Кіровоградської області
"14" серпня 2007 р.
Справа № 9/187
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/187
за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, в особі Знам'янської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 17,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Знам'янського районного відділу земельних ресурсів, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Чайковського, 30,
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,
від позивача - Мельник Н.М., довіреність № 1 від 10.01.06р., представник;
від відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
від третьої особи - участі не брав;
у судовому засіданні брав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Гребенюк Т. (посвідчення №457);
Знам'янським міжрайонним прокурором, в інтересах держави, в особі Знам'янської районної державної адміністрації подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,05 га земель громадської та житлової забудови Богданівської сільської ради.
Відповідач відзив на позов не подала, однак, в судовому засіданні пояснила, що на даній земельній ділянці розташоване приміщення кафе "Уют", яке придбане нею згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі-кафе від 30.11.2006 р., для здійснення підприємницької діяльності. Відповідачем вживаються заходи по укладенню договору оренди спірної земельної ділянки, але з об'єктивних причин до цього часу договір оренди не укладено.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача, господарський суд
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону
Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор послався на матеріали перевірки (протокол про адміністративне правопорушення НОМЕР_1, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.03.2007 року та припис НОМЕР_2), якою встановлено, що відповідач в порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України без набуття права власності чи права користування самовільно займає земельну ділянку загальною площею 0,05 га під приміщенням кафе "Уют" на території Богданівської сільської ради.
Постановою Знам'янського районного відділу земельних ресурсів НОМЕР_3, яка отримана відповідачем 17.03.2007 р., приватного підприємця ОСОБА_1 визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує положеннями ст. 212 Земельного кодексу України, відповідно до якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Але до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем неможливо застосувати норми цієї статті.
Визначення поняття "самовільне зайняття земельної ділянки" дано в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" - це будь які дії особи, що свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі, до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Але як зазначено в матеріалах перевірки і підтверджено матеріалами справи відповідач фактично використовує не спірну земельну ділянку, а розташований на ній об'єкт нерухомості, придбаний ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу нежитлової будівлі-кафе від 30.11.2006 р., укладеного з ОСОБА_2.
Тому до вказаних правовідносин слід застосовувати положення ст.120 Земельного кодексу України.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
За умовами п.4.1. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі-кафе від 30.11.2006 р. відповідачем прийнято даний об'єкт до підписання цього договору. Однак, право власності на зазначену в цьому договорі нежитлову будівлю виникає у Покупця (відповідача) з моменту державної реєстрації договору (п.4.3. договору).
Але Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказ іністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445 не передбачає в який строк підлягає державній реєстрації договір купівлі-продажу нерухомого майна. Пунктом 2.5. цього положення передбачено якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів.
Отже на дату вирішення цього спору відповідач не позбавлений права на здійснення реєстрації права власності на придбаний об'єкт нерухомості.
Господарський суд враховує, також і те, що нормами ст.120 Земельного кодексу України також не визначено строку, протягом якого повинен бути укладений договір оренди земельної ділянки, на якій розташовано придбаний об'єкт, і хто має ініціювати його укладення.
З огляду на викладені обставини справи, господарський суд прийшов до висновку щодо необґрунтованості вимог прокурора про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Дата підписання рішення - 20.08.2007 року.