Дата документу 05.02.2020 Справа № 320/7278/18
-
Єдиний унікальний № 320/7278/18 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/370/20 Міщенко Т.М.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
05 лютого 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кухаря С.В.
Онищенко Е.А.
За участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що її батьками є: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_1 є молодшим братом її батька, а їй доводиться двоюрідним дядьком.
У її батька також був двоюрідний брат ОСОБА_5 який доводиться її двоюрідним дядьком.
Зі своїм чоловіком вона розвелась у 2016 році, спільних дітей не мають.
Зазначає, що після смерті дружини, ОСОБА_5 проживав один.
В листопаді 2012 року вона взяла свого дядька ОСОБА_5 до себе на утримання, оскільки в них були дружні стосунки. ОСОБА_5 сам запропонував проживати разом. До цього вона мешкала за адресою АДРЕСА_1 .
З ОСОБА_5 вони проживали взимку в його квартирі, а коли закінчувався опалювальний сезон переїжджали проживати в будинок по АДРЕСА_1 .
Восени 2017 року ОСОБА_5 зламав шийку бедра у зв'язку із чим йому була зроблена операція, після якої вона здійснювала за ним догляд, купувала ліки, продукти харчування.
За його дорученням отримувала його пенсію. Здійснювала оплату комунальних послуг, робила поточний ремонт в квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, усі витрати по похованню здійснювала вона.
За час життя ОСОБА_5 пропонував скласти заповіт на її ім'я оскільки більше в нього не було родичів.
Відповідач був присутнім на похованні ОСОБА_5 де повідомив що останні чотири роки він з померлим не спілкувався та вони не бачились.
Вважає, що вона фактично прийняла спадщину оскільки проживала однією родиною із померлим, доглядала його.
У квітні 2018 року вона звернулась до Державного архіву Запорізької області щодо анкетних даних народження діда, його сестри та інших документів.
Починаючи з 05 до 09 липня 2018 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні в КУ «Центр надання медичних послуг ММР № 2» з діагнозом «ДДПП» - радикуліт з явно вираженим больовим синдромом.
Після лікування вона звернулась до Мелітопольської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , однак її направили до приватного нотаріуса Тимченко М.Г. в провадженні якої вже була заведена спадкова справа ще в січні 2018 року після смерті ОСОБА_5 за заявою відповідача.
Коли вона звернулась до приватного нотаріуса Тимченко М.Г. із заявою про прийняття спадщини, дізналась, що нею був пропущений встановлений законом шестимісячний строк для подання зави до нотаріуса, у зв'язку з чим їй було рекомендовано звернутись до суду.
Вказує, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин у зв'язку із тим, що вона тривалий час відновлювала документи по родинним стосункам з померлим, крім того в кінці терміну знаходилась на лікуванні. Нею було пропущено усього 10 днів. Пояснила, що 07.01.2018 року вона не була в лікарні у ОСОБА_5 оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся і вона поїхала підтримати близьких.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд встановити юридичний факт родинних відносин, а саме: що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є її двоюрідним дядьком, встановити юридичний факт, що вона мешкала однією сім'єю з ОСОБА_5 з листопада 2012 року не менше 5 років до часу відкриття спадщини та визначити їй додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2019 року позов задоволено частково.
Встановлено, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначено для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позовної вимоги щодо встановлення факту проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше п'яти років до часу відкриття спадщини відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів причин пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини. Суд не в повній мірі дослідив обставини та причини пропуску строку для прийняття спадщини, а тому висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Просить сковувати рішення суду в частині задоволених позовних вимоги, та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який був двоюрідним дядьком позивача ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є двоюрідним братом померлого ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Тимченко М.Г. з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_6 також звернулась до приватного нотаріуса Тимченко М.Г. із заявою про прийняття спадщина, проте нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, а також у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують спорідненість позивача та спадкодавця.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з доведеності того факту, що померлий ОСОБА_5 є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 . Окрім того суд першої інстанції вважав доведеними обставини, що стали причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання факту проживання померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_2 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, суд виходив з недоведеності даного факту та безпідставності заявлених вимог.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ч. 3 ст. 1216 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що батьком позивача ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкодавець ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_1 та батько позивача ОСОБА_3 є двоюрідними братами. Таким чином, ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_5 за правом представлення свого батька - двоюрідного брата спадкодавця ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Оскільки відповідно до доказів, наданих позивачем, нею пропущено строк для прийняття спадщини у зв'язку з наявністю сукупності поважних причин, а саме хвороби та процесу збирання доказів на підтвердження факту родинних відносин зі спадкодавцем, а також враховуючи те, що цей строк було пропущено менш ніж на два тижні, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження позивачу строку для прийняття спадщини.
Колегія суддів відхиляє довід, викладений в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про відсутність у позивача права на звернення до суду із захистом своїх прав в порядку ст. 15 ЦПК України, оскільки Цивільним кодексом України прямо передбачено, що поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини здійснюється в судовому порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно оцінено докази, надані сторонами, у їх сукупності, враховано їх взаємовиключність та обґрунтовано встановлено, що дані докази свідчать про здійснення позивачем лише догляду за ОСОБА_5 та надання йому матеріальної допомоги.
Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2019 року в цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 10 лютого 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко