10 лютого 2020 року
м. Київ
справа №160/2903/19
адміністративне провадження №К/9901/3287/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року,
ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року,
та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року
у справі №160/2903/19
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Директора Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Стрілець Руслана Олександровича,
про оскарження дій, рішень чи бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії і відшкодування шкоди, -
29 січня 2020 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №160/2903/19.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Щодо оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, то з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що текст оскаржуваних рішень апеляційного суду було складено у день їх прийняття, відповідно останнім днем для їх оскарження було 30 вересня 2019 року та 02 січня 2020 року.
Проте, касаційну скаргу подано до суду лише 29 січня 2020 року, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
Клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року скаржником не заявлено.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання скаржнику часу для подання відповідної заяви про поновлення пропущеного строку з наданням доказів про фактичну дату отримання копії оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Разом із касаційною скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Конституції України, яка гарантує право на звернення до суду без жодних обмежень чи умов щодо сплати судового збору та іншого.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Разом з тим, посилаючись на свій незадовільний матеріальний стан, ОСОБА_1 , долучає до касаційної скарги відповідні документи, однак зазначені документи про його незадовільний матеріальний стан, що вказані у додатку до касаційної скарги, сформованої в системі "Електронний суд" 29 січня 2020 року, відсутні, про складено Акт №160/2903/19/6323/20 від 29 січня 2020 року.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Із змісту касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 оскаржуються:
- ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, якими (на підставі пункту 3 частини 1 статті 299 КАС України та згідно частини 5 статті 323 КАС України відповідно) відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 160/2903/19 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 ;
- постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, якою зазначена ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 як такої, що не підписано у встановленому законом порядку, залишено без змін.
Таким чином, оскільки предметом оскарження є судові рішення з питань правильного застосування норм процесуального права, судовий збір за подачу звернення з цією касаційною скаргою слід обчислювати виходячи з підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" за оскарження трьох процесуальних документів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 гривні, тому, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в розмірі 6306,00 гривні (2102,00 грн*3).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише у питаннях права (застосування норм матеріального та процесуального права), але не в питаннях факту.
В свою чергу порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Касаційна скарга позивача вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки містить загальні посилання на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень. При цьому скаржник не зазначив, які, на його думку, норми матеріального права застосовано неправильно (неправильно розтлумачено закон або застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню), чи норми процесуального права порушено судами попередніх інстанцій, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 169, 248, 329, 330, 332 КАС України,
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №160/2903/19 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
А.В. Жук,
Суддя