Справа № 991/302/20
Провадження1-кс/991/886/20
05 лютого 2020 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду клопотання про повернення застави у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016,
29.01.2020 адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Вищого антикорупційного суду з заявою про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про повернення застави у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016.
В обґрунтування поданої заяви адвокат послалась на існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчої судді ОСОБА_5 , а саме те, що на офіційному сайті Вищого антикорупційного суду розміщена стаття судді-спікера Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 за назвою «Про те, що означає застава». У вказаній статті слідча суддя ОСОБА_5 наводить тези застосування такого запобіжного заходу як застава та стверджує, що «застава є безстроковим запобіжним заходом та її повернення можливе в разі припинення цього запобіжного заходу або після винесення вироку у справі». Вказане твердження на думку адвоката свідчить про заздалегідь сформовану думку слідчої судді ОСОБА_5 при вирішенні таких клопотань як повернення застави, а тому слідча судді ОСОБА_6 є упередженою.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подану заяву про відвід, просила її задовольнити.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Що стосується доводів заявника щодо упередженості слідчої судді ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає наступне.
Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
В той же час у заяві адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 не наведено даних на підтвердження жодної з обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини першої та частиною другою вказаної статті.
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, а вказана заява фактично містить власні припущення особи, яка подала заяву, щодо упередженості слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 .
Щодо обставин для відводу слідчого судді, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які передбачають можливість відводу слідчого судді за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, то і вони у даному випадку не доведені, оскільки заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 не містить об'єктивних обставин, які можуть свідчити про її упередженість під час розгляду клопотання про повернення застави у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016.
Як вбачається із заяви про відвід, адвокат обґрунтовує заяву виключно незгодою з висновками, викладеними в статті судді-спікера Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 за назвою «Про те, що означає застава», розміщеною на офіційному сайті Вищого антикорупційного суду.
Однак вказана обставина не може бути визнана підставою для відводу судді від участі у розгляді клопотання, оскільки зазначена стаття містить системний аналіз загальних норм КПК України та не містить висновків стосовно розгляду конкретної справи.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчої судді ОСОБА_5 та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчою суддею об'єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу судді, вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що доводи заявника ОСОБА_3 є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчій судді ОСОБА_5 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду клопотання про повернення застави у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1