печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4341/20-к
03 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням Служби безпеки України та підтримання обвинувачення Управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018230240000597 від 13 квітня 2018 року ОСОБА_3 ,
30.01.2020 начальник відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями Служби безпеки України та підтримання обвинувачення Управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018230240000597 від 13.04.2018 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчими Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018230240000597 від 13.04.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 194, ст. 340, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 263 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 діючи спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими на даний час особами створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів керував такою організацією та брав участь у ній та злочинах, вчинюваних такою організаціє при наступних обставинах.
ОСОБА_7 наказав членам злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та іншим невстановленим на даний час особам підшукати значну кількість осіб, які повинні були б 04.05.2018 знаходячись біля будівлі Олешківської районної ради Херсонської області, за адресою: Херсонська область, місто Олешки, вулиця Гвардійська, 24, грубо порушуючи громадський порядок із застосуванням предметів спеціально пристосованих і заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень шляхом їх масового застосування щодо осіб, які прибудуть на засідання сесії спричинити їм тілесні ушкодження, і таким чином, в тому числі, внаслідок залякування такими діями депутатів Олешківської районної ради, протистояти у прийнятті депутатами VII скликання Олешківської районної ради Херсонської області запланованого на 04.05.2018 рішення про висловлення недовіри голові Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_11 .
На виконання такого наказу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені на даний час особи до вчинення вищевказаних злочинних дій залучили ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших невстановлених на даний час осіб в кількості не менше 50 чоловік, які 04.05.2018 близько 09 год. прибули до будівлі Олешківської районної ради Херсонської області, за адресою: Херсонська область, місто Олешки, вулиця Гвардійська, 24, де за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених на даний час осіб заблокували вхід до неї мешканцям м. Олешки Херсонської області у тому числі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншим, які хотіли бути присутніми цього дня на сесії Олешківської районної ради Херсонської області, на якій повинно було, зокрема, розглядатися питання про висловлення недовіри голові Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_11 .
При цьому, ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші невстановлені особи, ОСОБА_9 були проінструктовані про те, що коли будь-хто із мешканців м. Олешки Херсонської області, які прибули для того щоб бути присутніми на сесії райради спробують потрапити до приміщення Олешківської районної ради Херсонської області, то стосовно них вони мають одночасно та масово застосувати фізичне насильство в тому числі із застосуванням предметів спеціально пристосованих і заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.
04.05.2018, близько 10.год 40 хв., коли ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інші мешканці м. Олешки Херсонської області, що прибули для того, щоб бути присутніми на сесії, та які поводили себе мирно і не проявляли жодних ознак агресії зробили спробу зайти до приміщення райради, то за вказівкою ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та сам ОСОБА_9 , а також залучені ними до масових заворушень невстановлені особи в кількості близько 50 осіб, задля досягнення своєї мети, яка полягала у фізичному блокуванні вільного входу громадян у середину будівлі Олешківської райради та, в такий спосіб, недопущенні прийняття депутатами VII скликання Олешківської районної ради Херсонської області запланованого на 04.05.2018 рішення про висловлення недовіри голові Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_11 , почали безпричинно, одночасно, масово та агресивно із застосуванням палиць, кийків, руками та ногами наносити чисельні хаотичні удари в різні частини тіла та по голові всім особам, які стояли навпроти них і намагалися пройти через них та потрапити до приміщення райради.
ОСОБА_3 , виконуючи вказівку ОСОБА_9 щодо фізичного блокування групі громадян вільного входу у середину приміщення адміністративної будівлі Олешківської районної ради Херсонської та в такий спосіб, недопущення прийняття її депутатами рішення про висловлення недовіри голові Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_11 , діючи організовано та одночасно разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими на даний час особам, діючи стихійно та агресивно умисно наніс один удар заздалегідь пристосованим для заподіяння тілесних ушкоджень гумовим кийком ОСОБА_16 по голові в область лівої скроні.
Після цього, ОСОБА_3 продовжив наносити чисельні удари гумовим кийком, руками та ногами іншим особам, які мали намір потрапити до приміщення Олешківської районної ради Херсонської області.
Злочинні дії ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , та інших невстановлених осіб, які полягали в активній участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою тривали близько 5 хвилин, після чого постраждалі мешканці Олешківського району, які хотіли бути присутні 04.05.2018 на сесії Олешківської районної ради Херсонської, отримавши тілесні ушкодження вимушені припинити свої спроби потрапити до приміщення Олешківського районної ради та відступити на протилежну сторону дороги від її приміщення.
При цьому ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , та інші невстановлені особи продовжили блокування входу до приміщення Олешківської районної ради з метою недопущення до неї бажаючих потрапити на засідання сесії депутатів Олешківської районної ради, на якій голові Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_11 планувалося висловити недовіру.
Потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 відповідно до висновків експерта від 09.01.2020 №396/566, №4 та №1, заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків, а також на інших підозрюваних, змусити свідчити їх на його користь, продовжити вчинювати кримінальні правопорушення, знищити та приховати докази, які викривають його у вчиненні злочину.
Прокурор обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема тим, що ОСОБА_3 через ОСОБА_7 , з яким пов'язаний через спільне вчинення злочину, маючи зв'язки із представниками правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також серед осіб які раніше вчиняли кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Крім того, враховуючи вчинення ним тяжкого злочину із застосуванням насильства, ОСОБА_3 може незаконно впливати на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні та, за участі інших осіб із якими останній пов'язаний злочинною діяльністю і самостійно, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, а, враховуючи що санкція ч. 1 ст. 294 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, він, усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також прокурор вказує, що враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий насильницький злочин, у випадку необрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, зауваживши, що вони допомагали поліції і діяли відповідно до статуту ГО «Ніхто крім нас», захищаючи громадський порядок.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
20.01.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 26.12.2019;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 07.05.2018;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 26.12.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 27.12.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 28.12.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 29.05.2018;
- рапортом заступника начальника відділу УКР ГУ НП в Херсонській області від 05.01.2020;
- рапортом інспектора чергової частини Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУ НП в Херсонській області від 04.05.2018;
- заявою ОСОБА_16 від 04.05.2018;
- рапортом про прийняте повідомлення про злочин від 04.05.2018;
- протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.05.2018;
- заявою ОСОБА_23 про початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення від 04.05.2019;
- довідкою Херсонської обласної клінічної лікарні №1625 від 04.05.2018;
- заявою Олешківської районної ради Херсонської області від 08.05.2018 про вчинення кримінального правопорушення;
- висновком експерта №396/566 від 09.01.2020;
- висновком експерта №4 від 09.01.2020;
- висновком експерта №1 від 09.01.2010;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні прокурора про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги, на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12018230240000597 від 13 квітня 2018 року, а саме до 03 квітня 2020 року включно.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12018230240000597 від 13 квітня 2018 року, а саме до 03 квітня 2020 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або до процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні за вимогою, а також до слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1