Справа № 161/21396/19
Провадження № 2/161/997/20
03 лютого 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липинської сільської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Липинської сільської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на таке майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,75 га, що розташована на території Липинської сільської ради відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2003 року; земельну ділянку площею 0,17 га, що розташована на території Липинської сільської ради відповідно до державного акту на право власності на землю від 22 лютого 2002 року; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,62 га, що розташована на території Липинської сільської ради відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2003 року.
На випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла своїм онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах належну їй земельну ділянку, площею 1,75 га (державний акт ВЛ №026528) та земельну ділянку, площею 1,62 га (державний акт ВЛ №026527). Таким чином після смерті матері залишилась частина спадкового майна, яка не охоплена заповітом.
Позивач вказує, що вона в грудні 2019 року звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак листом від 11 грудня 2019 року нотаріус їй повідомив, що вона пропустила строк для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає стан свого здоров'я, пояснюючи, що з 2007 року вона хворіла на онкологічне захворювання, в зв'язку з чим тривалий час лікувалась та отримала ІІІ групу інвалідності безтерміново. Місцем її постійного проживання є с. Страшевичі Старосамбірського району Львівської області. Враховуючи, що спадщина відкрилась в с. Липини Луцького району Волинської області, то за станом здоров'я їй важко долати таку відстань для оформлення спадкових прав.
З врахуванням наведеного та на підставі ст. 1272 ЦК України просить визначити ОСОБА_1 , додатковий строк тривалістю 2 місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, представник позивача адвокат Ольховський М.В. подав суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Липинської сільської ради Луцького району Волинської області Воробець С.В. подала суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що не заперечує з приводу задоволення позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилась, заявою від 24 січня 2020 року просить розгляд справи здійснювати без її участі, а також зазначає, що обставини, викладені в позовній заяві, відповідають дійсності, а тому вона не заперечує щодо задоволення позову.
Третя особа ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій зазначає про визнання позову та просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
У відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 січня 2018 року виконавчим комітетом Липинської сільської ради Луцького району Волинської області (а.с.4).
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт та зробила таке заповітне розпорядження: належну їй земельну ділянку, площею 1,75 га для ведення особистого селянського господарства (державний акт серії ВЛ №026528) та земельну ділянку, площею 1,62 га для ведення особистого селянського господарства (державний акт серії ВЛ № 026527) заповіла своїм онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах (а.с.6). Вказаний заповіт посвідчено 06 лютого 2013 року секретарем Липинської сільської ради Луцького району Волинської області.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 4 ст. 1236 ЦК України чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Суд не бере до уваги наявний в матеріалах справи заповіт ОСОБА_4 від 29 липня 2002 року, оскільки в силу ч.3 ст. 1254 ЦК України кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Суд встановив, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке не охоплено її заповітом, а саме: житловий будинок з господарськими будівля ми та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10,14) та земельна ділянка, площею 0,37 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Липинської сільської ради Луцького району Волинської області (державний акт серії ВЛ №033684) (а.с.12).
Будучи спадкоємцем першої черги після смерті матері, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Герасимчук Ольги Петрівни з метою прийняття спадщини.
Факт родинних відносин спадкодавця ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , яке видане 20 лютого 1979 року Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області (а.с.8) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , видане 02 червня 1977 року Будинком урочистих подій м. Івано-Франківська, відповідно до якого ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.9).
З письмової відповіді приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Герасимчук Ольги Петрівни №93/02-17 від 11 грудня 2019 року встановлено, що для подальшого оформлення прав на спадкове майно ОСОБА_1 запропоновано звернутись до суду, оскільки нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 22).
Суд встановив, що спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є дітьми позивача ОСОБА_1 , та не претендують на спадкове майно, яке не було охоплене заповітом.
Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Крім того, при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки їй було важко долати відстань з місця її проживання до місця відкриття спадщини за станом здоров'я.
На підтвердження незадовільного стану здоров'я позивач надала суду довідки з Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, зі змісту яких вбачається, що в 2007 році їй діагностовано онкологічне захворювання. В зв'язку з таким діагнозом позивач періодично проходила стаціонарне лікування в хіміотерапевтичному відділі Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру (а.с. 23, 24).
Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_1 04 вересня 2009 року призначено ІІІ групу інвалідності безтерміново (а.с.25).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оцінюючи доводи позивача та надані нею докази в обґрунтування позовних вимог, суд вважає, що у своїй сукупності вони свідчать про те, що позивач мала об'єктивні труднощі у своєчасному поданні заяви про прийняття спадщини, а тому причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку є поважними.
Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 1268-1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12-13, 81, 141, 259, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_4 );
Відповідач: Липинська сільська рада Луцького району Волинської області (місце знаходження: 45601, вул Центральна, 7, с. Липини Луцького району Волинської області, ЄДРПОУ - 04332271);
Третя особа: ОСОБА_2 (місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_5 );
Третя особа: ОСОБА_3 (місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_6 );
Дата складення повного тексту рішення 11 лютого 2020 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.