кia Sportage», номерний знак « НОМЕР_1 », не маючи при собі ( не пред'явив) поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З даною постановою позивач не погоджується, оскільки вона, на його думку, є незаконною та сфальсифікованою, винесена без врахування його позиції, не підтверджується належними та допустимими доказами та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, позивач зазначає, що вказаного дня він зупинився на вимогу працівника поліції i став чекати поліцейського, однак, останній жестом руки запросив його до службового автомобіля. Коли він підійшов, то поліцейський, не відрекомендувавшись, як того вимагають ПДР України, вказав щоб позивач надав документи для перевірки. У відповідь про причину зупинки поліцейський агресивно відповів, що перевіряє транспортні засоби на угон, оскільки в Iвано-Франківській області викрадено автомобіль такої ж марки, (при цьому не надавши жодного наказу або орієнтування на викрадений автомобіль). Після цього поліцейський запросив позивача у службовий автомобіль для складання постанови про адміністративне правопорушення, оскільки позивач нібито керував автомобілем, не користуючись ременем пасивної безпеки та без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На заперечення позивача з цього приводу та наявність полісу в його автомобілі поліцейський вказав на необхідність надання такого під час того, як виходиш до інспектора, та твердження позивача про відсутність доказів щодо не користування ним ременем безпеки, автоінспектор не реагував, сiв у службовий автомобіль, де почав оформляти оскаржувану постанову. При складанні останньої інспектором жодних доказів вини позивача не вказано, у ній відсутні не тільки пояснення позивача, а й не зазначено свідків, що грубо протирічить ст. 256 КУпАП. Крім того, в порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2001 року № 185, позивачу як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
22.11.2019 року під час переоформлення належного позивачу автомобіля у органі МРЕВ з'ясувалась наявність в нього несплаченого штрафу. Того ж дня в Коломийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби позивач отримав копію оскаржуваної постанови. Тому позивач просить поновити процесуальний строк звернення з даним позовом, скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позивач в судове засідання не з'явився, 24.01.2020 року подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити, розгляд справи проводити без його участі (а.с. 21).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про одержання ним судових повісток-викликів. Причин неявки представника відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності та не подав відзив на позов.
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч.4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 276450 від 19.05.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. В цій постанові вказано, що ОСОБА_1 с. Нижній Вербіж, по вул. Українська, Коломийського району Івано-Франківської області керував автомобілем марки «Кia Sportage», номерний знак « НОМЕР_1 », не маючи при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 4).
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6639015 від 23.10.2018 року (строк дії до 22.10.2019 року) щодо автомобіля марки «Кia Sportage», номерний знак « НОМЕР_1 », застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , тобто позивача (а.с. 9).
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов'язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови, а позивачем надано докази про наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого долучена до позовної заяви.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Позивачу слід поновити строк для звернення до суду з позовом, оскільки він вказав у заяві від 02.12.2019 року (а.с. 2), що копію оскаржуваної постанови отримав лише 22.11.2019 року в Коломийському міськрайонному відділі ДВС.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.12, 19-20, 77, 121, ч.4 ст. 229, ст.ст. 244-246, 250, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 251, 268, 280, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
позов задовольнити.
Поновити процесуальний строк для звернення з даним позовом.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 276450 від 19.05.2019 року, винесену інспектором Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Дяківим Назарієм Михайловичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , за ч.1 ст. 126 КУпАП скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2020 року.
Суддя Калинюк О. П.