61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 грудня 2009 р. Справа № 17/112-3/231/5018
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді:
Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
представників позивача - Олєксєєв Є.О., Марченко Н.А.
представника відповідача - Біленко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Прокуратури Полтавської області та Кременчуцької об'єднаної державноїподаткової інспекції в Полтавській області на постанову Господарський суд Полтавської областi від 03.04.2009р. по справі № 17/112-3/231/5018
за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім"Укртатнафта"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті
за участю Прокуратури Полтавської області
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
Закрите акціонерне товариство "Торговий дім"Укртатнафта" звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому з урахуванням уточнень просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0001582301/0/1090 від 15.04.2005 року, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 33771902грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 03.04.2009 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області № 0001582301/0/1090 від 15.04.2005 року в частині визначення Закритому акціонерному товариству „Торговий дім „Укртатнафта", м. Кременчук суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 881 467 грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 883 709 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області та прокуратурою Полтавської області апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, прокуратура Полтавської області просить постанову господарського суду Полтавської області від 03.04.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокуратура, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Законів України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області в апеляційній скарзі також просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції положень Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні представник позивача проти апеляційних скарг заперечував, просив в їх задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.06.2004 р. по 15.04.2005 р. проведена позапланова документальна перевірка дотримання ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 р. по 31.03.2004 р., за результатами якої складений акт перевірки № 252/23-120/30244522 від 15.04.2005 р. На підставі акту перевірки заступником начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001582301/0/1090 від 15.04.2005 про визначення суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість розмірі 16 885 951 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 885 951 грн., на загальну суму 33771902,00 грн.
Згідно з вищевказаним актом перевірки позивачем, на думку відповідача, було занижено зобов'язання з ПДВ у розмірі 16 885 951 грн., в тому числі: липень 2003 року - 68 грн.; серпень 2003 року - 6 172 972 грн.; вересень 2003 року - 1 515 315 грн., жовтень 2003 року - 787 414 грн.; листопад 2003 року - 4 298 425 грн.; грудень 2003 року - 49 грн.; січень 2004 року - 4 107 420 грн.; лютий 2004 року - 55 грн.; березень 2004 року-4233 грн.
В акті перевірки № 252/23-120/30244522 від 15.04.2005р. податковим органом відмічається, що позивач занизив зобов'язання з ПДВ на суму 399,00 грн. при придбанні пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів. Вказаний висновок зроблено у зв'язку з тим, що при виконанні робіт по ремонту та обслуговуванню легкових автомобілів виконавець проводить заміну моторного мастила, вартість якого включається до загальної суми виконаних робіт, а позивач відніс вартість мастила до складу валових витрат, і сплачені суми ПДВ відніс на податковий кредит, тим самим зменшивши зобов'язання з ПДВ звітного періоду.
Крім того, в акті перевірки зазначається, що «при перевірці правильна визначення суми авансів наданих, яка включається до валових витрат по першій події, було встановлено, що в листопаді 2003р. Товариством було надано переплату АТ «Укртатнафта» за газ, податкова накладна №3911 від 30.11.2003р. на суму 24511,62 грн., в т.ч. ПДВ 4085,27 грн. ...вищезазначену податкову накладну на переплату було включено до податкового кредиту в березні 2004р., і при цьому не було проведено коригування на зменшення податкового кредиту через повернення переплати по податковій накладній №3911». Вищевказане, на думку відповідача, свідчить про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ на 4 085 грн. у березні 2004р.
Також в акті перевірки зазначено, що постачання відливок елементів пода печей та кришок люка жаростійких до печей для обробки прокату по ланцюгу здійснювалось на умовах поставки 001) склад покупця, постачальники витрат по їх транспортуванню та зберіганню не несли, акти прийому-передачі складались протягом одного дня, тобто здійснювався лише документообіг, без фактичного переміщення товару. За даними операціями в акті податкової перевірки від 15.04.2005р. зроблено висновок про заниження позивачем зобов'язання з ПДВ на суму 16 881 467 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до договору купівлі-продажу № 050803/1 (ТД-0900/127) від 05.08.2003 р. ТОВ "Квант А" передало, а ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" прийняло у власність кришки люку жаростійкі до печей для обробки прокату:
- в кількості 135 шт. за актом приймання-передачі №1 від 27.08.2003р., видатковою накладною № РН-72 від 27.08.2003р. на суму 6 275 628,90 грн.;
- в кількості 136 шт. за актом приймання-передачі №2 від 27.08.2003р., видатковою накладною № РН-73 від 27.08.2003р. на суму 6 322 115,04 грн.;
- в кількості 136 шт. за актом приймання-передачі №3 від 27.08.2003р., видатковою накладною № РН-74 від 27.08.2003р. на суму 6 322 115,04 грн.;
- в кількості 85 шт. за актом приймання-передачі №1 від 28.08.2003р., видатковою накладною № РН-75 від 28.08.2003р. на суму 3 951 321,90 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 050803/1 (ТД-0900/127) від 05.08.2003 р. ТОВ "Квант А" передало, а ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" прийняло у власність відливки елементів пода печей:
- в кількості 229 шт. за актом приймання-передачі № 1 від 05.08.2003р., видатковою накладною № РН-65 від 05.08.2003р. на суму 9 084 888,00 грн.;
- в кількості 229 шт. за актом приймання-передачі № 3 від 28.08.2003р., видатковою накладною № РН-77 від 28.08.2003р. на суму 9 091 593,12 грн.;
- в кількості 128 шт. за актом приймання-передачі № 2 від 28.08.2003р., видатковою накладною № РН-76 від 28.08.2003р. на суму 5 081 763,84 грн.;
- в кількості 119 шт. за актом приймання-передачі № 1 від 01.10.2003р., видатковою накладною № РН-86 від 01.10.2003р. на суму 4 724 452,32 грн.
- в кількості 600 шт. за актом приймання-передачі № 1 від 18.11.2003р., видатковою накладною № РН-93 від 18.11.2003р. на суму 25 790 400,00 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу № З (ТД-0900/140) від 05.01.2004 р. ПП "Масла и смазки" передало, а ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" прийняло у власність відливки елементів пода печей в кількості 570 шт. за актом приймання-передачі № 1 від 26.01.2004р. на суму 24 644 520,00 грн.
ТОВ "Квант А" були видані податкові накладні №58 від 05.08.2003р., №64 від 27.08.2003 р., №65 від 27.08.2003 р., №66 від 27.08.2003 р., №67 від 28.08.2003р., №68 від 28.08.2003р., №69 від 28.08.2003р., № 79 від 01.10.2003р., № 90 від 18.11.2003р. на загальну суму 76 644 278,16 грн., в тому числі ПДВ - 12 774 046,36 грн.
ПП "Масла и смазки" була видана податкова накладна № 6 від 26.01.2004р. на загальну суму 24 644 520,00 грн., в тому числі ПДВ -4 107 420,00 грн.
Передача товару здійснювалась за актами приймання-передачі та видатковими накладними, які фіксують факт здійснення господарської операції, мають необхідні обов'язкові реквізити та є первинними документами відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Податкові накладні були включені ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" до реєстру податкових накладних, суми податку в розмірі 16 881 466,36 грн. включені до податкового кредиту.
Матеріалами справи підтверджується повна оплата отриманої продукції з позивача, що не заперечується відповідачем.
Позивачем було укладено договори комісії:
- з ТОВ "Дніпровський річковий елеватор" № 38-к від 05.05.2003 р., № 39-к від 06.05.2003 р., № 40-к від 27.05.2003 р. на продаж кришок люків жаростійких до печей для обробки прокату на експорт;
- з ТОВ "Дніпровський річковий елеватор" № 41-к від 05.08.2003 р., № 43-к від 28.08.2003 р. на продаж відливок елементів попа печей на експорт;
- з ТОВ "Форестер" № 27/08к від 27.08.2003 р., № 28/10к від 07.10.200з р. на продаж відливок елементів пода печей на експорт;
- з ПП "Масла и смазки" № К-1 від 12.11.2003 р. на продаж відливок елементів пода печей на експорт;
- з ТОВ "Квант А" № К-1 від 26.01.2004 р. на продаж відливок елементів пода печей на експорт.
Відповідно до укладених договорів комісії комісіонерам була передана зазначена продукція для продажу на експорт.
Комісіонерами зобов'язання за договорами комісії з продажу продукції на експорт виконані належним чином, що підтверджується звітами комісіонерів, актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), вантажними митними деклараціями, копіями зовнішньоекономічних контрактів, укладених комісіонерами з покупці нерезидентами, іншими документами, що підтверджують витрати комісіонерів, пов'язаних з виконанням договорів комісій.
Позивачем було безпосередньо продано в березні 2004 року на експорт ЗАТ "Трейфін" (м. Москва) за зовнішньоекономічним контрактом № ТД-0900/143 від 12.03.2004р. 285 шт. відливок елементів пода печей на суму 10 388 976,42 грн.
Факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України підтверджується вантажними митними деклараціями.
Позивач також продав придбаний у ТОВ «Квант А» та ПП «Масла і смазки» товар - кришки люків жаростійких до печей для обробки прокату у кількості 85 шт. реалізовані на території України за договором №010903 від 01.09.2003р., укладеним з ТОВ «Дніпровський річний елеватор».
Проданий позивачем товар був оплачений покупцями у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням позивачем у ПП «Експолайн», ТОВ «Квант А» та ПП «Масла і смазки» товару за договорами №4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003р., №050803/1 (ТД-0900/127) від 05.08.2003р. та № 3 (ТД-0900/140) від 05.01.2004р. відповідно, були включені до податкового кредиту позивача.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість у зв'язку з проведенням операцій по придбанню та наступному продажу відливок елементів пода печей та кришок люків жаростійких для печей для обробки прокату за серпень - листопад 2003 року та січень 2004 року на загальну суму 16 881 467грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області № 0001582301/0/1090 від 15.04.2005 року в частині визначення Закритому акціонерному товариству „Торговий дім „Укртатнафта", м. Кременчук суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 881 467 грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 883 709 грн.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.
Так, відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 даного пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» достатньою підставою для отримання відшкодування визначає відомості податкової декларації за звітний період.
У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість" платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення суми податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом оспорюється факт реальності угод щодо вивезення товару за межі митної території України.
Однак, колегія суддів зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що ВМД, згідно яких позивачем (або комісіонерами) поставлялась продукція на осіб - нерезидентів, складені та оформлені відповідно до вимог нормативно-правових актів та є належним чином оформленими.
Компетентним органом, який в даному випадку є митний орган, не встановлено жодного порушення з боку позивача при здійсненні даних операцій протягом перевіряємого періоду, про що свідчать відповідні відмітки на спірній ВМД (копії долучені до матеріалів справи).
Так, до матеріалів справи надані копії спірних вантажно - митних декларацій, в яких містяться необхідні дати, підписи та прізвища посадових осіб митного органу та штампи на кожному примірнику. Зазначені ВМД відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2002 року № 243 “Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції”, адже з копії п'ятого основного аркушу ВМД, який надавався позивачем на обґрунтування позову і міститься у матеріалах справи, вбачається, що напис про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, засвідчений підписом відповідальної особи та гербовою печаткою митного органу на зворотному боці вказаного документу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення Закритому акціонерному товариству „Торговий дім „Укртатнафта", м. Кременчук суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 881 467 грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 881 467 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання нечинним такого рішення в зазначеній частині є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції невірно визначено по тексту постанови та в резолютивній частині суму штрафних санкцій, що нараховані податковим органом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення по тексту постанови та в резолютивній частині розміру нарахованих штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, апеляційні скарги Прокуратури Полтавської області та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст.ст, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Прокуратури Полтавської області та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.
Змінити постанову господарського суду Полтавської області від 03.04.2009 року по справі № 17/112-3/231 в частині визначення по тексту постанови суми штрафних (фінансових) санкцій, зазначивши розмір 16 881 467грн. та виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови господарського суду Полтавської області від 03.04.2009 року по справі № 17/112-3/231 в наступній редакції:
"Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області № 0001582301/0/1090 від 15.04.2005 року в частині визначення Закритому акціонерному товариству „Торговий дім „Укртатнафта", м. Кременчук суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 881 467 грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 881 467 грн.".
В іншій частині постанову господарського суду Полтавської області від 03.04.2009 року по справі № 17/112-3/231 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис)
(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В.
Повний текст постанови виготовлений 14.12.2009 р.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.