61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 грудня 2009 р. Справа № 2-а-25163/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді:
Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.03.2009р. по справі № 2-а-25163/08/2070
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області
про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного судута зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області, в якому просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31.12.2007 року, зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області нарахувати на його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2 492,85 грн. та недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу за 2008 рік в сумі 570,60 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області противоправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області провести перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття постанови з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що відповідачем пропущено строк звернення до суду за захистом порушених прав та свобод.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року підлягає зміні в частині відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за 2008 рік, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач, не здійснює позивачу виплати, у відповідності до вимог зазначеного Закону посилаючись на відсутність у нього коштів на такі виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про нарахування на користь позивача недоплаченої йому як дитині війни щомісячної доплати до пенсії за 2006 рік суд першої інстанції виходив з того, що у 2006 році дана виплата була обмежена Законом України “Про державний бюджет на 2006 рік”.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.
Закони України “Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 19.01.2006 року її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до приписів ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп2007 року, яким визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України”.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність, а тому не підлягала застосуванню.
Як вбачається з матеріалів справи у 2007 році відповідач не здійснював позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка набула чинності із зазначеної дати.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін за 2006 - 2007 роки норми матеріального та процесуального права.
Однак, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції вирішено не всі позовні вимоги, а саме не розглянуто позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за 2008 рік.
По суті зазначених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч .2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області, з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка набула чинності із зазначеної дати.
У 2008 році, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 530, відповідач сплатив позивачу підвищення до пенсії як дитині війни. Між тим, в повному обсязі доплати до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу проведені не були.
Вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої як дитині війни доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі задоволенню не підлягає, оскільки такі виплати не були позивачеві нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2 ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, на не отримані позивачем суми доплати до пенсії строки звернення до суду не розповсюджуються.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не застосував ст.99, 100 КАС України, враховуючи похилий вік позивача та його необізнаність в змінах законодавства.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції, серед іншого, є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року по справі № 2-а-25163/08/2070 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області нарахувати та сплатити позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року по справі № 2-а-25163/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області - змінити.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за 2008 рік задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплат, здійснених у 2008 році.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис)
(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.