Провадження № 1-кс/537/132/2020
Справа № 537/340/20
07.02.2020 року м. Кременчук
Слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременчук в кримінальному провадженні №12020170110000209, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06.02.2020 року, клопотання слідчого СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК раніше не судимий,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
07.02.2020 року до суду звернувся слідчий СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 06.02.2020 року за №12020170110000209 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2020 близько 21 години 30 хвилин на автомобілі таксі ОСОБА_8 під'їхав до будинку АДРЕСА_2 , де знаходились ОСОБА_5 з двома невстановленими слідством особами, прохаючи повернути його майно, відкрито викрадене у нього безпосередньо перед цим. У відповідь ОСОБА_5 разом з невстановленими особами із застосуванням сили витягнули ОСОБА_8 з автомобіля таксі, та нанесли йому удари кулаками та ногами в область тулуба та обличчя.
В цей час у ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами, виник злочинний умисел заволодіти майном ОСОБА_8 із погрозою застосувати насильство, небезпечне для його життя і здоров'я, за попередньою змовою групою осіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 з невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, діставши з внутрішньої кишені одягу пістолет травматичної дії, погрожував позбавити життя потерпілого ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_5 з невстановленими особами дістали з кишень ОСОБА_8 грошові кошти на загальну суму 4200 грн. Після чого ОСОБА_5 з невстановленими особами зникли з місця скоєння злочину, а чужим майном розпорядилися на власний розсуд.
06.02.2020 за вказаним фактом ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, а саме у вчиненні за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого.
В обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину зібрано докази, які додані до матеріалів клопотання, в тому числі заява та протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 та протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 06.02.2020 року про обставини здійснення на нього розбійного нападу групою осіб із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я; протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.02.2020 року, за змістом якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 як особу, що вчинила на нього розбійний напад в групі осіб із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 06.02.2020 року, зі змісту яких вбачається, що 05.05.2020 року у вечірній час вони разом з ОСОБА_5 приїхали на автомобілі BMW, іноземної реєстрації НОМЕР_1 , до магазину «АТБ», розташованому на «Раківці» в м. Кременчук. Протоколом допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 06.02.2020 року, які повідомили, що працюють в магазині «АТБ» на «Раковці» в м. Кременчук, 05.02.2020 року у вечірній час в магазині виник конфлікт з бійкою між покупцями, а потім ці покупці вийшли на вулицю. Протокол обшуку автомобіля BMW, іноземної реєстрації НОМЕР_1 , яким володів ОСОБА_9 , від 06.02.2020 року, де виявлено та вилучено в тому числі мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 , пістолети, набої. Протоколи допиту свідка ОСОБА_14 від 06.02.2020 року, який повідомив, що бачив як декілька хлопців напали на одного чоловіка, повалили його на землю, а потім нишпорили по його кишеням, коли він вступився, то ці хлопці втекли, після чого він викликав поліцію.
В обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, із врахуванням обставин, встановлених в ст.178 КПК України, слідчим зазначено, що ОСОБА_15 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, який карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна.
ОСОБА_15 хоча в силу ст.89 КК України вважається не судимим, але раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Був засуджений за злочин проти власності із призначенням покарання у виді штрафу, але судимість погашена.
На теперішній час в Автозаводському районному суді м. Кременчука розглядається кримінальне провадження, за яким ОСОБА_15 обвинувачується к вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.2 ст.289 КК України. В межах вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_15 застосовувався запобіжний захід тримання під вартою із застосуванням застави. Після внесення застави ОСОБА_15 був звільнений з-під варти під заставу.
Враховуючи, що ОСОБА_15 пред'явлено підозру у вчиненні нового тяжкого злочину проти власності із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, слідчий вважав, що менш суворі запобіжні заходи не забезпечили належної поведінки підозрюваного, не упередили ризик вчинення ним нових злочинів.
ОСОБА_5 не одружений, незважаючи на молодий вік та задовільний стан здоров'я, не працює, не навчається, постійного легального джерела доходу не має, а тому не має стійких соціальних зв'язків, що вказує на наявність обґрунтованого ризику вважати, що підозрюваний може ухилитися від слідства і суду та вчинити нові злочини проти власності з метою забезпечення свого проживання.
В клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 може в даному кримінальному провадженні незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 , може перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлені особи, які причетні до вчинення злочину, не виявлені докази, які мають значення для встановлення істини у справі.
Слідчий в клопотанні вказував, що злочин вчинено із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, а тому просив не застосовувати до ОСОБА_5 більш м'які запобіжні заходи, оскільки ними не може бути забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного, не можливо запобігти ризикам, встановленим в с. 177 КПК України, а саме не ухилятися від слідства і суду, не впливати на потерпілого і свідків, не перешкоджати встановленню істини у справі, не вчинити нових злочинів. Тому слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з мотивів, що викладені в ньому. За наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які характеризують особу, просили застосувати щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів без встановлення розміру застави, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним в клопотанні ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою. Стверджували, що відсутні ризики, встановлені в ст.177 КПК України, для застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу. Вказували, що він має постійне місце проживання, стійки соціальні зв'язки, а саме мати та бабусю, з якими постійно проживає, а також дівчину, з якою бажає одружитися. Вказували на необґрунтованість пред'явленої підозри. Просили застосувати щодо підозрюваного менш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застави або домашнього арешту.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він не визнає свою вину у злочині, в якому підозрюється. До нього не застосовувалося насильство з боку працівників правоохоронних органів, які розслідують кримінальне провадження.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2020 року до ЄРДР за № 12020170090000209 внесено відомості про злочин за ознаками ч.2 ст.187 КК України наступного змісту: «05.02.2020 року близько 22 год. 10 хв. невстановлені особи, поряд з магазином АТБ, що розташований за адресою м. Кременчук, вул. Республіканська 134А, із застосуванням предмету, схожого на пістолет, заволоділи грошовими коштами та мобільним телефоном ОСОБА_8 ». (а.с.7).
06.02.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у злочині, передбаченому ч.2 ст.187 КК України, по факту вчинення за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, із погрозами застосувати до потерпілого ОСОБА_8 насильство, небезпечне для його життя та здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
В ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; а також до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, підтверджується в тому числі наступними вагомими доказами.
Заявою та протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 та протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 06.02.2020 року про обставини здійснення на нього групою осіб розбійного нападу із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я. А саме, що в вечірній час в магазині «АТБ» на «Раківці» в м. Кременчук до нього причепились невідомі чоловіки, які влаштували конфлікт. Коли він вийшов з магазину, то невідомі чоловіки відкрито викрали у нього мобільний телефон, після чого втекли. ОСОБА_8 зупинив автомобіль таксі, який знаходився поруч, та попросив рухатися за цими особами, щоб наздогнати їх та повернути свій мобільний телефон. Так у дворі будинку АДРЕСА_3 він наздогнав цих чоловіків та попросив повернути свій телефон. Але у відповідь ці чоловіки витягнули його з салону автомобіля, почали бити руками і ногами. Тоді таксист втік на своєму автомобілі. Після чого один з нападників дістав з кишені пістолет і почав погрожувати йому заподіянням смерті. І всі три нападники витягли з його кишень грошові кошти в сумі 4200 грн., паспорт, банківську картку. ОСОБА_8 хотів вирватися. Хтось з будинку почав кричати, щоб його не чіпали, бо вже викликали поліцію. Тоді нападники втекли. В цей час до ОСОБА_8 підійшов невідомий чоловік, який за його проханням також викликав поліцію.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 06.02.2020 року, за змістом якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 як особу, що був в групі осіб, які здійснили на нього розбійний напад із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я. Протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 06.02.2020 року, зі змісту яких вбачається, що в вечері 05.02.2020 року вони разом з ОСОБА_5 приїхали на автомобілі BMW, р.н. НОМЕР_1 , до магазину «АТБ», розташованому на «Раківці» в м. Кременчук. Протоколом обшуку автомобіля BMW, іноземної реєстрації НОМЕР_1 , яким володів ОСОБА_9 , проведеним 06.02.2020 року, де було виявлено та вилучено в тому числі мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 , пістолети, набої. Протоколами допиту свідка ОСОБА_14 від 06.02.2020 року, який повідомив, що бачив як декілька хлопців напали на одного чоловіка, повалили його на землю, а потім нишпорили по його кишеням, коли він вступився, то ці хлопці втекли, після чого він викликав поліцію. Протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 06.02.2020 року, які повідомили, що працюють охоронцями в магазині «АТБ» на «Раківці» в м. Кременчук, 05.02.2020 року у вечірній час в магазині між покупцями виник конфлікт з бійкою, але потім ці покупці вийшли на вулицю.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, що є підставою для затримання».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо доводів підозрюваного про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
При вирішенні клопотання слідчий суддя з дотриманням положень ст.178 КПК України враховує особу підозрюваного.
Так ОСОБА_5 вважається в силу ст.89 КК України раніше несудимою особою, оскільки судимість у злочині проти власності погашена. На теперішній час в Автозаводському районному суді м. Кременчука розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.2 ст.289 КК України. В межах вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 88100 грн. Після внесення застави ОСОБА_5 звільнився з-під варти. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.01.2020 року щодо ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід із застави на менш суворий - особисте зобов'язання, внесена застава повернута з бюджету. Незважаючи на наведене, вже 06.02.2020 року ОСОБА_5 була пред'явлена обґрунтована підозра у вчиненні за попередньою змовою групою осіб нового тяжкого злочину проти власності із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого.
На думку слідчого судді, наведені факти дають обґрунтовані підстави вважати, що для ОСОБА_5 менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не можуть забезпечити його належної поведінки та запобігти ризикам, передбаченим в п.1, п.5 ч.2 ст.177 КПК України.
ОСОБА_5 є молодою особою працездатного віку із задовільним станом здоров'я, професійно займається боксом, однак не працює, не має постійного легального джерела доходу, що відповідно спростовує його твердження про наявні стійки соціальні зв'язки та про можливість утримання ним себе чи своїх рідних. І навпаки такий факт підтверджує наявність ризику продовження ОСОБА_16 злочинної діяльності для утримання себе.
Твердження ОСОБА_5 про наявність у нього стійких соціальних зв'язків, спростовуються його ж поясненнями в судовому засіданні. Так, ОСОБА_5 повідомив, що має постійне місце проживання у квартирі, яка належить його бабусі. Проте на момент розгляду справи мати та бабуся були необізнані про затримання ОСОБА_5 , яке відбулося 06.02.2020 року, оскільки він фактично проживав у своєї співмешканки. ОСОБА_5 просив працівників поліції не повідомляти про затримання своїх мати та бабусю, що підтверджено протоколом про його затримання від 06.02.2020 року. В судове засідання жодна з близьких ОСОБА_5 осіб не з'явилася для його підтримки.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора, що особисте зобов'язання не може запобігти наведеним ризикам та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з наведених вище підстав. Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до суду не надходило. Слідчий суддя також вважає неможливим застосування домашнього арешту до ОСОБА_5 , оскільки він не має власного житла, і до суду не надходило жодних клопотань від осіб, які б дозволили надати йому своє житло для постійного перебування під час застосування щодо нього запобіжного заходу домашнього арешту.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею (ч.4 ст.183 КПК України).
Суд враховує що ОСОБА_5 не має постійного легального джерела доходу, не підтримує стійких соціальних зв'язків, до нього застосовувався менш суворий запобіжний захід, під час якого йому пред'явлена підозра у новому тяжкому злочині, за яке передбачене покарання від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, він підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб тяжкого злочину проти власності, із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого.
Тому суд приходить до висновку, що слід застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою в межах строку досудового слідства, тобто на 60 днів з моменту його затримання 06.02.2020 року до 05.04.2020 року включно, без визначення застави.
З огляду на наведене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 198, 376, 492 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з моменту затримання 06.02.2020 року і до 05.04.2020 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування до 06.04.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1