10 лютого 2020 року
Київ
справа №160/2537/19
адміністративне провадження №К/9901/34463/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі № 160/2537/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, скасування припису та визнання дій протиправними, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову № ДНЗ/277/АВ/ТД-ФС/158 від 21 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими особами у розмірі 250 380,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № ДНЗ/277/АВ/ІП-ФС/159 від 21 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими особами у розмірі 4 173,00 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо виходу за межі предмету інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та вилучення журналу перевірок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та копії направлення № 11 від 27 грудня 2018 року, що відбулось під час проведення інспекційного відвідування у період з 17 січня 2019 року по 18 січня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ДНЗ/227/АВ від 18 січня 2019 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21 лютого 2019 року № ДНЗ/277/АВ/ТД-ФС/158.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 18 січня 2019 року № ДНЗ/277/АВ.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року в адміністративній справі № 160/2537/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, скасування припису та визнання дій протиправними - задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року в адміністративній справі № 160/2537/19 скасовано в частині відмови в задоволені позову щодо визнання протиправним та скасування пункту п'ять припису про усунення виявлених порушень № ДНЗ/227/АВ від 18 січня 2019 року та в цій частині позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано пункт п'ять припису про усунення виявлених порушень № ДНЗ/227/АВ від 18 січня 2019 року.
В інший частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року в адміністративній справі № 160/2537/19 залишено без змін.
Вважаючи постанову такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року залишено без руху касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі № 160/2537/19 з підстав передбачених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 19 грудня 2019 року.
02 січня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у якому просив звільнити від сплати судового збору за подачу касаційної скарги по справі № 160/2537/19, а вразі відмови у звільненні від сплати судового збору, продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги, в обґрунтування якого скаржник посилається на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, на даний час відсутні кошти на фінансування, зокрема, кошти на оплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року продовжено Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 16 грудня 2019 року.
06 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у якому повторно просив звільнити від сплати судового збору за подачу касаційної скарги по справі № 160/2537/19, а вразі відмови у звільненні від сплати судового збору, продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги, в обґрунтування якого скаржник посилається на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, на даний час відсутні кошти на фінансування, зокрема, кошти на оплату судового збору.
Відповідно до довідки № 39 від 29 січня 2020 року кошторисом на 2020 рік затверджено асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у сумі 8 900,00 грн.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб'єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб'єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника - відсутні.
Щодо клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги по справі № 160/2537/19, слід зазначити таке.
Згідно із частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Зі змісту клопотань, вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, а надані докази є недостатніми та не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для того, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, зазначені відповідачем підстави для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк усунення недоліків касаційної скарги.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі слід відмовити.
На підставі частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 6 статті 332 КАС України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що станом на 10 лютого 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відмовити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі № 160/2537/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, скасування припису та визнання дій протиправними - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Тацій Л.В.