Кіровоградської області
"14" серпня 2007 р.
Справа № 9/188
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/188
за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, в особі Знам'янської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 17,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Кар-Мен" ЛТД, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Червонозорівська, 23 Б, к. 35,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Знам'янського районного відділу земельних ресурсів, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Чайковського, 30,
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,
від позивача - Мельник Н.М., довіреність № 1 від 10.01.06р., представник;
від відповідача - участі не брав;
від третьої особи - участі не брав;
прокурор - участі не брав;
Знам'янським міжрайонним прокурором, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам'янська районна державна адміністрація, подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Кар-Мен" ЛТД про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1,6 га., земель промисловості Трепівської сільської ради.
Відповідач відзив на позов та будь-які заперечення щодо позовних вимог не надав, в судовому засіданні участі не брав.
Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи №9/294, господарський суд
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону
Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор послався на матеріали перевірки (протокол про адміністративне правопорушення №003374 від 27.06.2006 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2006 року та припис №003374 від 27.06.2006 року), якою встановлено, що відповідач в порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України без набуття права власності чи права користування самовільно займає 1,6 га (нежиле приміщення) земель промисловості Трепівської сільської ради. Постановою Знам'янського районного відділу земельних ресурсів №53 від 03.07.2006 р. на підставі протоколу від 27.06.2006 року директора товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової фірми "Кар-Мен" Васюру О.А. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказану постанову відповідач отримав 03.07.2006 року.
Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на тому, відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. А згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Господарський суд дослідивши обставини справи вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Із позовної заяви, доданих до неї матеріалів та пояснень представника позивача вбачається, що на спірній земельній ділянці розташоване нежиле приміщення, належне відповідачу на праві власності, що підтверджується витягом з книги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Знам"янського РКП "Бюро технічної інвентаризації" (а.с.13).
При розгляді цього спору, господарським судом взято до уваги матеріали справи №9/294, за позовом Знам"янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Трепівської сільської ради, за участю Знам'янського районного відділу земельних ресурсів до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової фірми "Кар-Мен" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, яка є предметом спору у даній справі. Ухвалою від 17.04.2007 р. господарський суд залишив без розгляду даний позов у зв'язку з неподанням господарському суду без поважних причин доказів, необхідних для вирішення спору по суті.
До матеріалів справи №9/294 долучено копію договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 28.04.2005 року, який укладено відкритим акціонерним товариством "Трепівська сільгосптехніка" та відповідачем, і відповідно до якого відповідач придбав об'єкти нерухомості, розміщені на спірній земельній ділянці та копію державного акту на право постійного користування землею від 16.07.1993 р., виданого Трепівському ремонтному підприємству. Відповідно до цього акту в постійне користування даному підприємству виділено 15,5 га землі для розташування власної виробничої бази.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Відповідно до частини 2 цієї статті при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Господарський суд враховує, що нормами даної статті не визначено строку, протягом якого повинен бути укладений договір оренди земельної ділянки, на якій розташовано придбаний об'єкт, і хто має ініціювати його укладення.
Стаття 212 Земельного кодексу України передбачає повернення самовільно зайнятих земельних ділянок без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Але до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем неможливо застосувати норми цієї статті, оскільки придбання об'єкта нерухомості, який розташований на земельній ділянці, передує виникненню права користування земельною ділянкою.
Повернення позивачу земельної ділянки, на якій розташовані, належні відповідачу на праві власності об'єкти нерухомості, фактично позбавить останнього права користування цим майном.
А, як вбачається із положень ст. 346 ЦК України, власник може бути позбавлений права на своє майно лише у випадках, передбачених чинним законодавством.
Крім того, господарський суд враховує, що прокурором та позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що право користування спірною земельною ділянкою припинено попередньому землекористувачу.
За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог прокурора. Отже, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Дата підписання рішення - 20.08.2007 року.