10 лютого 2020 року
м. Київ
справа №826/8827/17
адміністративне провадження №К/9901/36132/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України , Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи: Державна екологічна інспекція України, Держпродспоживслужба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2018 року Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (далі - МБО «Екологія-Право-Людина») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України , Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи: Державна екологічна інспекція України, Держпродспоживслужба України, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України щодо неорганізації та нездійснення контролю за використанням пестицидів, непопередження забруднення довкілля та погіршення стану здоров'я людей;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство екології та природних ресурсів України організувати здійснення контролю за використанням пестицидів для попередження забруднення довкілля та погіршення стану здоров'я людей.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 09 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, МБО «Екологія-Право-Людина» 21 грудня 2019 року направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 09 січня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу МБО «Екологія-Право-Людина» у зв'язку з невідповідністю її вимозі ч. 4 ст. 330 КАС України, оскільки не додано документа про сплату судового збору. Суд надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення цього недоліку шляхом подання документа про сплату судового збору.
Копію цієї ухвали скаржник отримав 15 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
27 січня 2020 року скаржник надав до суду заяву про відтермінування сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, обґрунтовуючи її відсутністю коштів для сплати такого збору та тим, що позовна заява подається в інтересах суспільства, а тому направлена на захист соціальних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Втім, посилання відповідача на відсутність коштів для здійснення оплати судового збору в установлені строки та те, що позов подається в інтересах суспільства, не є підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від його сплати.
Крім того, суд наголошує на тому, що ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, або відстрочення/ розстрочення їх сплати виключно для фізичних осіб.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки, зазначену підставу для звільнення юридичної особи від сплати судового збору, суд визнає неповажною.
Таким чином, строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 25 січня 2020 року. Документ про сплату судового збору скаржником до суду наданий не був.
Враховуючи, що станом на 10 лютого 2020 року недолік касаційної скарги не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 та ч. 8 ст. 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суддя
Касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України , Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи: Державна екологічна інспекція України, Держпродспоживслужба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна