Справа № 211/6333/19
Провадження № 2-а/211/20/20
іменем України
11 лютого 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Середньої Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Зайцевої А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ясковця Сергія Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказавши, що постановою серії ЕАК № 1541538 від 21.09.2019 складену відповідачем, його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень. Згідно тексту постанови, він керував автомобілем з технічною несправністю, а саме був відсутній лівий бризговик, передбачений конструкцією автомобіля чим порушив п. 31.4.7 е) ПДР України. Він дійсно керував зазначеним транспортним засобом та був зупинений працівниками УПП, які повідомили його про технічну несправність, на що він пояснив, що виправити в дорозі ці несправності неможливо, адже через нерівну дорогу був зірваний бризговик та відламані його кріплення. Враховуючи, що запасного бризговика з собою він не мав, тому рухався із ввімкненою аварійною сигналізацією на низькій швидкості до найближчого місця ремонту. Отже він діяв відповідно до вимог ПДР, притягнення його до адміністративної відповідальності вважає неправомірним. Крім того, відповідачем не було роз'яснено йому прав, не вирішено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та необхідністю залучення захисника. Також відповідачем порушено процесуальний порядок розгляду справи, адже жодного розгляду взагалі не було, відповідач обмежився лише формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури. Тому просить суд скасувати постанову серії ЕАК № 1541538 від 21.09.2019.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату слухання були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили.
До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні вимог наполягає з підстав, викладених в позові.
Відповідач інспектор ППП Ясковець С.В. та представник відповідача ППП направили до суду відзиви на позов, в обґрунтування яких зазначено, що інспектором Ясковець С.В. під час патрулювання 21.09.2019 на трасі Н-11 в Криворізькому районі Дніпропетровської області, було помічено транспортний засіб Форд Транзіт д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки було з'ясовано, що транспортний засіб рухався з технічною несправністю, а саме на транспортному засобі були відсутні передбачені конструкцією бризговики, чим порушено п. 31.4.7. (е) ПДР. Даний транспортний засіб було зупинено з дотриманням ПДР, після чого інспектором виконано вимоги п. 3 ст. 18, п. 1.1. та п. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», повідомлено про відео фіксацію та причину зупинки, та запропоновано надати посвідчення водія. Переконавшись у виконанні вимог ст. 278 КУпАП, інспектор перейшов до розгляду справи, зачитавши позивачу його права по ч. 1 ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після з'ясування фактичних даних інспектором було встановлено наявність адміністративного правопорушення та за результатами розгляду справи винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн., яка була оголошена позивачу, як і порядок та строки оскарження. З викладених підстав інспектором ППП винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП, позивач спотворює дійсні обставини з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, просив відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справі на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом, 21 вересня 2019 року інспектором Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ясковцем С.В. було винесено постанову серії ЕАК № 1541538 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 21 вересня 2019 року о 09-33 годині керував транспортним засобом Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_1 з технічною несправністю, а саме був відсутній лівий бризговик, передбачений конструкцією автомобіля, що зафіксовано на бодікамеру 00150, чим порушив п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Пунктом 2.3 (а) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Згідно пункту 31.4.7.е) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 1.9 ПДР України). Оскільки відсутність бризковиків або грязезахисних фартухів може призвести до викиду бруду і каміння з-під коліс рухомого транспортного засобу.
Згідно п. 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Нормами частини другої статті 70 КАС України встановлено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами першою, другою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Так, при перегляді доданого до відзиву на позов відеозапису з бодікамеру встановлено факт того, що позивач керував автомобілем, який не мав бризковиків, що не заперечувалось також самим позивачем.
ОСОБА_1 о 09-37 годині роз'яснено його права за ст.63 Конституції України та за ст.268 КУпАП, заяв та клопотань на той час від позивача не надійшло. Також, з відеозапису вбачається, що позивачу було доведено до відома про те, що відносно нього буде винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ст. 121 ч.1 КУпАП: проведено розгляд справи, ознайомлено позивача з постановою.
Наведеним вище спростовуються посилання позивача, про не роз'яснення інспектором позивачу прав та обов'язків, та про відмову скористуватись допомогою адвоката та щодо наявності інших на думку позивача порушень з боку відповідача щодо процедури розгляду справи.
Разом з тим, додані до матеріалів справи докази (фото та відеозапис) не спростовують пояснення позивача щодо того, що він рухався з ввімкненими аварійними сигналами автомобіля до найближчого місця ремонту.
Відповідно до п. 31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. Так як несправність, що мала місце у даному випадку , не стосується випадків, встановлених п. 31.4.7. цих Правил, які встановлюють категоричну заборону руху, то позивач мав право продовжити рух коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
У даній справі, суб'єкт владних повноважень не надав доказів, які б підтверджували рух транспортного засобу без виконання вимог п. 9.9 Правил дорожнього руху , тому суд вважає, що постанова прийнята без врахування усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення. Наявні у даній адміністративній справі матеріали факт скоєння адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, не відображають.
Суд вважає також доречним посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04, у яких визначено, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 243-246,286 КАС України , суд, -
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 1541538 від 21 вересня 2019 року винесену інспектором Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ясковцем Сергіяєм Віталійовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КупАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня його проголошення.
Суддя: Н. Г. Середня