Справа № 212/955/20
2-з/212/12/20
про відмову в забезпеченні позову
11 лютого 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Більченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без повідомлення осіб та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , що також діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, Державний нотаріус Широківської державної нотаріальної контори Горбаченко Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права власності,-
встановив:
07 лютого 2020 позивач ОСОБА_1 , що також діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулась до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, Державний нотаріус Широківської державної нотаріальної контори Горбаченко Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права власності.
Одночасно з пред'явленням вказаного позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка передана в провадження судді 10 лютого 2019 року.
10 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 , своєю заявою від 10 лютого 2020 року просила суд долучити до матеріалів справи копію квитанції про сплату судового збору в сумі 420 гривень 40 копійок за подання заяви про забезпечення позову (заяву суддя отримав 11 лютого 2020 року).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
В заяві ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що представник відповідача, який діє за довіреністю ОСОБА_5 повідомив позивача, що бажає продати квартиру.
Суддя встановив, що відповідно до позовних вимог, позивач ОСОБА_1 , просить суд, в тому числі:
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_6 Оленою Володимирівною Державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори від 21 серпня 2019 року, що зареєстроване в реєстрі за № 893 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на володіння трикімнатною квартирою, загальною площею 73,2 кв.м. в тому числі житловою площею 42,2 кв.м., розташованої на шостому поверсі дев'яти поверхового житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Скасувати державну реєстрацію права власності від 21.08.2019 року, індексний номер 48337878 від 21.08.2019 року, видане ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на володіння трикімнатною квартирою, загальною площею 73,2 кв.м. в тому числі житловою площею 42,2 кв.м., розташованої на шостому поверсі дев'яти поверхового житлового будинку, що знаходиться на мікрорайоні АДРЕСА_2 , видане ОСОБА_7 , Державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної;
Визнати недійсним договір дарування трикімнатної квартири, загальною площею 72,2 кв.м. в тому числі житловою площею 42,2 кв.м., розташованої на шостому поверсі дев'яти поверхового житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 від 04 липня 2007 року, вчинений гр. ОСОБА_8 на користь гр. ОСОБА_9 посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Л.О., та зареєстрований в реєстрі за № 6799;
Скасувати державну реєстрацію права власності та свідоцтво про право власності від 04 липня 2007 року, видане КП Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» зареєстроване в книзі № 1 доп-174.
Розглянувши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Пунктом 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
До видів забезпечення позову, передбачених ст. 150 ЦПК України віднесено, накладення арешту на майно .
Згідно п. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до роз'яснення наданого Пленумом Верховного Суду України в п. 1 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, в якій також зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Як роз'яснено в п. п. 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У відповідності до роз'яснення наданого Пленумом Верховного Суду України в п. 1 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, в якій також зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
В п. 4 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи ту обставину, що позивач належними та допустимими доказами не довела, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можуть бути порушені права позивача або буде існувати реальна загроза їх порушення, що між сторонами дійсно виник спір, про що позивачем не надані достатні докази, визнається недійсним правочин, що був вчинений в 2007 році, позивачка у позовній заяві не доводить, яке ії цивільне право було порушено, в наслідок укладення договору дарування у 2007 році та видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вжиття заходу шляхом накладення арешту не є спірмірним із заявленими позовними вимогами.
Керуючись ст. ст.149,150,153,353,354 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити
Копію ухвали направити сторонам та третім особам по справі.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала відповідно до Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.
Ухвала суду складена та підписана 11 лютого 2020 року.
Суддя Р. В. Дехта