Справа № 161/1714/20
Провадження № 1-кс/161/869/20
м. Луцьк 05 лютого 2020 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про надання дозволу на відбирання біологічних зразків (крові) примусово у ОСОБА_6 для подальшого проведення судової імунологічної експертизи, в рамках кримінального провадження №12019030130000502 від 27.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України,-
До слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про надання дозволу на відбирання біологічних зразків (крові) примусово у ОСОБА_6 для подальшого проведення судової імунологічної експертизи, в рамках кримінального провадження №12019030130000502 від 27.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України. Просить клопотання задовольнити з підстав наведених в ньому.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та навели доводи, аналогічно тим, що вказані у клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 , особа щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання, оскільки в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 перебуває у статусі свідка, а відповідно до норм КПК України відсутні підстави для відібрання біологічних зразків у свідка, тому просять відмовити у задоволенні клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , особа щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_6 подали заяву про проведення судового розгляду без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Тому, судовий розгляд клопотання проведено без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Заслухавши пояснення слідчого та прокурора, які підтримали подане клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити, з'ясувавши думку захисника та особи щодо якої розглядається клопотання, які заперечили щодо задоволення клопотання, оглянувши та дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання безпідставне та не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6, 7ст. 163 КПК України,слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (в цьому випадку персональні дані особи), якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Слідчий суддя в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Свідок не є стороною кримінального провадження, а є фізичною особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Керуючись загальним принципом кримінального провадження, зокрема, таким як законність, слід зазначити, що від свідка можна зажадати отримання відомостей щодо відомих йому обставин в кримінальному провадженні шляхом отримання від нього показів. Законом не передбачено здійснення щодо свідка інших дій, а саме проведення досудового розслідування шляхом відібрання біологічних зразків (крові) в примусовому порядку в рамках будь-якого кримінального провадження.
Відповідно до ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, що має наслідком визнання доказів, отриманих внаслідок таких дій недопустимими.
Відповідно до ч. 1 п. 18 ст. 3 КПК України,слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку,передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Ст. 63 Конституції України надає загальне право не свідчити проти себе та своїх близьких. Особа не несе відповідальності за відмову надавати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Водночас, Європейський суд з прав людини у справі «CASE OF SAUNDERS v. UNITED KINGDOM» вузько розтлумачив право не свідчити проти себе, зазначивши, що це правило не поширюється на використання у кримінальному провадженні матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого під примусом, а також матеріалів, які існують незалежно від волі підозрюваного (зокрема, документи, отримані на підставі ордера, змушування дихати в алкогольно-респіраторну трубку, аналізи крові, сечі, зразки шкіри для аналізу ДНК).
За практикою Європейського суду з прав людини, фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.
Крім того, відсутні підстави для отримання зразків для проведення експертизи, передбачені ч. 1 ст. 245 КПК України, а саме те, що слідчим не додано до клопотання будь-яких доказів призначення експертизи та доказів того, що біологічні зразки ОСОБА_6 можна буде використати як докази в кримінальному провадженні.
Разом з тим, надання дозволу на відібрання біологічних зразків є правом, а не обов'язком слідчого судді, відповідно до ч. 3 ст. 245 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого про примусове відібрання зразків не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 18, 87,132,163,164,245КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про надання дозволу на відбирання біологічних зразків (крові) примусово у ОСОБА_6 для подальшого проведення судової імунологічної експертизи, в рамках кримінального провадження №12019030130000502 від 27.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1